Охорона прав ЛГБТІК+ та інших груп: Зеленський затвердив Національну стратегію в галузі прав людини.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ №1038/2026, яким затвердив нову Національну стратегію у сфері прав людини. Документ передбачає, зокрема, захист прав ЛГБТІК+, протидію дискримінації, мові ворожнечі та злочинам на ґрунті ненависті.
Стратегія включає в себе забезпечення доступу до правосуддя, підтримку уразливих категорій населення та відновлення прав тих, хто постраждав від російської агресії. Цю інформацію підтверджують дані, опубліковані на веб-сайті Офісу президента.
Які завдання ставить Національна стратегія в області прав людини?
Нова стратегія замінює документ, який був затверджений у 2021 році. Вона поширює свою дію на всю територію України та охоплює всіх осіб, що знаходяться під юрисдикцією держави, без врахування їхнього громадянства чи інших характеристик.
Документ визначає три стратегічні цілі: забезпечення та захист прав і свобод відповідно до міжнародних, зокрема європейських, стандартів; захист вразливих груп від дискримінації та відновлення прав людей, які постраждали внаслідок російської агресії; підвищення правової культури й обізнаності населення.
Серед ключових напрямків державної політики – забезпечення права на життя та визнання людської гідності, протидія катуванням, гарантування свободи слова і мирних зібрань, доступ до справедливого правосуддя, охорона здоров'я, освіта, трудова діяльність, житлові умови, соціальна підтримка та створення безпечного навколишнього середовища.
Деякі аспекти документа зосереджені на правах дітей, осіб з інвалідністю, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, мешканців окупованих територій, а також тих, хто втратили свободу через агресію Росії. Увага також приділяється правам корінних народів і національних меншин. Крім того, стратегія передбачає забезпечення захисту прав ЛГБТІК+, боротьбу з дискримінацією, а також з домашнім і сексуальним насильством.
Які заходи передбачаються для гарантування доступу до правосуддя?
Операційна ціль 13 передбачає забезпечення права на доступ до правосуддя. Йдеться про можливість безперешкодно звертатися до суду та користуватися позасудовими механізмами захисту прав.
Під час розроблення стратегії врахували проблеми, спричинені війною, зокрема припинення роботи частини судів, зміну територіальної підсудності справ, переміщення людей і труднощі з доступом до інформації.
Серед вказаних напрямків - впровадження дистанційного судочинства та організація засідань у форматі відеоконференцій, поліпшення автоматизованої системи розподілу справ між судами, а також забезпечення виконання судових рішень, зокрема тих, де боржником виступає держава.
Планується також розширити доступ до безкоштовної правової допомоги, зокрема для уразливих верств населення, впровадити дитяче-орієнтоване ставлення в судових процесах, а також розвивати альтернативні методи вирішення конфліктів.
Що передбачено для захисту прав ЛГБТІК+
Операційна ціль 14 стосується запобігання та протидії дискримінації, мові ворожнечі й кримінальним правопорушенням, учиненим з мотивів нетерпимості. Вона також передбачає дотримання прав ЛГБТІК+.
Цей документ підкреслює важливість боротьби з різними проявами дискримінації, ворожою риторикою та злочинами на основі ненависті. Зокрема, особлива увага приділяється правам представників ЛГБТІК+, національних меншин та осіб з інвалідністю.
Для реалізації цих завдань планують удосконалювати законодавство відповідно до європейських стандартів, створити систему збору й аналізу даних про випадки дискримінації та посилити розслідування злочинів на ґрунті ненависті.
Серед інших завдань – підвищення рівня обізнаності громадськості та довіри до механізмів захисту прав людини, забезпечення доступу потерпілих, зокрема осіб з ЛГБТІК+ спільноти, до безкоштовної правової допомоги. Крім того, планується зміцнення інституційних можливостей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини як органу, що займається питаннями рівності.
Як стратегія пов'язана зі вступом України до ЄС
Реалізація стратегії має сприяти виконанню зобов'язань України в межах переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Зокрема, даний документ містить положення про врахування дорожньої карти, що стосується верховенства права, яка є частиною переговорного кластеру 1 "Основи процесу інтеграції до ЄС". Цей кластер включає основні вимоги для країн-кандидатів, зокрема в галузі дотримання верховенства права та захисту фундаментальних прав.
Ще одним завданням визначено зменшення кількості невиконаних рішень Європейського суду з прав людини. У стратегії також враховано проміжні ключові показники, визначені у Спільній позиції Європейського Союзу від 12 червня 2026 року.
Які завдання були поставлені перед Кабінетом Міністрів?
Кабінет Міністрів України має протягом шести місяців розробити та затвердити операційний план реалізації Національної стратегії на 2027-2029 роки.
Перед створенням документа уряд зобов'язаний залучити зацікавлені державні органи, інші установи, органи місцевого самоврядування, представників громадських організацій, а також провідних експертів у галузі прав людини.
В подальшому операційні плани потрібно затверджувати раз на три роки. Щорічно до 1 квітня року, що слідує за звітним, Кабінет Міністрів зобов'язаний інформувати президента про прогрес у їх реалізації.
Відповідно до указу №1038/2026, попередній указ президента від 24 березня 2021 року №119/2021 "Про Національну стратегію у сфері прав людини" вважається таким, що втратив свою силу. Новий указ почне діяти з моменту його публікації.
Як повідомляв OBOZ.UA, в Україні знову порушили тему прав ЛГБТ-спільноти та суспільного ставлення до неї. Президент Володимир Зеленський під час публічного заходу заявив, що українці мають однакові права незалежно від будь-яких особистих характеристик. Він наголосив на важливості відкритого діалогу в суспільстві щодо рівності та толерантності.
