"Вишукуйте наших дружин!" - таке звернення турецьких чоловіків до Туркменістану.

У березні 2023 року Їлмаз Озкан проводжав свою дружину Майсу в аеропорту Стамбула в подорож на Батьківщину, в Туркменістан, щоб відновити її закордонний паспорт.
Але відтоді Майса не змогла повернутися додому в Туреччину, незважаючи на те, що турецьке посольство в Ашгабаті видало їй сімейну візу.
Тепер подружжя дізналося, що вона, можливо, зможе покинути Туркменістан не раніше 2028 року, через п'ятирічну заборону на подорожі, яку туркменська влада наклала без будь-яких пояснень.
Маючи небагато варіантів вирішення, Їлмаз минулого року написав звернення до авторитарного президента країни Сердара Бердимухаммедова.
"Ви є лідером величезної країни, якою є Туркменістан. Ми - прості громадяни. Вам слід об'єднати тих, хто відчуває любов один до одного. Я звертаюся до президента Туркменістану з проханням дозволити мені повернути мою дружину", - зазначено у зверненні, яке, за його словами, залишилось без реакції.
Це не єдиний інцидент.
Їлмаз, який дав інтерв'ю Туркменській службі Радіо Свобода, є серед майже 60 членів групи WhatsApp, що складається з турецьких чоловіків із туркменськими дружинами, які фактично потрапили в пастку після візитів до цієї центральноазійської країни.
Здається, що Туркменістан, багатий на газові ресурси, стурбований великим від'їздом своїх громадян до Туреччини. Ця тенденція вказує на брак можливостей у слабо керованій економіці та сприяє швидкому зменшенню чисельності населення, що стало очевидним для посадовців у приватних розмовах.
Турецькі чоловіки не володіють інформацією.
Рустем Арслан, ще один учасник групи у WhatsApp, також звернувся до урядів Туреччини та Туркменістану з закликом відновити зв'язок зі своєю дружиною Ділфузою.
Туреччина спочатку депортувала Ділфузу в 2023 році за порушення міграційних правил і заборонила їй повертатися в країну до 2026 року. Проте турецькі посадовці згодом сказали Рустему, що вона зможе повернутися в країну, якщо туркменська влада дозволить їй виїхати.
Цього не відбулося, і Міністерство закордонних справ Туреччини тепер каже, що вважає справу Ділфузи "внутрішньою справою Туркменістану", -- сказав Рустем Туркменській службі Радіо Свобода, зазначивши, що співробітники туркменського консульства в Стамбулі навіть не пустили його всередину будівлі.
Коли людина переживає розставання зі своєю дорогою половинкою, вона опиняється в емоційній пустоті. Прокидаючись вранці, не відчуваєш бажання поїсти. Вечеря стає неможливою. І, крім того, у мене є бізнес. Навіть у найважчі моменти, коли відчуваю біль, я мушу встати та відкрити свою крамницю, адже я залишився наодинці, - поділився Рустем, згадуючи про свою дружину, з якою нещодавно зв'язав себе узами шлюбу.
"Довільне втручання" до свободи пересування
Туркмені вкрай негативно оцінюють пасивність дипломатичних установ своєї держави та брак консульських послуг у Туреччині під час пандемії. У відповідь на це, невелика група активістів постійно організовувала акції протесту біля консульства Туркменістану в Стамбулі.
Питання паспортів стало однією з численних причин, що спонукали до протестів.
У звіті за листопад Туркменський Гельсінський фонд з прав людини (THF) спільно з Human Rights Watch зазначили, що "відмова уряду Туркменістану оновлювати паспорти своїх громадян ускладнює мігрантам отримання легального статусу в країнах, що їх приймають", що є "незаконним втручанням у їхнє право на свободу пересування".
Акції протесту зменшилися після атаки на учасників акції, що сталася на території консульства. При цьому постраждалі від нападу впізнали одного з нападників як працівника консульства.
Демонстрації, здавалося, налякали туркменську владу, де практично відсутнє громадянське суспільство, а інформаційний простір під жорстким контролем.
Декілька активістів були затримані, і їм надійшли погрози депортації від турецьких правоохоронців, які, за словами самих активістів, могли отримати такі вказівки від Ашгабата, як повідомляє Радіо Свобода.
У 2023 році Туркменістан оголосив, що кількість його мешканців перевищила 7 мільйонів. Проте зниження рівня народжуваності та тривала економічна криза, яка триває вже понад десятиліття, викликали сумніви щодо справжності цього повідомлення.
У 2021 році анонімно розмовляючи з Радіо Свобода після попереднього опитування населення, туркменські чиновники припустили, що кількість людей, які постійно проживають у країні, становить близько 2,8 мільйона.