Як Закон "Про адміністративну процедуру" трансформує взаємодію між громадянами та публічною адміністрацією

Минуло півтора року з моменту впровадження в Україні Закону "Про адміністративну процедуру" (ЗАП). Цей нормативний акт значно трансформував підходи до взаємодії між громадянами та державними органами. Основною метою документа є встановлення зрозумілих, відкритих і справедливих правил для розгляду адміністративних справ, які охоплюють такі питання, як реєстрація нерухомості, призначення соціальної допомоги та притягнення до адміністративної відповідальності. Які наслідки це має для звичайних громадян?

ЗАП запровадив єдину адміністративну процедуру, що регулює взаємодію громадян з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Встановлено чіткий порядок дій, який є обов'язковим для всіх адміністративних структур.

Якщо раніше у кожній сфері діяли "свої" правила, то ЗАП уніфікував їх. Тепер запроваджено універсальні стандарти, що дозволяють громадянину легко орієнтуватися у відносинах із різними органами. Це стосується порядку подання заяви та документів; строків прийняття рішення; порядку адміністративного оскарження.

Громадяни нерідко стикалися з ситуаціями, коли отримували відмову у своїх справах без жодних пояснень причин такого рішення. Однак ЗАП запровадив вимогу для органів влади надавати обґрунтування у випадку негативних рішень для громадян, таких як відмова в наданні дозволу, субсидії чи накладення штрафу. Відсутність мотивування може стати підставою для скасування такого рішення.

Також слід вказати терміни, до якого органу та суду особа може оскаржити рішення, яке викликає у неї незадоволення. Якщо така інформація не надається, громадянин має право на подачу скарги в будь-який момент.

ЗАП затвердив також ряд інших суттєвих аспектів:

На рішення є можливість подати апеляцію до вищестоящого органу, а якщо такого немає, то звернутися до того ж адміністративного органу, який створив комісію для розгляду скарг. Ці комісії формуються не лише з працівників органу, але й з представників громадськості, які здатні внести "нове бачення" в оцінку оскаржуваного рішення.

Тепер громадянин може подати скаргу до відповідного органу, чії рішення, дії або бездіяльність він оскаржує. Цей орган зобов'язаний разом з матеріалами справи передати (надіслати) скаргу до суб'єкта, який буде здійснювати її розгляд.

Згідно з загальним принципом, подача скарги на підставі клопотання особи призупиняє дію адміністративного акта, що оскаржується.

Терміни розгляду справи за поданою скаргою не повинні перевищувати 30 календарних днів, проте в окремих законах можуть бути визначені інші строки.

Цей механізм надає можливість громадянам відстоювати свої права без необхідності звертатися до суду, що робить процес більш швидким, зручним і доступним.

Однак не варто забувати, що Конституція України гарантує право на судовий захист.

Щоб краще зрозуміти, що змінив ЗАП для особи, змоделюємо типовий шлях громадянина, який звертається до органу влади, наприклад, для отримання соціальної допомоги або реєстрації земельної ділянки.

Раніше: Подану заяву, як правило, орган не приймав через помилки або неповний пакет документів. Громадянин мусив отримувати довідки, витяги, переписувати заяву, а потім заново звертатися до органу. Якщо громадянин отримував відмовне рішення, то часто воно не містило обґрунтування - причини відмови не пояснювались. Процедура оскарження була незрозумілою.

Тепер: Установа зобов'язана приймати заяву, навіть якщо вона містить неточні або неповні дані, або якщо до неї не додані всі необхідні документи, чи вони оформлені неналежним чином. Установа повинна інформувати заявника про те, які саме аспекти потрібно виправити, і надати час для внесення змін. При цьому дата подання заяви залишається незмінною. Інформацію з державних реєстрів установа отримує самостійно. Відмову у задоволенні заяви повинно супроводжувати чітке обґрунтування, яке пояснює причини цього рішення. Громадянину обов'язково надається інформація про строки та процедуру оскарження.

Ще один випадок - це ситуація, коли особа підлягає адміністративному покаранню:

Якщо водій не дотримався правил дорожнього руху і був оштрафований поліцейським безпосередньо на місці, він має право подати свої пояснення щодо ситуації. Ці пояснення повинні бути включені до матеріалів справи. У випадку оскарження рішення, ці пояснення розглядатимуться як доказовий матеріал.

Якщо громадянин не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а отримав постанову про накладення на нього адміністративного стягнення через деякий час після її прийняття, то тепер перебіг строку оскарження починається не з дня винесення постанови, а з дня доведення її до відома громадянина.

ЗАП закріплює в українському законодавстві європейську модель відносин між громадянином і публічною адміністрацією. Держава виступає як партнер, який допомагає громадянам реалізувати їхні права. І закон дає чіткі інструменти, як це зробити: від права бути почутим до гарантії отримання мотивованого рішення, від обов'язку органу діяти розсудливо й добросовісно - до можливості громадянина оперативно оскаржити протиправні дії та рішення.

До 2022 року Україна була, мабуть, єдиною країною в Європі, яка не мала загального законодавства щодо адміністративних процедур. Тому прийняття та впровадження Закону про адміністративну процедуру (ЗАП) є важливим кроком у реалізації європейських стандартів, які передбачають активну участь громадян у процесах прийняття рішень, що їх стосуються.

Можна впевнено констатувати, що в українському каталозі прав людини з'явилося ще одне важливе право - на належне адміністрування. А оскільки громадяни, реалізуючи свої права та виконуючи покладені на них обов'язки, здебільшого комунікують з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування (реєструють нерухомість, транспортні засоби, народження, шлюб, смерть, отримують субсидії тощо), то нові правила такої взаємодії, закріплені в ЗАП, суттєво впливають на характер відносин особи із владою.

Що вже зроблено державою, щоб зазначені гарантії прав громадянина ефективно реалізовувалися?

Протягом всього лише року з моменту введення в дію ЗАП:

І це лише перший крок. Щоб ЗАП увійшов у повсякденність, необхідно, щоб про нього були обізнані не тільки представники влади, а й усі громадяни.