Як Дональд Трамп трансформує зовнішню політику США та які наслідки це може мати.
Другий термін Дональда Трампа на посаді президента триває менше чотирьох місяців, і вже видно, як формується нова концепція зовнішньої політики.
Доктрини Монро, Трумена, Картера, Джорджа Буша-молодшого мали спільне: вони доносили до широкої аудиторії у світі, що США вважають критично важливим для своїх інтересів і що саме готові зробити для їхнього захисту.
Їх завданням було заспокоїти партнерів, зупинити ворогів, активізувати американські державні структури у сфері безпеки та інформувати населення.
У статті старшого радника компанії Centerview Partners Річарда Хааса розглядається emerging доктрина зовнішньої політики Дональда Трампа. Автор аналізує основні принципи, які визначають цю політику, у матеріалі під назвою "Доктрина Трампа: який принцип стає ключовим у зовнішній політиці США". Нижче подано короткий виклад основних ідей статті.
Доктрину Дональда Трампа можна охарактеризувати як принцип "ігнорування очевидного" або "це не наш клопіт".
Незалежно від назви, суть цієї доктрини полягає в тому, що Сполучені Штати більше не прагнуть впливати на внутрішні справи інших країн.
Найближчим до офіційного оголошення нової доктрини став виступ Трампа в Саудівській Аравії, який відбувся 13 травня.
"За останні кілька років чимало американських президентів проявляли надмірну зацікавленість у вивченні внутрішнього світу іноземних керівників, застосовуючи зовнішню політику США як засіб помсти за їхні провини", - підкреслив тоді Трамп.
Дії Трампа - насамперед його прагнення до бізнес-угод з авторитарними режимами в Перській затоці й далеко за її межами - ще раз підкреслюють зміст цих слів.
На відміну від попередників, Трамп чітко дав зрозуміти, що США більше не цікавлять просування прав людини та демократії, засудження авторитаризму чи вимоги звільнення політичних в'язнів.
Доктрина Трампа збільшує шанси на те, що авторитарні режими продовжать посилювати репресії всередині своїх країн та підривати демократичні принципи. Ця система, окрім захисту особистих свобод, зазвичай пов'язується з ринковою економікою, дотриманням законів та менш агресивною зовнішньою політикою.
Отже, підтримка демократії не лише відображає етичні принципи, але також сприяє захисту інтересів американських інвесторів і зменшує ймовірність залучення США у нові військові конфлікти.
Окрім цього, стратегія Трампа відштовхує Сполучені Штати від численних звичних партнерів, більшість з яких, що може бути несподіваним, є демократичними країнами. Це відчуження ставить під загрозу американське впливове становище на міжнародній арені.
Доктрина Трампа відзначається чітким праворадикальним і утилітарним нахилом. Основна ідея полягає в тому, що антидемократичні дії більше не становлять загрози для бізнесу.
Протягом тривалого часу США намагалися змінити світ, часом дратуючи, а часом надихаючи.
Ці часи минули - частково на краще, але переважно на гірше.
Америка переживає трансформацію. Вона все більше нагадує ті держави, які раніше піддавала критиці. Це водночас і сумно, і іронічно.
