Все о Конституції України: Валерій Чалий і Андрій Магера обговорюють важливі аспекти | UACRISIS.ORG

Андрій Магера є визнаним юристом в Україні. З червня 2007 року по 20 вересня 2018 року він обіймав посаду заступника голови Центральної виборчої комісії України. 24 листопада 2004 року він відіграв важливу роль у сучасній історії країни, коли, будучи членом ЦВК, відмовився підписати протокол з офіційними результатами президентських виборів, за яким переможцем було визнано кандидата від влади Віктора Януковича, оскільки вважав, що ці результати "не відображають волю українського народу".

Відтоді Андрій Магера здобув репутацію одного з провідних фахівців у галузі конституційного права. Саме тому Голова правління Українського кризового медіа-центру, Надзвичайний та Повноважний Посол Валерій Чалий запросив його до участі у спеціальному проєкті "Геополітичні діалоги з Валерієм Чалим".

Тематика обговорення була зведена до поняття "Складні питання", оскільки нещодавні події переплели геополітику з основами української державності у складний клубок.

Прямий діалог

Валерій Чалий розпочав із правової основи для можливості зустрічі президентів України та Росії. Існує указ, підписаний президентом України Володимиром Зеленським, як результат рішення РНБО, який забороняє такі зустрічі. Проте, сам президент публічно зазначив, що ця заборона його не стосується. Тож виникає питання: чи дійсно існують обмеження для президента, чи їх немає, і які можуть бути шляхи вирішення цієї дилеми?

Для Андрія Магери позиція цілком очевидна. За статтею 102 Конституції України президент є главою держави і виступає від її імені. Він представляє Україну відносно з іншими державами. Це функції президента України. Функції - це головні принципи, головні засади статусу певної посадової особи. Вони знаходять свій вияв через повноваження голови держави президента України. Повноваження виписані в статті 106 Конституції.

Пункти 4 і 5 статті 106 стосуються як повноважень президента призначати послів, чи представників України в іноземних державах або міжнародних організаціях, так і повноваження президента вести переговори і укладати міжнародні договори.

"Я не можу собі уявити будь-якого правового акту, який би зміг зупинити дію положень Конституції і обмежити повноваження президента. Цього не може зробити не тільки указ президента, цього не може зробити навіть закон України. Бо закон має відповідати Конституції України. Як на мене, цей указ треба все ж таки скасувати. Це була б ідеальна ситуація", - відповів юрист.

Питання, що стосуються території

На думку голови правління УКМЦ, обмін українськими територіями є недопустимим. Але чи можливі територіальні поступки? Які інструменти і терміни слід використовувати в такій ситуації? Які питання можуть підніматися стосовно України відповідно до Конституції?

"Якщо розглянути статті 2, 73 та 157 Конституції, можна з упевненістю стверджувати, що вони стосуються лише розширення території України, а не її скорочення, оскільки останнє суперечитиме принципу територіальної цілісності. Звичайно, мова не йде про анексії іноземних територій, як це робить Росія. Йдеться про можливі приєднання територій або частин територій інших держав до України, що здійснюються в рамках міжнародного права та його норм", - зазначив Андрій Магера.

Валерій Чалий запитав, а чи реально змінити всі ці статті на територіальних питаннях?

Поміняти все, що хочуть по територіальних питаннях, поки діє воєнний стан, не зможуть, зазначив гість. Після дії воєнного стану може бути запущена конституційна процедура, але там, де потрібно виходити на референдум, там недостатньо 150 підписів депутатів на законопроект. Там треба 300, не менше, ніж 300.

"Питання, що стосуються території можуть, більше того, ми говорили про статтю 73, але в аспекті, все ж таки, збільшення території. Якщо ми говоримо про те, щоб, наприклад, виключити перелік областей з Конституції, гіпотетично це можливо, це не буде суперечити статті 157 щодо порушення територіальної цілісності. Чому то? Тому що держава може змінити свій територіальний поділ, в інший спосіб, не від областей, наприклад, до повітів перейти. Але тут же питання в тому, що Крим згадується не тільки в 133 статті Конституції, і не тільки загалом в 9 розділі Конституції. Він має окремий розділ 10, він має ще багато інших розділів, він всюди згадується. Тому це не так просто", - наголосив Андрій Магера.

Об мові

В українській Конституції записано про особливий статус російської мови. Що означає цей запис?

Після проголошення незалежності України, союзні закони втратили свою силу на її території. У Конституції України, прийнятій у 1978 році, яка діяла до 1996 року, українська мова визнана єдиною державною. Протягом 1991-1992 років російська мова мала статус, згаданий у статті 73, як мова міжнаціонального спілкування в межах України в рамках Союзу РСР. Згідно з тією ж Конституцією, всі закони повинні були публікуватися обов'язково двома мовами — українською та російською.

З моменту прийняття чинної Конституції у 1996 році, російська мова згадується лише один раз — у десятій статті, в третій частині, і то в контексті переліку мов національних меншин, без жодних специфічних привілеїв. Правовий статус російської мови є однаковим з іншими мовами меншин, і це стосується трьох аспектів: вільного розвитку, використання та захисту. Що ж означає вільний розвиток? Це не лише активне використання мови в різних сферах життя. Це означає, що ми, як друзі, можемо спілкуватися російською, або навіть есперанто, якщо забажаємо. Але коли йдеться про повсякденні справи — відвідування аптеки, магазину чи користування громадським транспортом — знання державної мови стає необхідним. У 2018 році Конституційний суд України ухвалив важливе рішення, в якому зазначив, що державна мова в Україні є синонімічною офіційній мові.

Згідно з рішенням Конституційного суду, ухваленим у 2018 році, в Україні не може існувати жодна офіційна мова. Чому це так? Це пов'язано з тим, що таке рішення загрожує державній мові, а будь-яке посягання на неї є порушенням основ конституційного ладу. Це також зазначено в рішенні суду. Російська мова не може мати ані гіршого, ані кращого статусу в порівнянні з мовами інших національних меншин України. Якщо Росія вимагає особливого статусу для російської мови, це означатиме, що ми надаємо різні рівні статусу для національних меншин. Таке ставлення суперечитиме статті 24 Конституції України, а також міжнародним угодам про громадянські та політичні права, Загальній декларації прав людини та Конвенції 1950 року, яка забороняє дискримінацію за будь-якими ознаками. Таким чином, Росія намагається створити ситуацію, що суперечить цим нормам. Тому ми маємо потужні та обґрунтовані аргументи на цю тему, - підсумував експерт.

Тема нейтралітету

Валерій Чалий поцікавився думкою експерта з приводу того, чи можна сьогодні швидко закріпити нейтралітет у нашому законодавстві?

"Ні, це не можна було би швидко зробити. Тому що в повноваженнях президента уряду Верховної Ради є питання реалізації стратегічного курсу на набуття членства, зокрема в НАТО. І навіть у функціях президента, це записано в статисті другій, навіть не тільки в повноваженнях, а й у функціях, тобто це основні завдання президента. Він має виконувати те, що записано в Конституції", - відповів юрист.

Яким чином це можна втілити в життя? Лише після завершення режиму воєнного стану.

"Теоретично, якщо б хтось і прагнув втілити це в життя після завершення воєнного стану, шлях був би досить непростим: спочатку потрібно подати законопроект до Верховної Ради, потім отримати висновок від Конституційного суду, пройти через дві сесії, а на фінальній сесії зібрати 300 голосів. Чи можливо це? На мою думку, це малоймовірно," - зазначив Андрій Магера.

На завершення Валерій Чалий підкреслив важливість Конституції України як соціального договору між державою та суспільством, а також здатність активної частини населення відстоювати свої права.