Як протидія катуванням перетворилась на тиск на підприємства.

Виповнився рік роботи Ради з питань підтримки підприємництва. Які результати?

Цей орган був створений указом президента для захисту інтересів бізнесу та сприяння його розвитку. Попри високі очікування, річні результати діяльності ради виявилися неоднозначними. Багато підприємців зазначають, що тиск з боку правоохоронних органів не зменшився, а деякі відзначають його посилення.

Це вказує на необхідність перегляду існуючих механізмів захисту. Проте, щоб знайти рішення, потрібно спочатку усвідомити корінь проблеми. Нажаль, багато членів ради та бізнесменів не усвідомлюють фактори, які спричинили цю ситуацію.

Насправді ж нинішні проблеми тиску на бізнес з боку правоохоронних органів виникли через системні зміни в кримінальному процесуальному законодавстві. Унаслідок цього український бізнес опинився в пастці між спробами держави боротися з катуваннями та її ж нездатністю створити належний правовий баланс.

Поточна ситуація має складніші причини, ніж може здаватися на перший погляд. До 2012 року в Україні функціонував Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) 1960 року, що вимагав чітких підстав і приводів для ініціювання кримінального провадження.

У 2012 році вступив у силу оновлений Кримінальний процесуальний кодекс, який кардинально змінив процедуру реєстрації кримінальних справ. З того часу будь-яка інформація про злочин стала підставою для відкриття провадження.

Згідно зі статтею 214 нового Кодексу кримінального процесу, слідчий зобов'язаний зареєструвати інформацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) та ініціювати кримінальне провадження, якщо будуть виявлені факти, що можуть свідчити про вчинення злочину, незалежно від того, з якого джерела надійшла ця інформація. Таким джерелом можуть бути різноманітні канали: анонімні скарги, публікації в ЗМІ, або ж коментарі й дописи в соціальних мережах.

Така норма надає слідчим широкі повноваження для початку кримінального переслідування будь-якої особи за будь-яких обставин. Відповідно, це може призводити до зловживань та порушення прав громадян.

Внаслідок цього, кількість кримінальних справ стрімко зросла в кілька разів. Посадовців почали запрошувати на допити, вимагати надання документів та детально аналізувати їхню діяльність. Така атмосфера страху значно ускладнила їхню роботу і сприяла виникненню зловживань стосовно підприємств.

Нові законодавчі норми дозволили правоохоронним органам здійснювати перевірки бізнесу з мінімальних підстав, проводити обшуки та конфіскувати власність. Слідчі отримали законні підстави вважати будь-який документ, підписаний посадовцем, потенційно підробленим, а його дії — зловживанням службовими повноваженнями. Це може призводити до затримки у видачі необхідних дозволів або навіть до повного паралічу діяльності підприємств.

Внаслідок страху перед можливими кримінальними наслідками, державні службовці почали уникати прийняття рішень, що ще більше ускладнило становище бізнесу. Підприємці почали розглядати взаємодію з правоохоронними органами як потенційну небезпеку, оскільки ймовірність безпідставного та необґрунтованого переслідування суттєво зросла.

Бізнес змушений або витрачати ресурси на юридичний захист, або йти в тінь, що негативно впливає на інвестиційний клімат у країні.

Зазначені зміни у правовій системі виникли внаслідок бажання усунути системні порушення прав людини. У той період Україна зазнавала численних поразок у справах, розглянутих Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ), через недостатньо ефективне розслідування випадків, пов'язаних із катуваннями, тортурами та жорстоким ставленням.

Громадяни висловлювали обурення через неправомірні дії правоохоронних органів, а слідчі не звертали уваги на їхні скарги, не відкриваючи кримінальних справ. Україна зазнавала наслідків за порушення прав людини, програючи справи в Європейському суді з прав людини. З метою виправлення цієї ситуації було прийнято рішення реєструвати всі заяви, що стосуються можливих злочинів.

Новий кодекс кримінального процесу встановив більш жорсткі норми для запобігання катуванням, проте не врахував потенційних загроз надмірного тиску на підприємства. Тепер кожен підприємець може опинитися під слідством лише через анонімне повідомлення, пост в соціальних мережах або особисту думку активіста.

Відомі особи також остерігаються приймати рішення, які можуть бути визнані незаконними. Справляючись з проблемою катувань у правоохоронних органах, держава викликала іншу: побоювання чиновників щодо ухвалення рішень та переслідування підприємців.

Для розвʼязання цієї проблеми необхідно внести зміни до статті 214 КПК. Реєстрація кримінальних справ у межах проваджень повинна відбуватися лише за наявності достатніх приводів і підстав.

Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) має залишатися електронним інструментом обліку заяв про злочини, але його використання для автоматичного відкриття проваджень і кримінального переслідування потрібно переглянути.

ЄРДР має використовуватися суто для електронної реєстрації кримінальних проваджень. Це унеможливить зловживання з паперовими журналами, зокрема зникнення сторінок або заяв. Електронний слід гарантуватиме розгляд заяви та ухвалення процесуального рішення. У разі незгоди з рішенням людина зможе його оскаржити. Раніше ж виявляли випадки, коли заяви громадян слідчі просто викидали в смітник і людина не могла довести факт свого звернення.

Правоохоронцям слід надати певний термін, наприклад, 10-30 днів, для перевірки фактів і встановлення складу злочину. Лише після цього запис у ЄРДР повинен отримувати додатковий статус кримінальної справи.

Реформи, втілені у 2012 році, переслідували шляхетну ціль: забезпечити захист прав людей і покласти край катуванням. Однак, через недостатню оцінку їхнього впливу на бізнес-середовище, підприємства стали жертвами цих змін.