Охорона прав ЛГБТ+ спільноти в Гані: бесіда з правозахисником Джоскіном Ацу́віа.
Зображення Соломона Ацувії. Це зображення Соломона Ацувії використане з дозволу.
Ганські законодавці знову активізували свої зусилля щодо ухвалення спірного Закону про сексуальні права людини та сімейні цінності (2024), який має анти-ЛГБТК+ спрямування. Цей закон передбачає криміналізацію просування ЛГБТК+ діяльності та ліквідацію всіх квір-організацій на території країни. Він вперше був представлений у лютому 2024 року, а у квітні 2025 року знову потрапив до парламенту. Експерти вважають, що цей закон може суттєво загрожувати правам ЛГБТК+ спільноти в Гані. У інтерв'ю для Global Voices квір-активіст Джоскін Кваші Ацу́віа розповів про свій особистий досвід з онлайн-знущаннями, переслідуванням та шантажем через свою сексуальну орієнтацію.
Зіта Зейдж (ЗЗ): Поділіться, будь ласка, інформацією про себе та свою діяльність.
Соломон Ацувіа (СА): Мене звуть Соломон Джоскін Кваші Ацувіа (він/його), я правозахисник, queer-активіст і адвокат у сфері глобального здоров'я з Гани. Моя діяльність переважно зосереджена на питаннях прав ЛГБТК+, боротьбі з СНІДом та захисті маргіналізованих спільнот, таких як секс-працівники та люди, які живуть з ВІЛ (PLHIV). Окрім цього, я є учасником Ганської консультативної групи спільноти (CAT) в рамках Проєкту цифрового здоров'я та прав (DHRP), де працюю над зміцненням голосів спільнот у сфері цифрового управління охороною здоров'я.
ЗЗ: Які, на вашу думку, причини важливості захисту прав людей, які живуть з ВІЛ, а також представників ЛГБТК+ спільноти?
Як квір-чоловік, який мешкає в країні, де ЛГБТК+ ідентичності піддаються суворим переслідуванням, я регулярно стикаюся з онлайн-агресією. Це включає в себе не лише гомофобні образи, але й погрози насильства, а також спроби шантажу через розкриття моїх особистих даних (доксинг). Моя діяльність у сфері правозахисту робить мене особливо вразливим до скоординованих атак, метою яких є змусити мене мовчати та залякати людей, що підтримують мене.
Хоча цифровий простір дав певні можливості для спілкування, він часто здається небезпечним і жорстко контрольованим. Багато ЛГБТК+-людей, включно зі мною, користуються зашифрованими платформами та приватними каналами для зв'язку, побоюючись державного стеження або примусового розкриття. Постійна загроза бути викритими онлайн викликає тривогу і змушує багатьох із нас залишатися прихованими або обережними у цифрових просторах, які мали б надавати підтримку та формувати відчуття спільноти.
ЗЗ: Чи могли б ви поділитися історією про один із випадків, коли ви стали жертвою онлайн-агресії? Які обставини цьому сприяли?
У 2023 році сталася ситуація, коли мої фотографії були поширені в групах WhatsApp з принизливими коментарями щодо моєї сексуальної орієнтації, зокрема з посиланням на мою діяльність як ЛГБТК+-активіста. Я отримав численні повідомлення ненависті та загрози від незнайомців, включаючи погрози насильства і смерті. Моя особиста інформація була розголошена, включаючи адреси та контактні дані. Я змушений був жити в стані постійного стресу, переїхати на нове місце та тимчасово відмовитися від інтернету, адже ця ситуація стала для мене надзвичайно важкою та ізолюючою.
ЗЗ: Які ваші дії після того, як ви стали жертвою нападу?
CA: У своїй професійній практиці я неодноразово звітував про випадки онлайн-зловживань, зокрема команді Meta (власники Facebook, Twitter (X) та інших платформ). Іноді вони швидко реагують на скарги, якщо надано достатню кількість доказів. Проте в багатьох випадках реакція платформ затримується або є недостатньою, а органи влади часто не забезпечують належного захисту, якщо докази є непереконливими. Це особливо стосується ЛГБТК+ спільноти в Гані, де їхній статус може призводити до стигматизації та криміналізації. У деяких ситуаціях подача скарг лише погіршує становище жертв, і багато людей уникають повідомляти про інциденти через страх перед наслідками.
ЗЗ: Які, на вашу думку, заходи слід вжити для подолання насильства щодо ЛГБТК+ спільноти?
СA: Нам терміново потрібні заходи для зміцнення цифрової безпеки, які враховують специфіку життя ЛГБТК+ спільноти. Це включає в себе ефективні механізми модерації контенту, забезпечення конфіденційності та оперативні реакції на платформах. У реальному світі декриміналізація та правовий захист для ЛГБТК+ осіб є критично важливими для того, щоб цифрова безпека не розглядалася окремо від прав людини. Лише тоді, коли наші права будуть забезпечені як в онлайн, так і в офлайн середовищі, ми зможемо жити, спілкуватися та розвиватися в безпеці.
ЗЗ: Акт, що стосується сексуальних прав людини та сімейних цінностей, знову представлений у парламенті. Які наслідки можуть виникнути для ЛГБТК+ спільноти, якщо цей законопроєкт буде прийнято?
СA: Поновлення законопроєкту про Права людини щодо сексуальності та сімейні цінності (анти-ЛГБТК+) викликає глибоке занепокоєння. Він не лише узаконює системну дискримінацію ЛГБТК+ людей, але й підживлює насильство, онлайн-переслідування та соціальне відчуження. Цей законопроєкт підриває основоположні права людини та поширює страх, змушуючи багатьох квір-людей жити у прихованості або стикатися з переслідуванням. Я вважаю, що надзвичайно важливо, аби міжнародна спільнота та громадянське суспільство й надалі протидіяли таким регресивним законам, водночас посилюючи голоси тих, кого вони зачіпають найбільше.
ЗЗ: Які кроки вже були вжиті і ким, щоб гарантувати безпеку ЛГБТК+ спільноти в онлайн-просторі?
Завжди існує обмежений спектр реальних дій з боку як державних, так і недержавних акторів у боротьбі з онлайн-зловживаннями. У громадянському суспільстві досі було небагато розмов про цифрові права. У Rightify Ghana ми регулярно проводимо тренінги з безпеки та захисту, включно з питаннями цифрової безпеки для ЛГБТКІ+ осіб та місцевих активістів у Гані. Я усвідомлюю, що деякі квір-організації, а також великі правозахисні структури, такі як Amnesty, також підтримують цю спільноту, надаючи навчання та інформацію з питань цифрової безпеки. Rightify співпрацює з ЛГБТК+ активістами та такими платформами, як WhatsApp, Instagram, X (Twitter) і TikTok, для періодичного видалення образливого контенту після отримання скарг. Проте ці дії залишаються переважно реактивними та непослідовними, з мізерними або взагалі відсутніми національними заходами захисту, спрямованими на забезпечення онлайн-безпеки для ЛГБТК+ осіб. Законодавство Гани в сфері кібербезпеки не забезпечує належного захисту для ЛГБТК+ осіб, які стали жертвами онлайн-зловживань.
ЗЗ: Як ви вважаєте, які ще кроки необхідно здійснити для забезпечення безпеки людей ЛГБТК+ в інтернет-середовищі?
СA: Я вважаю, що потрібен комплексний підхід. По-перше, уряди повинні визнати онлайн-шкоду, завдану ЛГБТК+ людям, як порушення прав людини та запровадити закони про цифровий захист, які враховують потреби маргіналізованих спільнот. По-друге, технологічні компанії мають інвестувати в локалізовану модерацію та створити безпечніші шляхи подання скарг для ЛГБТК+ користувачів. По-третє, програми цифрової грамотності на місцевому рівні є необхідними, щоб надати нашим спільнотам можливості захищати себе. Але зрештою, я вважаю, що онлайн-безпека стане можливою лише тоді, коли наші ідентичності перестануть бути криміналізованими офлайн.
Для отримання додаткових відомостей про цю кампанію, будь ласка, завітайте за цим посиланням.
