Дослідження показує, що відновлювана енергетика може створити економічні виклики для країн.

Перехід до використання відновлюваних джерел енергії без грамотно спланованої стратегії може спричинити економічні труднощі та енергетичну бідність серед населення, як це демонструють приклади Німеччини та інших держав.

Стрімкий перехід країн на відновлювані джерела енергії без належного стратегічного планування може мати серйозні економічні та безпекові наслідки. Експерти застерігають, що сліпе слідування "зеленому" курсу в його нинішньому вигляді не є універсальним рішенням, як багато хто вважає, і може призвести до економічних проблем як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються.

Показовим прикладом є досвід Німеччини, яка протягом десятиліття активно інвестувала у вітрову та сонячну енергетику в рамках програми "Енергетичний поворот" (Energiewende). Попри витрачені мільярди євро, країні не вдалося суттєво скоротити викиди парникових газів. Натомість фінансове навантаження на споживачів значно зросло. У 2020 році Німеччина мала найвищі ціни на електроенергію в Європі, що значною мірою було зумовлено субсидіями та підтримкою компаній у сфері відновлюваної енергетики.

Парадоксально, але німецький енергетичний перехід призвів до збільшення залежності від вугілля. Коли відсутні вітрові потоки та сонячне світло, країні доводиться знову звертатися до вугільних електростанцій для задоволення енергетичного попиту. Це підриває екологічні цілі, які Німеччина прагнула реалізувати. Державі необхідно підтримувати резервні потужності вугільної генерації в обсягах, відповідних потужностям відновлювальних джерел, щоб забезпечити стабільність електропостачання. В результаті німці фактично платять за одну й ту ж електроенергію по декілька разів.

Проблема зростання цін на електроенергію та енергетичної бідності є актуальною не лише для Німеччини. У Великій Британії середній річний рахунок за електрику зріс на 30% у період з 2008 по 2020 рік, що в значній мірі є наслідком інвестицій у відновлювальні джерела енергії. Британський уряд активно підтримував проєкти вітрової та сонячної енергетики, однак фінансування цих субсидій лягає на плечі споживачів у вигляді підвищених тарифів. Як результат, мільйони британських домогосподарств опинилися в складній ситуації, намагаючись впоратися з оплатою рахунків за електрику.

У Каліфорнії, де активно реалізуються ініціативи в сфері відновлюваної енергетики, спостерігається також зростання енергетичної бідності. Хоча штат зробив значні інвестиції в сонячні технології, проблема їхньої переривчастої природи залишається невирішеною. У моменти пікового попиту, коли виробництво сонячної та вітрової енергії не відповідає потребам, Каліфорнія змушена використовувати природний газ та імпортну електроенергію, що призводить до збільшення витрат. Згідно з даними Комісії з комунальних послуг Каліфорнії, у 2020 році понад 1,3 мільйона домогосподарств у штаті опинилися під загрозою енергетичної бідності.

Південна Австралія також стала жертвою розвитку відновлюваних джерел енергії. Цей штат досягнув значних успіхів у впровадженні вітрової та сонячної енергії, проте це призвело до різкого підвищення цін на електрику. Згідно з інформацією Австралійського енергетичного регулятора, за останні десять років вартість електроенергії в Південній Австралії зросла на 50%, що суттєво вдарило по бюджетам малозабезпечених сімей.

Перехід до відновлювальної енергетики не лише відкриває нові можливості, а й створює певні геополітичні ризики, зокрема у сфері сировинних ресурсів. Для виробництва акумуляторів, сонячних панелей і вітрових турбін технології відновлювальної енергетики значно залежать від рідкісноземельних металів, літію, кобальту та нікелю. Більшість цих матеріалів видобуваються в країнах з нестабільною політичною ситуацією або контролюються кількома державами, зокрема Китаєм.

Видобуток цих ресурсів має значні екологічні наслідки. У Демократичній Республіці Конго, де добувається велика частина світового кобальту, цей процес супроводжується серйозними екологічними проблемами та порушеннями прав людини. Екологічні втрати, пов'язані з видобутком літію, кобальту та рідкісноземельних металів, часто ігноруються в контексті "зелених" ініціатив у сфері відновлювальної енергетики.

Експерти підкреслюють необхідність комплексного підходу до енергетичної політики. Вугільна енергетика залишається стабільним джерелом базового навантаження, здатним забезпечити надійне електропостачання, незалежно від погодних умов. Крім того, вартість виробництва електроенергії на вугільних електростанціях часто є нижчою, ніж у багатьох альтернативних джерелах, особливо коли враховуються всі витрати на інфраструктуру та інтеграцію вітрової та сонячної енергії в енергетичну мережу.

Досвід багатьох країн свідчить про те, що перехід на відновлювані джерела енергії має бути ретельно продуманим і враховувати всі елементи енергетичної безпеки, економічної стійкості та екологічної відповідальності. Непродумане слідування "зеленій" політиці, без урахування реальних можливостей і обмежень, може призвести до значних економічних і соціальних труднощів.