Війна сприяла формуванню в українському суспільстві атмосфери, що дозволяє легітимізувати агресію, - стверджує психолог із Львова (відео)

Відео: Львівський пресклуб

Психолог Центру "Жіночі перспективи" Олена Кальбус під час пресконференції у Львівському пресклубі розповіла, чому гендерно обумовлене насильство (ГЗН) залишається важливою проблемою в Україні, особливо в умовах повномасштабної війни, повідомляє DailyLviv.com.

Основний психологічний аспект значущості ГЗН, на її думку, полягає в тому, що війна сформувала в українському суспільстві обставини, які сприяють легалізації агресивних дій.

"Для України зараз дуже складний час, в який взагалі легалізована агресія. Агресивна поведінка є легалізованою, тому що агресія - це така поведінка, яка дозволяє боротися, виборювати свою свободу, боротися з ворогом, мати сили на це", - зазначила Олена Кальбус.

Однак, за її твердженнями, ця зростаюча агресивність у суспільстві не обмежується лише ворогом. Негативні емоції та агресивні реакції, за її словами, "швидко поширюються, подібно до вірусу, через повітряно-крапельний шлях від однієї людини до іншої".

Отже, агресія сприяє зміцненню стереотипних уявлень та моделей поведінки, внаслідок чого найбільш уразливі верстви населення стають частими жертвами насильства. Загальна кількість випадків насильства різного характеру зростає, серед яких психологічне насильство займає провідну позицію. Це руйнівний механізм, за допомогою якого агресор "вивільняє свої негативні емоції" і намагається знайти заспокоєння, відчуваючи себе краще в конкретний момент часу.

Гендерно обумовлене насильство залишається важливою проблемою, оскільки воно здебільшого спрямоване на осіб певної статі та вразливі категорії населення.

"Варто визнати, що число вразливих груп зросло. Стереотипи, що стосуються, скажімо, ролей жінок і чоловіків у суспільстві, ускладнюють усвідомлення того, що у партнерських стосунках та за умов рівноправ'я з однаковими можливостями ми можемо досягти значно більших результатів."

За словами психологині, стереотипи -- це "штука", яка дозволяє людям діяти у житті, не замислюючись над кроками (діяти на автоматі). Проте, у взаєминах ці стереотипи ускладнюють прийняття нового й іншого, створюючи бар'єри для партнерства.

В умовах війни відбувається стрімка зміна соціальних ролей, що вимагає швидкої адаптації суспільства і ще більше актуалізує питання гендерної рівності.

Чоловіки покинули свої робочі місця та домівки: численні представники сильної статі служать у Збройних Силах України або стали внутрішньо переміщеними особами, що ускладнює виконання їх традиційних обов’язків і можливість піклуватися про близьких.

Жінки беруть на себе "чоловічу" роботу: функції, які раніше виконували чоловіки у сім'ях чи громадах, тепер виконують жінки, що швидко змінює соціальні ролі. Ці зміни безпосередньо стосуються законодавства про рівні права та можливості жінок і чоловіків, яке діє в Україні з 2005 року. Одним із найбільш наочних прикладів зміни ролей є сфера праці. Раніше список Міністерства охорони здоров'я містив понад 400 професій, заборонених для жінок.

"Зараз цей перелік швидко, просто вражаюче зникає на очах," - зазначає Олена Кальбус.

Психологиня наводить цікавий приклад, де жінки мають можливість керувати великими вантажівками. Коли виникає питання, як жінка може впоратися з такою великою технікою, відповідь полягає в повазі до праці людей та розвитку автоматизації, а не в гендерних стереотипах.

"Як для чоловіків, так і для жінок важливо мати повагу, захист і дотримання їхніх прав, включаючи трудові. Ніхто не повинен стати інвалідом через роботу з великою технікою чи на вантажівці. Незалежно від статі, всі мають право на гідні умови праці. Це також стосується питання гендерної рівності", - зазначає Олена Кальбус.

Читайте також: Насильство онлайн. Жінки потерпають від нової форми агресії (відео)

Олена Кальбус зазначає, що 300 із 400 раніше заборонених професій вже отримали законодавче регулювання, що дозволяє як жінкам, так і чоловікам їх займати. Отже, основний висновок стосовно гендерної рівності полягає в праві кожної людини на вибір і можливість самореалізації, без огляду на статеву приналежність.

Жінка повинна мати можливість вибирати ту професію, яка їй до вподоби.

"Кожна людина має мати право. Якщо вона не має цього права, ми всі народжені для того, щоби мати право на самореалізацію, права на життя. І не тому, що ми по різній статі", - наголосила психологині.

Психолог Олена Кальбус зазначила, що обмеження прав є формою дискримінації. Це стосується навіть фізичної сили, наприклад, у таких сферах, як бізнес чи склади. Вона закликає роботодавців зосередитися не на статі працівників, а на забезпеченні належних умов праці для всіх, щоб уникнути травм чи інвалідності як у чоловіків, так і у жінок.

Отже, ініціативи щодо протидії гендерно обумовленому насильству в Україні мають велике значення, оскільки сприяють адаптації суспільства до нових соціальних ролей, викоріненню стереотипів та захисту прав людини в умовах зростаючої агресії, викликаної війною.