Яка ж участь чекає на військовополонених з Північної Кореї: Reuters розкриває нові подробиці.
Обидва чоловіки не раз висловлювали своє бажання відвідати Південну Корею.
Двоє північнокорейських солдатів, захоплених у полон під час бойових дій на боці Росії проти України, наразі перебувають у Південній Кореї. Це викликає питання щодо того, як буде проводитися розслідування щодо них, як їх захищатимуть і переселятимуть, а також щодо правових підстав для їхнього перевезення, повідомляє Reuters.
Видання розповіло, що, як очікується, військові пройдуть допит та перевірку на безпеку, перш ніж південнокорейські власті вирішать, чи надати їм захист і розпочати процес переселення.
Міністерство об'єднання Південної Кореї заявило в понеділок, що їхні справи будуть розглянуті відповідно до чинного законодавства та існуючої практики, натякнувши на те, що до них буде застосовано Закон про захист та підтримку поселення північнокорейських перебіжчиків.
Відповідно до цього законодавства, Національна розвідувальна служба (NIS) здійснює перевірку заявників, що отримали тимчасовий захист. Цей процес включає в себе верифікацію особистих даних, аналіз причин їхнього виїзду з Північної Кореї, а також оцінку безпекових аспектів.
За даними видання, розслідування та надання тимчасового захисту можуть тривати до 90 днів, з можливістю продовження у разі непереборних обставин.
Військовий досвід цих солдатів та їхні знання з перших рук про розгортання північнокорейських військ у Росії можуть призвести до більш детального допиту.
Опозиційний депутат Ю Йон-Вон, який у лютому 2025 року мав зустріч із цими військовими в Україні, повідомив, що вони служили у спеціальних підрозділах Північної Кореї і здатні поділитися даними про підготовку, військові можливості Пхеньяна та його роль у військових діях.
Ймовірно, також буде проведено оцінку їхнього фізичного та психологічного стану.
Йон-Вон зазначив, що під час зустрічі з ними вони утримувалися окремо в українському ізоляторі, і тривала ізоляція та невизначеність, ймовірно, негативно вплинули на їхнє психічне здоров'я.
Чи мала Україна право на їхню передачу
Видання акцентувало увагу на тому, що Третя Женевська конвенція передбачає обов'язкове негайне звільнення та репатріацію військовополонених після завершення активних бойових дій.
Проте це не означає, що їх не можна звільнити достроково або передати до іншої країни.
"У статті зазначається, що Південна Корея та Україна не надали правових підстав для передачі, зокрема, чи означає це офіційне скасування статусу військовополонених для цих солдатів."
Науковий співробітник Інституту Седжонга, Пітер Уорд, підкреслив, що репатріація є ключовим принципом, який визначає майбутнє військовополонених. Однак він зазначив, що цей процес не слід здійснювати, якщо це може загрожувати їхньому добробуту або порушувати їхні права людини.
"У сфері гуманітарного права та прав людини існують обґрунтовані підстави для переведення цих військовополонених до третіх країн на основі їхніх уподобань, якщо ці країни готові їх прийняти", - зазначив він.
Одночасно, професорка з Корейського університету та колишня спеціальна представниця з прав людини в Північній Кореї Лі Шін-ва зазначила, що така передача може викликати юридичні та дипломатичні конфлікти. Це пов'язано з тим, що міжнародне право трактує Північну Корею як незалежну державу, тоді як Південна Корея вважає жителів півночі своїми громадянами.
Чи можна їх повернути назад до Північної Кореї?
Згідно з міжнародними нормами, що регулюють права людини, повернення військовослужбовців вважається неприпустимим, якщо їм може загрожувати реальна небезпека тортур, переслідувань або інших серйозних форм жорстокого поводження.
Шін-ва зазначила, що репатріація є основним принципом для військових, які потрапили в полон. Проте міжнародні норми також підтримують ідею добровільної репатріації та забороняють повернення, яке може загрожувати переслідуванням або катуванням.
Крім того, ці двоє чоловіків не раз висловлювали своє бажання відвідати Південну Корею, зокрема в своїх інтерв'ю для ЗМІ та під час спілкування з Йон-Вон.
Останні новини про військовополонених з Північної Кореї.
Раніше УНІАН повідомляв, що президент Південної Кореї Лі Чже Мьон висловив звинувачення на адресу українського президента Володимира Зеленського щодо розкриття конфіденційних деталей стосовно передачі двох військовополонених з КНДР. Ця заява Лі стала відповіддю на критику з боку опозиційних партій у Південній Кореї, які ставили під сумнів, чому інформація про передачу військових з Північної Кореї була озвучена не самим президентом країни, а його українським колегою. Чже Мьон зазначив, що питання репатріації військовополонених з Північної Кореї є вкрай чутливим і має значний вплив на дипломатичні відносини, національну безпеку і ситуацію на Корейському півострові.
Також ми писали, що адміністрація президента Південної Кореї Лі Чже Мьона вимагає від України вибачень за порушення домовленості про збереження в таємниці факту передачі Сеулу двох військовополонених з КНДР. Радник Зеленського Дмитро Литвин спробував применшити значення витоку інформації, заявивши, що президент лише оприлюднив факт передачі солдатів Південній Кореї. Проте Сеул розцінив це як порушення довіри. Аналітики вважають, що різка реакція Лі Чже Мьона на угоду про конфіденційність зумовлена гострою конфронтацією з Північною Кореєю, яка володіє ядерною зброєю, що може призвести до посилення ворожості щодо Сеула.
Можливо, вас також привернуть увагу останні новини:
