Яким чином світ повинен трансформуватися, щоб протистояти США та Китаю - ключові тези з історичної промови Карні.
Цього тижня в Давосі, Швейцарія, відбувається Всесвітній економічний форум, на якому зібралися керівники країн, урядів та глобальних корпорацій. Хоча подія має економічний характер, учасники усвідомлюють, що обговорення охопить не лише фінансові питання, але й геополітичні аспекти.
20 січня в Давосі з промовою виступив канадський прем'єр-міністр Марк Карні.
Його виступ вже отримав статус історичного чи епохального, оскільки окреслює контури нового глобального устрою.
Редакція "Європейської правди" погоджується з цією характеристикою і публікує його промову у повному обсязі в матеріалі У часи Трампа світ має припинити прикидатися. Історична промова прем'єра Канади. Далі - головні його тези.
Ми знаходимося на критичному етапі, який має велике значення як для Канади, так і для всього світу.
Ми спостерігаємо за руйнуванням існуючого світового порядку. Це кінець романтичних ілюзій минулого та початок жорсткої реальності, в якій геополітика - а точніше, геополітичні інтереси великих держав, або "супердержав" - виявляються поза будь-якими рамками. Коли жодні перешкоди більше не стримують їх дії.
Водночас я хочу підкреслити, що інші країни, зокрема "середні" держави, як-от Канада, мають свої можливості і не є безсилими.
Вони здатні побудувати новий порядок, що враховує наші цінності, серед яких повага до прав людини, сталий розвиток, солідарність, суверенітет і територіальна цілісність різних держав.
Сила тих, хто має менше, зароджується в чистоті намірів.
У 1978 році чеський дисидент Вацлав Гавел, який згодом обіймав посаду президента Чехії, створив есей під назвою "Сила безсилих". У цьому творі він порушив важливе питання: яким чином комуністична система змогла зберігати свою владу?
Відповідь на нього він почав почалася з прикладу продавця овочів.
Щоранку цей власник крамниці вивішує у своїй вітрині табличку: "Пролетарії усіх країн, єднайтеся!". Він не вірить у те, що там написано. І ніхто навколо не вірить. Але він все одно щодня вивішує табличку, щоб уникнути неприємностей, щоб сигналізувати про згоду з правилами, щоб ужитися з реальністю.
Однак, оскільки кожен підприємець у кожному районі дотримується тих самих практик, ця система залишається незмінною не завдяки примусу, а завдяки активній участі простих людей у ритуалах, які вони усвідомлюють як обман.
Сила системи не виникає з істини, а з готовності кожного діяти так, ніби ця істина існує.
Проте вразливість системи має той же корінь.
Коли навіть одна особа відмовляється виконувати свою функцію, а продавець овочів прибирає свою вивіску, ілюзія могутності системи починає руйнуватися.
Друзі, час пора країнам позбутися своїх "псевдоназвань".
Перш за все, треба припинити посилатися на "міжнародний порядок, заснований на правилах" і вдавати, ніби він досі існує у тому вигляді, як про нього розповідають.
"Жити правдою" - означає потребу будувати ту систему, про віру в яку ми кажемо, а не чекати на відновлення старого порядку. Це означає створювати інституції та угоди, які функціонують так, як описано.
"Жити згідно з правдою" означає діяти послідовно й використовувати однакові критерії для оцінки як друзів, так і ворогів. Коли середні держави засуджують економічний тиск з боку одних, але залишаються мовчазними щодо дій інших, ми, як зазначав Гавел, демонструємо фальшивий образ у нашому вікні.
Одночасно ми переконані, що на перехресті можливостей можна створити не лише нове, але й більш досконале, потужніше, справедливіше. Це є місія "середніх країн".
Ми маємо припинити прикидатися, назвати реальність, розбудовувати свою силу вдома і діяти разом.
Це маршрут Канади. Ми вибираємо його з відвертістю та рішучістю, і цей шлях залишається широко доступним для кожної нації, що прагне приєднатися до нас у цій подорожі.
