Які вимоги справедливості висувають українці? | UACRISIS.ORG
У 2014 році Верховна Рада ухвалила законодавчий акт "Про очищення влади", який стосується суддів, прокурорів, представників силових структур та інших державних службовців. Метою люстрації було позбутися тих, хто міг бути залучений до корупційних схем, зловживань владою або репресій проти активістів. Проте в 2019 році цей процес зазнав послаблення через рішення Конституційного Суду, яке вплинуло на його реалізацію.
Масштабна агресія Росії проти України та захоплення частини українських земель викликали значну реакцію в суспільстві. Це підтверджують результати дослідження "Правосуддя в умовах російської військової агресії", виконаного соціологічною групою "Рейтинг" за замовленням Центру прав людини ZMINA.
Дослідження проводилось 3-12 січня в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій, а також регіонів, де на момент опитування був відсутній український мобільний зв'язок.
Відповідаючи на запитання "Які втрати Ви зазнали внаслідок війни?", більшість опитаних вказали на "Погіршення емоційного стану" (50%) та "Погіршення фізичного здоров'я" (36%). Третю позицію займає відповідь "Втрата доходів" (24%).
З одного боку, можна помітити, що економічні втрати українців, зокрема втрата робочих місць, доходів і бізнесу, стабілізувалися. Водночас, зростає кількість осіб, які втратили житло, здоров'я або близьких. У той же час, українці мають більше побоювань щодо можливого погіршення економічної ситуації в майбутньому, ніж щодо подальшої окупації чи посилення ракетних атак. Це пов'язано з тим, що за три роки війни ми адаптувалися до нових умов і переконані, що ворог не зможе просунутися далі. Негативні економічні настрої були характерними для нашого суспільства ще до початку конфлікту і залишаються такими ж актуальними й тепер, — зазначив директор Соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
За словами Дар'ї Свиридової, партнерки Адвокатського об'єднання "Azones", близько 70% респондентів вважають, що люстрація є одним із дієвих засобів для відновлення довіри до державних органів у рамках подолання наслідків війни.
"Не дивлячись на те, що в зоні бойових дій цей відсоток трохи менше, але навіть там більше 50 % опитаних вважає, що це може бути ефективним інструментом досягнення справедливості.
Згідно з думками опитаних, першочергово необхідно провести люстрацію стосовно осіб, які перебували на контролюваних Україною територіях і мали зв'язки з РФ або її підтримували (53 %). Також важливими є ті, хто були обрані депутатами або керівниками незаконних місцевих органів влади на окупованих територіях (51 %), працювали в нелегальних окупаційних структурах та адміністраціях (50 %), а також ті, хто служив у військових, правоохоронних чи судових органах на цих територіях (37 %).
У світі, де невизначеність щодо традиційних міжнародних механізмів забезпечення справедливості зростає, інструменти вшанування можуть відігравати важливу роль у фіксації злочинів, вчинених росіянами на українських територіях. Таку думку висловив експерт Коаліції "Україна. П'ята ранку" Максим Єлігулашвілі.
Він підкреслив, що до тих пір, поки міжнародні судові інститути не здатні надати однозначні рішення для досягнення справедливості, необхідно документувати військові злочини Росії за допомогою меморіальних ініціатив.
Максим Єлігулашвілі також надав коментар з приводу деяких відповідей на питання дослідження. Коли респондентів запитали, які емоції і почуття мають викликати місця і заходи вшанування, частіше за все вони вказували на вдячність і визнання героїзму (65 %) та пам'ять про події і повагу до загиблих (50%).
