Військові трибунали = Справедливість для військовослужбовців.

На одинадцятому році війни все більше обговорюється доцільність відновлення в Україні військових судів. Днями про це написав генерал армії Віктор Муженко, який у 2014-2019 роках був Начальником Генштабу - Головнокомандувачем ЗСУ. Більше того, окрім теми військових судів, він піднімає тему військової адвокатури і нагадує всім, що на цьому він наголошував ще 2017 року.

І адвокати, які вирушили на фронт, щоб захистити Україну, підтримують цю ініціативу.

У загальному, більшість військовослужбовців, з якими я спілкувався в останні роки, переконані, що в умовах війни, а також протягом тривалого часу після її закінчення, альтернативи військовим судам не існує. Цю думку також поділяє генерал Назаров, який сам пережив досвід судового розгляду, поки Верховний Суд не виправдав його.

Тезу щодо доцільності відновлення військових судів в Україні можна підкріпити даними судової статистики. Безумовно, суспільство чутливо реагує на такі питання, як мобілізація, корупція, недоліки в управлінні військовими структурами, порушення прав військовослужбовців, а також численні випадки неправомірних дій з боку російських агресорів, які суперечать законам і звичаям війни. Люди прагнуть справедливого миру, завершення війни, перемоги та відновлення справедливості для тих, хто стоїть на захисті своєї Батьківщини.

Дані свідчать про те, що у правовому полі України суттєво збільшилася кількість нормативно-правових актів, які стосуються військових, а суди розглядають десятки тисяч військових судових справ

Ці дані свідчать про те, що в загальних судах з’явилася особлива категорія справ, для яких необхідні специфічні знання в галузі військового права та досвід життя і роботи в умовах військової структури. Такі знання та досвід повинні забезпечити компетентне і справедливе вирішення військових справ. У зв'язку з помітним зростанням кількості проваджень у справах про військові злочини, Вища рада правосуддя (головний конституційний орган суддівського управління) підтримує ідею впровадження військової юстиції в Україні.

Для ефективного та професійного тлумачення правових норм, що регулюють діяльність Збройних Сил, а також для встановлення критеріїв відповідальності за їх порушення та забезпечення прав, свобод і соціального захисту мільйонів військовослужбовців і сотень тисяч ветеранів, необхідно створення спеціалізованої державної інституції. Цей орган, відповідно до Конституції України, покликаний захищати права та свободи громадян (стаття 55 Конституції). Військовий суд може стати таким інститутом, і на це звертає увагу секретаріат Ради національної безпеки і оборони України.

Таку ж точку зору висловлює і Міністерство оборони України.

Історичний досвід та практики країн НАТО свідчать про те, що в Україні три рівні судів військового правосуддя—декілька окружних військових судів, Військовий апеляційний суд і військова палата Верховного Суду—можуть ефективно інтегруватися в систему загальних судів і органів державного управління країни.

Військові суди мають можливість здійснювати ефективний судовий нагляд за роботою ТЦК, структур військового управління та правоохоронних органів на передовій під час бойових дій, забезпечуючи дотримання необхідного рівня конфіденційності та захисту військової інформації.

На 1 жовтня 2024 року в Україні на посаді перебуває 4 988 суддів, що складає лише 70% від загальної потреби (6 631 місце). Це означає, що 29,6% суддівських вакансій залишаються незайнятими, що негативно впливає на ефективність та якість правосуддя в існуючих судах. Щороку судді загальних юрисдикцій розглядають від 3 до 4 мільйонів справ різного характеру.

Згідно з статистичними даними, приблизно 7-8% чоловіків в Україні не можуть проходити військову службу, а більше 20% мають обмежену придатність. Водночас, жінки складають понад 50% суддівського корпусу в Україні. Це дає підстави для роздумів про те, скільки з цих суддів мали досвід служби у війську.

Брак військового досвіду у більшості суддів загальної юрисдикції призводить до обмеженого розуміння специфіки військових правовідносин, військових статутів та умов служби. У ситуації, коли діючі судді стикаються з надмірним судовим навантаженням, це може негативно вплинути на якість розгляду справ, пов’язаних з військовим правом. Такі справи зазвичай містять складні питання, пов’язані з правами та обов'язками військовослужбовців, бойовими умовами та морально-психологічними викликами, що виникають під час воєнних дій. Судові органи, не маючи достатнього часу на вивчення специфіки військових правовідносин та необхідних знань, можуть помилково інтерпретувати ці аспекти, що, в свою чергу, може негативно позначитися на правах осіб та на загальній боєздатності країни.

Разом з тим в Україні вже сформувався кадровий резерв із юристів, які мають військовий і бойовий досвід. Більше 50 суддів, кілька сотень працівників апаратів судів, адвокати, вчені-правники, прокурори тепер беруть участь у бойових діях. Вони цілком могли б збагатити правосуддя знаннями військового права і військовим досвідом для кваліфікованого і справедливого вирішення військових судових справ.