Влада прагне зменшити вплив інституту, відповідального за охорону державної мови.
8 липня цього року завершується термін перебування на посаді урядового уповноваженого з захисту державної мови Тараса Креміня. Його кандидатури немає у списку претендентів на наступні 5 років. Але трьома владними інституціями подані кандидатури, які не мають досвіду правозахисної діяльності, інформує Радіо Свобода.
Численні українські політики та активісти вже висловили свої побоювання з приводу втручання Офісу президента у процес вибору мовного омбудсмена, вважаючи це небезпечним знаком, особливо в умовах війни.
Кандидатуру на посаду Уповноваженого з питань захисту державної мови висувають Міністерство культури і стратегічних комунікацій, Міністерство юстиції, а також Уповноважений з прав людини.
Саме уповноважена з прав людини Людмила Денісова п'ять років тому запропонувала на посаду мовного омбудсмена Тараса Креміня.
Цього року до списку потрапили такі кандидати:
Ірина Коваль-Фучило, фахівець у галузі філології, зосереджена на вивченні фольклору (інформація від Міністерства юстиції).
Павло Полянський, державний службовець, що обіймав посаду в Міністерстві освіти і науки за рекомендацією Міністерства культури.
Олена Івановська, професорка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук (подання уповноваженого з прав людини).
Кандидат на посаду мовного омбудсмена має відповідати двом вимогам: наявність досвіду правозахисної діяльності або захисту державної мови і володіння англійською мовою.
Кремінь підтверджує свою готовність продовжувати виконувати функції уповноваженого з питань захисту державної мови, незважаючи на те, що його кандидатура ще не була офіційно запропонована для нового терміну, як повідомляє "Укрінформ".
Святослав Літинський, мешканець Львова, вже майже 15 років відстоює права української мови, зокрема, у судових інстанціях. У 2020 році він був одним із кандидатів на посаду мовного омбудсмена. Наразі він надіслав запити до трьох організацій, які висунули своїх кандидатів цього року, з проханням підтвердити, чи відповідають ці кандидатури двом критеріям, визначеним законодавством.
"Уповноважений з прав людини відповів, що не зобов'язаний надавати інформацію. У міністерствах відповіли, що така інформація потребує збору, даруйте, інформації серед значної кількості даних, тому швидкої відповіді не дадуть. А що там відповідати? Я просив відповідь на два питання. Кандидати може й мають добрі знання з української мови, але таке ставлення до подання претендентів, відсутність публічних конкурсів, інформації про них, зокрема, чи відповідають законодавчим вимогам, схиляє до думки, що це буде не обрання, а призначення", ‒ каже Літинський в інтерв'ю Радіо Свобода.
Це вигідно Росії, адже коли слабка особа не обирається, а призначається, ситуація стає на її користь. Ще з 2014 року, з початку війни з Росією, ми спостерігали, як перші території України, які були захоплені агресором, на 90% збігалися з даними перепису населення, де російська мова була вказана як рідна. Це наочно демонструє, що мовний бар'єр є важливим фактором, у тому числі для протистояння військовим агресіям.
Як і в минулому, так і сьогодні, зусилля щодо підтримки та захисту державної української мови залишаються критично важливими для безпеки країни. Ідентифікація особи як українця, громадянина України, є основою існування самої держави та її безпеки.
Цього разу відсутня конкуренція в процесі обрання мовного омбудсмена. Як повідомляє Святослав Літинський, за його даними з надійних джерел, Офіс президента дав вказівку не висувати кандидатуру Креміня, і це розпорядження надійшло в останній день, коли можна було подавати кандидатів.
В кінці квітня більше двадцяти громадських організацій, серед яких Всеукраїнський рух "Єдині", ініціатива "Бойкот російської попси", Громадська ініціатива "Голка" та Громадський сектор Євромайдану, опублікували спільну заяву. У документі йдеться про те, що уряд намагається підірвати інститут уповноваженого з захисту української мови, що є абсолютно неприпустимо. Автори заяви висловили занепокоєння, що посадові особи "таємно, без відома суспільства, представили до Кабінету Міністрів кандидатів, чия здатність виконувати обов’язки Уповноваженого з захисту державної мови викликає значні сумніви".
У цьому спільному зверненні активісти нагадують, що завданням уповноваженого з захисту державної мови, відповідно до статті 49 "Закону про мову" є захист української мови як державної і захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України та усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.
Громадські активісти у своєму зверненні закликають президента та його адміністрацію утриматися від втручання в процедуру призначення Уповноваженого з питань захисту державної мови, оскільки це є виключною прерогативою уряду.
Існує також заклик до кандидатів, які не відповідають встановленим законодавством кваліфікаційним критеріям, утриматися від участі у процесі та зняти свої кандидатури. Міністри й керівники відомств, які висунули ці кандидатури, повинні відкликати свої пропозиції і замість них запропонувати кандидатів, що мають значний досвід у сфері захисту державної мови та здатні, відповідно до закону, "виконувати свою діяльність незалежно від інших державних органів і посадових осіб", а також ефективно справлятися з покладеними на них обов'язками.
Однак активістів ніхто не почув із посадовців.
"Ті кандидати, яких подають, про яких стає відомо, не відповідають тим кваліфікаційним вимогам, які встановлені законом про українську мову. Вони не мають досвіду правозахисної діяльності. Бо це ж адміністративна посада, тому що часто порушуються права людей, які спілкуються українською мовою в Україні. Без правозахисного досвіду і без філологічної, юридичної освіти, очевидно, людина не дасть ради на такій посаді", ‒ говорить народний депутат України від "ЄС" Микола Княжицький.
