За захоплення цивільних осіб тепер потрібно буде сплачувати: Європейський Союз вперше запровадив санкції проти російських в'язничників.

Європейський Союз вперше ввів санкції проти російських наглядачів і посадових осіб, які причетні до викрадення та катувань українських громадян. Як зазначає "Радіо Свобода", під санкції потрапили працівники відомої колонії в Мордовії, а також посадовці, які діють в умовах окупації.

Європейський Союз вперше в своїй історії запровадив санкції проти російських чиновників та наглядачів, які мають відношення до незаконного утримання й катувань українських цивільних осіб. Як зазначає "Радіо Свобода", рішення було ухвалене міністрами закордонних справ держав-членів ЄС після спільного робочого сніданку, що відбувся за участю України та Ірландії, яка зараз головує в Раді ЄС.

БЕЗ ТАБУ розповідає, чому це рішення є прецедентним та з якими викликами стикається Україна при спробах повернути тисячі своїх цивільних заручників, яких Кремль використовує для політичного тиску.

Цивільні українці, які стали заручниками в Росії / Фото: Радіо Свобода

Мордовська в'язниця та початкові списки санкцій

Під дію європейських санкцій потрапили семеро працівників виправної колонії №10, що розташована в російській Мордовії. Ці санкції передбачають заборону на в'їзд до країн ЄС та замороження фінансових активів. Як повідомляє Брюссель, саме в цій колонії утримуються викрадені українці, які піддаються систематичному жорстокому поводженню та тортурам.

Окрім адміністрації мордовської колонії, до санкційного списку внесли ще дев'ятьох високопосадовців та представників російської пенітенціарної системи, які безпосередньо працюють на тимчасово окупованих територіях України.

Одночасно з цим держави Європейського Союзу ухвалили офіційну декларацію, в якій рішуче засудили відмову Росії надавати будь-які відомості про долю, місце перебування та стан здоров'я затриманих українців. Подібні дії агресора в Брюсселі розглядають як серйозне порушення міжнародного гуманітарного права.

Масштаби викрадень та фільтраційний терор

Встановити точну кількість українських цивільних заручників наразі є неможливим через закритість російської системи. Згідно з інформацією Управління верховного комісара ООН з прав людини, підтверджено, що щонайменше 1800 цивільних осіб утримуються. Однак Офіс Генерального прокурора України зафіксував понад 15 тисяч випадків незаконного позбавлення волі цивільних громадян від початку широкомасштабного вторгнення. Правозахисники вважають, що реальна кількість може сягати понад 20 тисяч осіб.

Окупантські війська виявляють непідконтрольних громадян під час так званих "фільтраційних процедур". Найчастіше під ризиком викрадення опиняються представники місцевих органів влади, активісти, журналісти, педагоги, діячі релігійних общин, а також родичі українських військових.

З метою координації зусиль щодо звільнення громадян країни ЄС було ухвалено рішення про створення спеціалізованої міжнародної платформи. У її діяльності, крім України, братимуть участь Канада, Норвегія та спеціалізовані правозахисні організації.

Дилема обміну та майбутній трибунал

Ситуація з цивільними заручниками створює серйозну юридичну та моральну дилему для Києва. Російська сторона регулярно намагається включити цивільних осіб до списків на обмін військовополоненими, хоча вони не є комбатантами і за міжнародним правом мають бути відпущені без жодних умов. Обмін мирних громадян на полонених російських військових фактично стимулює РФ до нових викрадень на окупованих територіях.

Наразі українські правоохоронці спільно із західними юристами збирають доказову базу щодо кожного випадку викрадення цивільних. Ці матеріали планують передати до майбутнього спеціального трибуналу щодо злочину агресії.

"Якщо нам вдасться довести системний та спланований характер цих викрадень, дії російських посадовців будуть кваліфіковані не просто як окремі воєнні злочини, а як масштабні злочини проти людяності, які не мають терміну давності", - пояснюють експерти з міжнародного права.

Контекст — это обстановка или ситуация, в которой происходит какое-либо событие или действие.

Досі міжнародна спільнота та санкційні ініціативи здебільшого фокусувалися на виклику незаконної депортації дітей з України до Росії. У березні 2023 року, на підставі цих звинувачень, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей Росії Марії Львової-Бєлової. Наразі крок Європейського Союзу є першою організованою спробою покарати Росію за утримання дорослого цивільного населення.

Раніше видання БЕЗ ТАБУ повідомляло, що Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, в якій депортацію та насильницьке переміщення українських дітей до Російської Федерації визнано проявом геноциду українського народу.