Влада має намір зменшити вплив інституту уповноваженого, відповідального за охорону державної мови: заява від громадських об'єднань.
У липні поточного року спливає термін каденції уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня. За законом міністр юстиції разом з міністром культури та уповноваженого ВР з захисту прав людини мають подати на розгляд уряду кандидатури для призначення на посаду мовного омбудсмена. Проте зазначені посадові особи "кулуарно, потай від громадськості", подали список з кандидатур, які нібито не в змозі виконувати обов'язки мовного омбудсмена "на належному рівні".
Мова йде про співробітників академічних закладів, експертів у сферах фольклору та етнографії, як зазначили кілька громадських об'єднань. Вони вважають, що це спроба уряду знизити вплив інституту уповноваженого з питань захисту державної мови. У своїй заяві організації висловили вимогу провести прозорий конкурс на посаду мовного омбудсмена.
Ми свідомо утримуємося від згадки імен кандидатів на посаду омбудсмена, оскільки впевнені у їхньому високому професійному рівні в сферах фольклору та етнографії, а також у їхній щирій прихильності до української мови, пісень, звичаїв і традицій. Проте, роль мовного уповноваженого не обмежується лише мовознавством, етнографією чи фольклором. Закон чітко визначає, що кандидатом на цю посаду може бути лише громадянин, який "має досвід у правозахисній діяльності або в захисті державної мови та здатний, завдяки своїм діловим та моральним якостям, а також освіті й професійній підготовці, виконувати відповідні обов'язки", - підкреслили в громадській організації.
Вони висловили припущення, що "незвичайна методика відбору та висунення кандидатів може бути результатом втручання з боку Офісу президента, назвавши це 'свідомою спробою зменшити значення захисту державної мови'".
Відповідно, ГО закликали президента і його адміністрацію не втручатися в процес призначення уповноваженого із захисту державної мови. Кандидатам, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам порадили "не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції" і зняти свої кандидатури.
Окремо громадські організації зазначили, що серед кандидатів має бути діючий омбудсмен Тарас Кремінь, бо він "засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови".
Закликаємо Кабінет Міністрів України розглядати лише кандидатів, які чітко відповідають законодавчо встановленим критеріям, та призначити особу, що гарантуватиме стабільність і ефективність функціонування інституту Уповноваженого з питань захисту державної мови в умовах війни.
До цього заклику приєдналися 21 громадська організація, серед яких рух "Простір свободи", громадянський рух "Відсіч", Всеукраїнське об'єднання "Вільні козаки", ініціатива "Голка" та представники громадського сектора Євромайдану, і багато інших.
Як повідомляло OBOZ.UA, нещодавно мовний омбудсмен Тарас Кремінь висловив критику щодо висловлювань посланця президента США Стіва Віткоффа, який заявив, що Росія, країна-агресор, може претендувати на певні регіони України через їхню нібито російськомовність. За словами Креміня, такі твердження суперечать міжнародним угодам та не відповідають реальному стану справ.
Також Кремінь звернувся до батьків школярів та закликав їх бути свідомими у відповідальності за мовне виховання дітей. Мовний омбудсмен зауважив, що забезпечення повноцінного використання української мови в освіті - питання національної безпеки.
