Конфлікт в Україні та величезні китайські ведмеді-панди.
Про що говорили та до чого домовилися лідери Франції і Китаю
Президент Франції Еммануель Макрон завершив свій четвертий офіційний візит до Китаю. Однією з ключових тем його зустрічі з Сі Цзіньпінем стала війна в Україні, що входила до числа двох основних питань обговорення.
Обговорювалися питання щодо збалансування двосторонньої торгівлі, а також енергетики, авіації та, звісно, великих китайських панд, для яких була укладена спеціальна угода.
Як проходила зустріч Макрона із Сі, про що говорили, домовились і не домовились, чим здивував президент Франції китайців та головне - чи змінить Пекін ставлення до війни, розповідаємо в цьому тексті.
ОСОБЛИВИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРТНЕР КИТАЮ
Франція відіграє важливу роль у європейській політиці Китаю. Ця велична країна, що колись була могутньою імперією, нині є другою за величиною економікою Європейського Союзу, ядерною державою та постійним членом Ради Безпеки ООН, викликає в Пекіні особливу повагу.
Китайські лідери висловлюють позитивне ставлення до того, що Франція є найбільш відданим прихильником стратегічної автономії Європи в межах ЄС, що розглядається як спроба дистанціюватися від свого головного конкурента – Сполучених Штатів. Виступи президента Еммануеля Макрона, в яких він підкреслює необхідність того, щоб Європа взяла контроль над своєю долею і не ставала залежною від інших, викликають щиру задоволеність у китайських урядових колах.
Особливу роль у позитивному сприйнятті Франції серед китайців відіграє особистість президента Макрона. Цей чинний лідер, який вже другий раз обіймає найвищу посаду у своїй державі, виявив силу, мудрість, рішучість та креативність у політичній арені. Його лідерські якості заслуговують на повагу в китайському суспільстві та серед еліти.
Цього разу під час візиту до Китаю Макрон вразив місцевих жителів, коли в п'ятницю вранці вирушив на пробіжку у парк, розташований неподалік від готелю, в місті Ченду, що в південно-західній провінції Сичуань. Його поява у шортах та кросівках на біговій доріжці викликала неабияке здивування у мешканців, які активно коментували та вітали президента Франції.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін виявив виняткову увагу до президента Макрона, особисто супроводжуючи його під час візиту до Ченду. Таку шану не отримував жоден інший європейський керівник, навіть найбільш віддані прихильники Китаю в Європі не можуть сподіватися на таку приязнь з боку Сі.
Проте у відносинах Китаю із Францією - не без хмар. Париж є чи не найбільшим прихильником жорсткої економічної політики ЄС стосовно Піднебесної, а сам Макрон не так давно прагнув створити потужний європейський фронт у відносинах із Китаєм та підштовхував Брюссель до протекціоністських контрзаходів, аби обмежити потік дешевих китайських товарів на європейський ринок для порятунку місцевої промисловості.
Згідно з інформацією, наданою китайською митницею, у минулому році країни Європейського Союзу відправили до Китаю товари на загальну суму $269,4 млрд, в той час як імпорт з Китаю склав $516,5 млрд. Таким чином, загальний товарообіг між ЄС та КНР досяг $785,8 млрд, що призвело до дефіциту торгового балансу Європейського Союзу в розмірі $247,1 млрд, що є майже на 60% більше порівняно з показниками шести років тому.
Для Франції Китай займає сьоме місце серед найбільших торгових партнерів. У минулому році китайські компанії придбали французьку продукцію на суму приблизно $35 млрд, з яких 10% складала косметика, а решту витрат було пов'язано в основному з постачанням авіаційних комплектуючих та алкогольних напоїв. З іншого боку, Франція імпортувала з Китаю товари на близько $45 млрд, в основному недорогі посилки з покупками через онлайн-магазини, такі як Shein, які спеціалізуються на реалізації доступного одягу, аксесуарів і гаджетів прямо з китайських виробництв.
Схожа на франко-китайську модель торгівлі, коли європейська країна експортує сільськогосподарські товари та обмежений асортимент промислової продукції до Китаю, а в обмін отримує доступні споживчі товари, є типовою для багатьох країн Європейського Союзу. Проте, європейські виробники одягу, взуття, посуду, побутової техніки та інших аналогічних товарів стикаються з жорсткою конкуренцією з боку китайських постачальників, які пропонують значно нижчі ціни, що може призвести до банкрутства.
Така ж ситуація - й в інших секторах європейської промисловості із більшою доданою вартістю, як-от автомобілебудування, медичні засоби, обладнання для зеленої енергогенерації тощо. Аби запобігти економічним втратам і зберегти виробництво та робочі місця, Франція й ініціювала встановлення Євросоюзом захисних бар'єрів у вигляді вищих імпортних мит на китайські товари.
БАЛАНСУВАННЯ ІНТЕРЕСІВ
У світлі жорстких торговельних стратегій Парижа щодо Китаю, під час свого четвертого офіційного візиту Макрон намагався обережно балансувати між двома цілями. З одного боку, він прагнув спонукати китайські компанії інвестувати у французьку промисловість та створювати нові робочі місця, а з іншого - досягти зменшення значного дефіциту в двосторонній торгівлі, уникнувши при цьому негативної реакції з боку другої за величиною економіки світу.
Для цього візиту до Китаю президент Франції супроводжували шість міністрів і 35 керівників великих французьких компаній, які мають бізнес-інтереси в КНР. Серед них можна виділити міністерку сільського господарства Анні Женевар, генерального директора авіабудівної компанії Airbus Гійома Форі, а також голову державної енергетичної компанії Electricité de France (EDF) Бернара Фонтана. Основними цілями французької делегації стали збільшення аграрного експорту, продаж літаків до Китаю та розширення співпраці в енергетичній сфері.
Еммануель Макрон під час переговорів із Сі у четвер підкреслив необхідність врівноваження торгівлі та економічних відносин. "Зростаючі дисбаланси, які ми спостерігаємо сьогодні, можуть створити ризики для фінансової стабільності та загрожують нашій спільній здатності до зростання", - зазначив президент Франції, перебуваючи у великій залі Палацу народних зібрань у Пекіні навпроти китайського лідера.
За словами Макрона, рішення цієї ситуації існує і полягає у дотриманні справедливіших правил, а не тих, що базуються на принципі "виживання найсильніших", натякаючи на егоїстичні торгові практики китайців, які, заповнюючи ринки своїх партнерів дешевими товарами, не зважають на ризики знищення місцевих виробництв. При цьому низька ціна китайської продукції пояснюється не стільки впровадженням інновацій та технологій на заводах, скільки величезними субсидіями центрального та місцевих урядів своїм підприємствам, через що ринкові механізми спотворюються і про чесну конкуренцію годі й думати.
За столом переговорів французький президент закликав свого китайського візаві сприяти взаємним інвестиціям та поглиблювати співпрацю в торгівлі, відновлюваній енергетиці, гуманітарній та інших сферах. "Ми вітаємо збільшення китайських інвестицій у Франції та готові забезпечити справедливе і недискримінаційне бізнес-середовище для компаній із КНР", - запевнив Макрон.
Загалом, виступ та коментарі учасника зустрічі були стриманими і не містили відкритої критики щодо китайських торгових практик, проблеми перевиробництва або інших чутливих тем, таких як порушення прав людини, що викликають занепокоєння в Пекіні. Це, очевидно, було позитивно сприйнято з боку китайської делегації. "Наші переговори були дружніми, відвертими та продуктивними. Обидві сторони зійшлися на думці, що Китай і Франція мають підтримувати рівноправний діалог і відкриту співпрацю, демонструючи глобальний вплив свого всебічного стратегічного партнерства", - зазначив Сі Цзіньпін після завершення зустрічі.
Він підкреслив, що обидві країни повинні скористатися наявними можливостями для зміцнення співпраці в традиційних сферах, таких як авіація, аерокосмічна індустрія та ядерна енергетика, а також у нових напрямках, зокрема в цифровій економіці, біомедицині, екологічній енергетиці, штучному інтелекті та інших. "Народи Китаю та Франції повинні посилювати обміни і співпрацю в сферах культури, освіти, науки і технологій, а також на місцевому рівні...", - продовжував голова КНР викладати свої дипломатичні тези.
Проте фактичний результат візиту, оцінюваний за кількістю укладених угод, виявився не зовсім таким, як, напевно, сподівалися учасники. В цілому було укладено 12 угод щодо співпраці, які охоплюють сфери ядерної енергетики, сільського господарства та продовольства, освіти, охорони навколишнього середовища і збереження панд. Проте жодних значних бізнес-угод підписано не було.
Зокрема, в тексті не згадується про можливу угоду Китаю щодо придбання кількох сотень літаків Airbus, про яку авіавиробник та представники французького уряду вели переговори з Пекіном протягом останніх місяців. Ймовірно, китайський лідер вирішив не підтримувати це замовлення в Airbus, щоб не підірвати позиції Китаю під час торгових переговорів зі США, які наполегливо вимагають збільшення закупівель американських літаків Boeing.
Як зазначалося на початку, припинення майже чотирирічної російської війни проти України було другим головним питанням порядку денного візиту Макрона. "Ми розраховуємо на Китай, який як і ми є постійним членом Ради Безпеки ООН..., що він застосує свій вплив на Росію, аби Росія і, в першу чергу, президент Володимир Путін нарешті погодилися на припинення вогню. Китай може відіграти вирішальну роль у тому, щоб Росія Путіна ухвалила правильне рішення", - заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро напередодні поїздки до КНР.
Президент Франції, який є одним із найзначніших союзників України та її народу серед європейських політичних діячів, виконав свою обіцянку. Більше того, він висловив пропозицію щодо введення мораторію на зимові атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України та закликав Китай підтримати цю виключно гуманітарну ініціативу.
"Нам потрібно зібрати зусилля, щоб якомога швидше досягти, принаймні, мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі України в зимовий період", - зазначив Макрон. Він ще раз підкреслив, що війна становить загрозу для безпеки Європи і закликав Пекін скористатися своїм впливом на Москву, щоб сприяти встановленню стабільного миру в Україні, що відповідало б нормам Статуту ООН.
Для об'єктивності варто зазначити, що президент Франції вже звертався з подібними ініціативами до китайських лідерів під час своєї попередньої поїздки до Китаю в квітні 2023 року, а також під час візиту Сі до Франції в травні минулого року. Однак ці спроби не принесли бажаних результатів. Китайські керівники ігнорують всі заклики щодо тиску на Росію, незалежно від того, хто їх висловлює, і продовжують бездіяльно спостерігати за масштабною війною в центрі Європи, час від часу роблячи абстрактні заяви про необхідність деескалації, діалогу та мирних переговорів.
Так було і цього разу. Сі із незворушним обличчям вислухав слова французького колеги про війну, і коли прийшла його черга, так само беземоційно зачитав із аркуша, що Китай у питанні "української кризи", як у КНР офіційно називають війну, підтримує будь-які зусилля, спрямовані на досягнення миру, і сподівається, що всі сторони конфлікту через діалог і переговори досягнуть справедливої, обов'язкової до виконання та прийнятної для всіх сторін мирної угоди.
"Китайська сторона і надалі відіграватиме конструктивну роль у політичному врегулюванні кризи", - запевнив голова КНР. Принагідно він застеріг, що його країна буде різко реагувати на "безвідповідальну практику перекладання провини за війну та очорнення Китаю", маючи на увазі цілком слушні звинувачення Пекіна з боку партнерів нашої держави в наданні масштабної економічної підтримки Росії, завдяки якій та має можливості продовжувати війну.
Про відсторонення Пекіна від практичних зусиль для припинення війни сказав своєму французькому колезі і Ван Ї, головний дипломат Китаю й одночасно головний зовнішньополітичний радник голови КНР. "Хоча між сторонами залишаються розбіжності, ми повинні заохочувати їх розпочати та продовжити переговори, а не перешкоджати прогресу чи створювати нові проблеми", - сказав Ван французькому колезі Барро в середу на окремій зустрічі після прибуття Макрона з делегацією до Пекіна.
Власне, на це й слід було розраховувати. Жорстока, безпричинна агресія Росії проти України у центрі Європи не викликає занепокоєння в Китаю, адже загиблі не є китайцями, а проблеми з теплом, водою та електрикою при низьких температурах не торкаються китайських домівок. Економічні збитки не стосуються китайської економіки. Натомість, Китай виглядає як один з найбільших політичних та економічних вигодонабувачів цієї війни.
Проте не всі країни Південно-Східної Азії "не помічають" кровопролиття в далекій Україні. У день початку візиту президента Франції до Китаю, 3 грудня, у Брюсселі проходило засідання Ради міністрів закордонних справ НАТО, на якому домовлялись про збільшення підтримки Україні. І вже наступного дня уряди Австралії та Нової Зеландії оголосили про надання Україні пакету військової допомоги на понад 70 мільйонів доларів.
Таким чином, підтримка українців відчувається навіть на відстані 17 тисяч кілометрів у різних куточках Азії. Після початку війни в Україні кожна країна світу робить свій вибір: чи виступити на захист справедливості і цивілізації, чи залишитися байдужою свідком повернення давно забутих темряви загарбницьких війн і насильницького перерозподілу територій. Одна велика країна Азії, яка прагне стати світовим лідером, демонструє, як можна ігнорувати трагедії, пов’язані з вбивствами невинних жителів багатоповерхівок в сусідній, значно меншій європейській країні, водночас активно перейматися добробутом милих біло-чорних ведмедів і укладати з цього приводу помпезні міжурядові угоди.
