Зустріч з медіаюристами, в якій взяв участь Стефанчук, була присвячена обговоренню суперечливих законопроєктів, що можуть загрожувати свободі слова в Україні.
зустріч депутатів, спікера і представників медіаспільноти
3 жовтня пройшла зустріч депутатів парламенту з медіаюристами та експертами в сфері свободи слова, на якій обговорювалися законопроєкти №14056 та №14057, що містять зміни до деяких статей Цивільного кодексу.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
За його словами, сторони домовилися, що усі зауваження та пропозиції будуть опрацьовувати й подавати у вигляді правок разом із спікером Русланом Стефанчуком. При цьому запросили долучити до роботи інших депутатів.
За "правом на забуття" було чітко зазначено, що цей принцип не поширюється на інформацію про публічних осіб або дані, які мають суспільне значення. Це питання було закладено в основі пропозицій. Загалом, існує спільна думка, що законопроекти суттєво покращують Цивільний кодекс і підсилюють захист прав людини. Представники медіа-сектору не ставлять під сумнів необхідність їх реалізації і готові до доопрацювання між першим і другим читанням, повідомив Юрчишин.
На зустрічі організувати додаткове обговорення перед другим читанням законопроєктів для узгодження всіх нюансів.
"Важливо, що в нас спільна мета - адаптувати наше законодавство до стандартів ЄС та віднайти баланс між правами людини та свободою слова", - додав Юрчишин.
Інститут масової інформації висловлює стурбованість щодо законопроєкту №14057, вважаючи, що він створює умови для "попередньої цензури". Це означає, що законодавці прагнуть легалізувати заборону на публікації ще до їх виходу в світ, включно з онлайн-ЗМІ, соціальними мережами та іншими веб-ресурсами, як зазначає "Детектор медіа". Крім того, депутати пропонують можливість блокування доступу до матеріалів, що може призвести до надмірного тиску на медіа для видалення контенту, а також до збільшення самоцензури та зловживань з боку посадовців чи компаній через судові процеси. Ще однією проблемною стороною законопроєкту є розширення прав на спростування та право на відповідь в медіа. Це означає, що будь-яка згадка особи в ЗМІ може призвести до її права на відповідь, якщо вона вважає, що її "особисті права" були порушені, навіть якщо її ім'я не вказано прямо. Проєкт журналістських розслідувань Bihus.info підкреслив, що цей законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні статті і може загрожувати самому існуванню журналістських розслідувань. Журналісти також зауважили, що у законопроєкті пропонується автоматично вважати інформацію недостовірною, якщо вона не підтверджена судовим рішенням, а також карати за суб'єктивні думки. Руслан Стефанчук пізніше зазначив, що законопроєкт №14057 не стосується медіа, а спрямований на "розширення особистих прав кожної людини".
