Юрій Ванетик зазначив, що в Сполучених Штатах також існує корупція, хоча її там охрестили "чесною нечесною".
Я б сказав, що тема корупції - універсальна тема. І зараз вона важлива як для США, так і для України тому, що у нас постійно йдуть розмови про те, що корупція нікуди не зникає.
По-перше, культура в нашому світі формує такі умови, за яких те, що вважається корупцією, наприклад, у США, далеко не завжди є нею в інших культурах та країнах. І корупція не завжди за своєю природою є чимось токсичним або вкрай ганебним. Так, це порушення певних процесів, звісно ж. Але те, що робить корупцію проблемною та вкрай токсичною - це люди, які не знають заходів та кордонів. Це часто ті, до кого є публічна довіра. І ось вони зловживають цією довірою до краю і виходять за межі. Це не культурне питання, а дефект людської якості.
На Західному фронті також не все ідеально. В США, за словами деяких експертів, має місце феномен, який вони називають "нечесною чесною корупцією".
Виправдання корупції шляхом використання якихось правил чи лазівок не свідчить про її відсутність. Закони самі по собі не роблять людей моральними. Саме суспільство, його норми та етичні стандарти формують моральність особистостей, а не той факт, чи потрапив хтось у поле зору правосуддя. На мою думку, це є основною помилкою Заходу. Ми часто не усвідомлюємо, що таке "корупція" в її суті. Наприклад, існує Закон про боротьбу з корупцією за кордоном (Foreign Corrupt Practices Act), який забороняє американським компаніям підкуповувати іноземних чиновників. Хоча цей закон був ухвалений з благими намірами, його реалізація на практиці призводить до знищення конкуренції і навіть легітимної, моральної діяльності західних бізнесів. Тому подібні ініціативи не завжди ретельно обмірковуються.
Ми хочемо виправити щось, хочемо добра, але не завжди розуміємо, як це працює у реальному світі. Підхід США до України, я думаю, дещо примітивний. Так, звичайно, важливо проводити аудит, перевірки, важливо розуміти, що було зроблено правильно, що - ні і як це виправити. Важливо усвідомити відповідальність, а не малювати світ у чорно-білих тонах, де Захід - це все добрі та правильні, де є Rule of Law, а всі інші - маріонетки сірих кардиналів. Все зводити до теорій змови теж помилка.
Можливо, це звучить провокаційно, але я не вважаю, що корупцію потрібно повністю викорінювати. Це явище, яким потрібно вміти управляти, адже люди не завжди діють розумно або збалансовано. Людська природа така, що кожен з нас прагне задовольнити свої власні інтереси протягом життя. Коли ці інтереси обґрунтовані фінансами, ситуація зрозуміла. Але коли на Заході інтереси викликані забобонами, виникає питання: що гірше — суддя, який бере хабарі, чи той, хто не підкуповується, але піддається расизму, емоціям, ненависті та упередженням? Важко сказати, який з цих варіантів є більш небезпечним. Хоча корупція, заснована на грошах, є аморальною, її все ж можна оцінити. Натомість емоційна упередженість, що базується на злості та ненависті, справді викликає більшу тривогу. Це вже не просто свавілля ідеології, а хаос, продиктований людськими почуттями.
На превеликий жаль, Захід від цього всього страждає, але не усвідомлює цього. Тому коли ми засуджуємо країни третього світу або інші культури, то ми повинні спочатку подивитися в дзеркало на себе.
Це не є критикою жодної країни, будь то Америка, Україна, Європа, Африка чи Азія. Це скоріше реалістичний аналіз проблеми корупції, яка має багато аспектів. Її не можна вирішити лише шляхом ухвалення нових законів або заборон. Корупція є результатом людського фактору! Для подолання цього явища необхідне усвідомлення відповідальності з боку людей, які займають важливі посади. Як тільки відповідальність зникає, контроль над ситуацією остаточно втрачається. Відповідальність повинна бути активною і динамічною. Вона має бути спрямована не лише на начальство, але й на народ, комісії та агентства. Також важливо пам'ятати, що ніхто не є вічним на своїй посаді, незалежно від її престижу. Рано чи пізно кожен змушений буде повернутися до реальності. Наприклад, призначення федеральних суддів у США на довічний термін видається мені абсолютно нерозумним, так само як і можливість конгресменів працювати до 90 або навіть 100 років, поки не помруть.
Це питання, яке вартує глибокого роздуму. Як для Сполучених Штатів, так і для інших країн світу, адже немає жодної нації, де б корупція була зовсім відсутня. У таких державах, в принципі, не повинно бути жодної людини.
