Вимкнення електроенергії в Україні: де шукати допомогу для пенсіонерів - корисні контакти.

Куди можуть звертатися особи, які живуть на самоті, а також люди з інвалідністю під час відключень електроенергії та комунальних послуг? Чи є у них можливість отримати підтримку в умовах великого міста без електрики? Журнал "Фокус" дослідив їхні права, а також зобов'язання соціальних служб. Також надані контакти для звернення.

Масштабні блекаути залишають в абсолютній темряві людей похилого віку, пенсіонерів, самотніх осіб і тих, хто з інвалідністю чи через малорухомий спосіб життя не має змоги вийти, аби погрітися ні в "Пункті незламності", ні на пікніку у дворі багатоповерхівки. Отже, яку підтримку вони можуть отримати і куди їм слід звертатися за допомогою?

Станом на 5 лютого енергокриза в Україні поглибилася. Після чергової масованої атаки ДТЕК та "Укренерго" повідомляють про часткове відновлення окремих об'єктів, однак системний дефіцит потужності залишається на рівні близько 18-20 ГВт. Нічні морози до -17°C різко підвищили навантаження на теплоелектроцентралі, які працюють у режимі обігріву.

В даний момент в Україні діють графіки відключень електроенергії, які тривають від 6 до 14 годин на добу, а в шести регіонах все ще мають місце екстрені відключення.

Інформація від ДТЕК, "Укренерго", Київської міської державної адміністрації, Харківської обласної військової адміністрації та місцевих енергетичних компаній.

Блекаути для частини суспільства стали неабияким випробуванням, каже юристка АО "ВІННЕР ПАРТНЕРС" Марина Камілова.

Але для пенсіонерів, одиноких людей, осіб з інвалідністю та маломобільних громадян відсутність електроенергії означає боротьбу за виживання: холодні квартири, неможливість приготувати їжу, відсутність зв'язку, проблеми з ліками та медичними приладами. Все це становить ризик для здоров'я і життя.

"Навіть у часи воєнного стану держава зобов'язана забезпечувати права на соціальний захист, медичне обслуговування та безпечні умови життя. Вимкнення електроенергії не може слугувати виправданням для ігнорування потреб вразливих груп населення," -- зазначає Камілова.

Літні люди, самотні особи та люди з інвалідністю повинні мати можливість отримувати не лише формальні відповіді, а й реальну підтримку від держави та місцевих громад. Це стосується надання соціальних послуг на місцях, допомоги в доставці продуктів харчування, води та медикаментів, забезпечення доступу до пунктів незламності з опаленням, електрикою та зв'язком, медичної допомоги під час тривалих відключень, а також адресної фінансової допомоги з місцевих бюджетів.

"Якщо громада має можливості для придбання генераторів та обігріву громадських місць, їй слід перш за все зосередитися на потребах тих, хто не може скористатися іншими способами виживання. Місцеві соціальні служби не можуть діяти лише за принципом 'отримаємо запит — відреагуємо'," — підкреслює вона.

Отже, закон передбачає і превентивний соціальний захист, особливо коли йдеться про одиноких людей похилого віку або осіб з інвалідністю, про яких органам влади відомо заздалегідь. Такі особи мають право вимагати включення до переліків соціального супроводу, закріплення соціального працівника, отримання письмової інформації про доступні види допомоги та регулярної перевірки умов проживання під час тривалих відключень електроенергії.

"Пояснення на кшталт "усім зараз важко", "немає ресурсу" або "йде війна" не є правовим аргументом для відмови в мінімальній допомозі. Держава може не гарантувати комфорт, але вона зобов'язана гарантувати мінімальні умови для виживання", -- додає юристка.

Не реагування на запити або формальні відповіді можуть стати підставою для оскарження дій або бездіяльності соціальних служб перед органами місцевого самоврядування, обласними департаментами соціального захисту, Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, а також у судовому порядку.

Блекаути стали випробуванням не лише для енергосистеми, а й для соціальної відповідальності влади. Якщо людина не може "вийти на пікнік", це не означає, що вона має залишитися сам на сам із темрявою, холодом і тишею. У правовій державі виживання вразливих людей не є актом милосердя -- це прямий обов'язок держави.

Адвокат Ігор Тарасенко підкреслює, що соціальні служби повинні не лише відповідати на запити громадян, але й активно шукати осіб, які можуть опинитися в небезпечній ситуації. Це може включати роботу соціальних працівників, надання допомоги на дому, організацію доставки продуктів і медикаментів, забезпечення тимчасового притулку в закладах з опаленням або ж відкриття доступу до "Пункту незламності".

Юристи звертають увагу, якщо людині відмовляють усно або "годують обіцянками", потрібно наполягати на реєстрації звернення, вимагати номер і дату, а також дублювати звернення письмово -- електронною поштою або через офіційні сервіси міста. У критичних ситуаціях слід паралельно звертатися на урядову гарячу лінію 1545 та до екстрених служб. Адже йдеться не про благодійність, а про реалізацію законного права на соціальний захист.

У випадку, якщо тепло, вода або електрична енергія не були надані, або їх постачання відбувалося з порушенням встановлених норм, особа має право звернутися за перерахунком, а в окремих випадках – на отримання компенсації.

"Це не є "бонусом" чи проявом доброзичливості з боку компанії — це визначено законом", — підкреслює Тарасенко.

Юристи радять не обмежуватися загальними скаргами на відсутність світла чи холоду. Найефективніше одразу формулювати звернення навколо власних потреб.

Коли особа або її близькі звертаються до відділу соціального захисту, вони мають можливість подати письмову заявку з проханням про:

Слід усвідомлювати, що це не просто прохання про підтримку, а обов'язкова вимога виконати визначені законом послуги.

Якщо ваше звернення залишають без уваги або намагаються "знизити відповідальність", юристи рекомендують діяти систематично. Спочатку важливо наполягати на тому, щоб ваше звернення було офіційно зареєстроване, отримавши номер та дату. Одночасно варто надіслати його в письмовій формі: через електронну пошту або за допомогою офіційних міських сервісів.

"Наступний крок -- ескалація. Звернення подається до органу місцевого самоврядування, обласної військової адміністрації (у Києві -- до КМДА), а також на урядову гарячу лінію 1545", -- радить юрист.

Якщо ситуація критична, а саме у вашій квартирі немає тепла, а ви залишилися без зв'язку, ліків, слід паралельно викликати екстрені служби за номерами 103 або 112.

За таких обставин, відсутність реакції або формальні відповіді з боку відповідних органів є порушенням прав людини, що, на думку юристів, потребує обов'язкового документування.

Згадаємо, що українцям буде проведено перерахунок рахунків за водопостачання та опалення під час відключень електрики. Прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко оголосила про це вчора. Вона дала вказівку контролювати перерахунок комунальних витрат для тих громадян, які через обстріли не отримували води чи тепла. За її словами, українці повинні сплачувати лише за реально отримані послуги.