Влада Азербайджану продовжує дотримуватися жорсткої політики щодо переслідування та арешту своїх опонентів.
Зображення Арзу Гейбуллаєвої.
Громадянське суспільство Азербайджану було вражене серією цілеспрямованих арештів, пік яких припав на 2023 рік і які тривали протягом усього 2024 року. Влада жодним чином не відреагувала на заклики міжнародних організацій та іноземних урядів звільнити заарештованих і зняти висунуті проти них сфабриковані звинувачення. Адвокаційні зусилля низки зацікавлених сторін напередодні проведення в Азербайджані щорічної конференції ООН зі зміни клімату COP29 минулого року залишилися без відповіді, в результаті чого десятки журналістів, політичних і громадських активістів та правозахисників опинилися в досудовому ув'язненні. Деякі з них уже були відправлені до в'язниць із тривалими тюремними вироками, винесеними в грудні 2024 року та в перший місяць нового року.
З грудня 2024 року в Баку було винесено щонайменше п'ять вироків про позбавлення волі. Серед осіб, які отримали тюремні терміни, – правозахисник Ільгаміз Гулієв (три роки), журналіст Теймур Карімов (вісім років), активісти Раїль Аббасов (шість років і шість місяців) та Бахтіяр Гаджієв (десять років), а також активіст у галузі трудових прав Афіаддін Мамедов (вісім років). 6 січня 2025 року суд у Баку засудив ще одного обвинуваченого – Хамзу Мамедлі, громадянина Німеччини азербайджанського походження, до шести років позбавлення волі. Його визнали винним за двома статтями: заклики до тероризму та антидержавна діяльність. Мамедлі отримав притулок у Німеччині в 2015 році і став німецьким громадянином у 2022 році. У 2023 році він відвідав Азербайджан на своє весілля, де й був затриманий в аеропорту.
Крім того, у грудні 2024 року ще на три місяці було продовжено досудове тримання під вартою журналістів та афілійованих осіб новинної платформи Toplum TV. Під час слухань у січні жоден з них не був звільнений чи переведений під домашній арешт, попри відсутність доказів, що виправдовували б їхнє подальше утримання під вартою. Місцеві суди також відмовилися перевести під домашній арешт журналістів Meydan TV та, за словами адвокатів, що представляють інтереси журналістів, піддавали цензурі представників Abzas Media у залі суду під час судового процесу.
Обмеження на пересування, введені без відома активістів, журналістів та родичів осіб, які знаходяться у попередньому ув'язненні, тривають. Нещодавно заборона на виїзд була накладена на журналістку Ульвію Алі, яку 16 січня допитала поліція в рамках кримінальної справи, що стосується Meydan TV. Інша журналістка, Ханім Мустафаєва, намагалася вирушити до Туреччини, де проживає, коли отримала інформацію про заборону на виїзд, що набула чинності з 11 січня. Мустафаєва розповіла Meydan TV, що вона відвідувала родину під час свят і поверталася додому, коли на аеропорті її зупинила прикордонна служба та повідомила про заборону.
Не змогла вирушити в подорож і Тахіра Тахіркізі, мати правозахисника Руфата Сафарова, який був заарештований 4 січня. Вона супроводжувала свого чоловіка на медичний огляд до Туреччини, проте в аеропорту їх обох зупинили і повідомили, що їй заборонено виїзд. 6 січня Тахіркізі викликали на допит у рамках розслідування, яке було ініційоване щодо її сина. Сафаров був затриманий у грудні 2024 року і отримав чотиримісячний термін попереднього ув'язнення за звинуваченнями у шахрайстві та хуліганстві.
Азербайджанські державні ЗМІ мають великий досвід у проведенні кампаній, спрямованих на дискредитацію як організацій, так і окремих людей. Ще до затримання журналістів Abzas Media та Toplum TV ці медіа стали об'єктами атак з боку проурядових інформаційних ресурсів, які стверджували, що Toplum TV, Abzas та інші отримують фінансування від західних країн, особливо США, для розповсюдження антик Azerbaijanських меседжів.
Тому не варто дивуватися, що після затримання журналістів Meydan TV з'явилася низка "розслідувань", які відтворювали офіційну позицію влади, стверджуючи, що ці журналісти нібито були залучені до "відмивання грошей" та "недоброчесних справ".
Фактчекінгова платформа Fakt Yoxla, аналізуючи наклепницькі кампанії, дійшла висновку, що зміст поширюваних матеріалів підриває презумпцію невинуватості заарештованих журналістів і порушує їхні права на недоторканність приватного й сімейного життя. "Зміст цих матеріалів містив звинувачення проти ув'язнених журналістів, такі як "контрабанда" й "участь у відмиванні грошей", а також поширював їхні особисті листування, отримані з пристроїв журналістів, які не використовувалися в кримінальному розслідуванні, включно з голосовими повідомленнями в WhatsApp та повідомленнями в Slack. Крім того, матеріали розкривали інформацію про родичів та особисте життя журналістів", - пише Toplum TV.
Попри примус до мовчання, спрямований на журналістів, які розслідували діяльність уряду та його посадовців і в результаті викривали корупційні схеми та схеми відмивання грошей, заарештовані журналісти продовжують робити репортажі навіть з-за ґрат.
У серпні 2024 року Ульві Хасанлі, керівник Abzas Media, опублікував інформацію про випадки тортур у в'язниці, де він перебуває.
У січні 2025 року журналістка Abzas Media Ельнара Гасімова поділилася своєю розповіддю про порушення прав людини та неналежні умови утримання в тюрмі, де вона сама перебуває. Вона детально описала свій досвід, починаючи з моменту арешту в листопаді 2023 року, і розповіла про фізичне і психологічне насильство, а також про нелюдське ставлення і погані умови в слідчому ізоляторі. Гасімова зазначила, що поведінка працівників установи суперечить Закону "Про забезпечення прав і свобод осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі", і зазначила відсутність будь-яких механізмів контролю над ситуацією.
У той час як в'язниці залишаються поза контролем, державні органи активно стежать за активністю в соціальних мережах. Наприклад, громадянин Німеччини був затриманий і засуджений через коментар, який він залишив у соцмережі. У грудні 2024 року азербайджанська влада видала ордери на арешт десяти користувачів TikTok. Деякі з них були затримані за зберігання наркотичних засобів, інші — за участь у азартних іграх. Міністерство внутрішніх справ звинуватило користувачів платформи у сприянні аморальності.
За відсутності незалежних медіа соціальні медіа-платформи та соціальні мережі стали для влади новою мішенню, розповів в інтерв'ю Meydan TV досвідчений журналіст Мехман Алієв, який очолює новинне агентство "Туран". В інтервʼю Алієв пов'язав хвилю арештів користувачів TikTok із законом про медіа, впровадженим у 2022 році. "Коли був ухвалений закон "Про медіа", я неодноразово говорив і писав, що цей закон не є законом про медіа, а спрямований проти соціальних мереж. Основна сила зараз сконцентрована в соціальних мережах. Тому політика тиску на них буде продовжуватися", - сказав Алієв Meydan TV.
В інтерв'ю для Meydan TV адвокат Самад Рахімлі висловив думку, що через відсутність чітких правових визначень щодо соціальних мереж в актуальному законодавстві, арешти є порушенням державних норм. "Якість діючого законодавства є незадовільною. Його практичне застосування створює умови для зловживань з боку правоохоронних органів. У цьому контексті затримання користувачів TikTok за підозрою у вчиненні адміністративних правопорушень, що стосуються громадського порядку та моралі, а також можливі санкції щодо них, суперечать не лише азербайджанському законодавству, але й міжнародним стандартам свободи слова, яких дотримується Азербайджан як учасник міжнародних правових угод," - зазначив Рахімлі у своєму інтерв'ю.
Така низка арештів і судових переслідувань відображає ширшу стратегію азербайджанської влади, спрямовану на придушення інакомислення, обмеження свободи слова і створення атмосфери страху, оскільки владі більше нічого запропонувати громадянам Азербайджану, заявив опозиційний лідер Алі Карімлі в інтерв'ю Meydan TV.
У своєму щорічному звіті Міжнародна федерація журналістів зазначила, що Азербайджан потрапив до числа п'яти європейських країн, де журналісти піддаються найбільш інтенсивним переслідуванням. Як свідчать дані, надані азербайджанськими правозахисними організаціями, у країні налічується більше 300 політичних в'язнів.
