Охорона трудових прав в умовах воєнного стану
Чому це питання важливе?
Сьогодні в умовах воєнного стану трудове законодавство України зазнало низки змін. Зокрема, Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-ІХ від 15 березня 2022 року дозволяє роботодавцям обмежувати надання щорічних відпусток до 24 календарних днів, а також переносити невикористані дні на період після завершення воєнного стану без збереження заробітної плати. Також роботодавець може відмовити працівнику в наданні невикористаних днів щорічної відпустки у період дії воєнного стану. Такі обмеження безпосередньо зачіпають конституційне право кожного працівника на відпочинок.
Конституція України також забезпечує кожному громадянину право на відпочинок, що включає в себе оплачувану щорічну відпустку. У цей складний період, коли кожен із нас прикладає максимум зусиль для досягнення перемоги, важливо, щоб держава дотримувалася справедливого ставлення до прав своїх громадян.
Юридичний аспект обмежень
Відповідно до Конституції України, будь-які обмеження прав і свобод повинні бути тимчасовими та чітко регламентованими законодавством. Однак, на мою думку, положення Закону №2136-IX надають роботодавцям занадто широкі можливості для обмеження права на відпустку, без належного обґрунтування та без гарантій компенсації. Невикористані дні щорічних відпусток не можуть бути надані на розсуд роботодавця без збереження заробітної плати, оскільки відповідно до статті 45 Конституції України щорічні відпустки є оплачуваними, а їх тривалість визначається законами.
Які доводи були представлені в Конституційному Суді України?
Дослідження наведених норм дозволило мені зробити висновок, що право на відпочинок, закріплене в статті 45 Конституції України, не підлягає обмеженню. Це пояснюється тим, що в Указі Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який містить вичерпний перелік конституційних прав і свобод, що тимчасово обмежуються під час воєнного стану, не згадується ця стаття. Крім того, Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-ІХ також уточнює, що під час дії воєнного стану можуть бути введені обмеження лише на ті конституційні права і свободи, які зазначені в статтях 43 та 44 Конституції України.
Норми, що підлягають конституційному контролю, не лише обмежують, а й анулюють право працівників на повноцінну щорічну відпустку та її оплату, водночас надаючи можливість роботодавцеві замінити цю відпустку іншим видом – відпусткою без збереження заробітної плати.
У статті 4 Закону України "Про відпустки" установлюються види відпусток, зокрема, щорічні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати. Ці два види відпусток є абсолютно різними видами відпусток, що надаються з різною метою, за різних підстав, у різному порядку та тривалості. Також законодавством не передбачається заміна одного виду відпустки іншим в принципі.
Я усвідомлюю, що багато компаній, особливо в критично важливих сферах, підтримують ідею обмеження відпусток, пояснюючи це необхідністю безперервної роботи. Проте важливо також враховувати, що працівникам необхідний відпочинок для збереження їх фізичного та психічного здоров'я, особливо в наш час, коли стрес став невід'ємною частиною життя. Я вважаю, що потрібно знайти компроміс між інтересами роботодавців і правами працівників, аби не порушувати їхні основні потреби в умовах сучасних викликів.
Яке значення має це представлення для трудового законодавства України?
Якщо Конституційний Суд України визнає обмеження неконституційними, це гарантуватиме захист трудових прав навіть під час воєнного стану. Я переконаний, що це рішення може покращити правову систему та зміцнити принципи верховенства права в Україні.
Слід вжити всіх можливих заходів для забезпечення прав людини!
3 жовтня 2024 року Конституційний Суд України провів відкриту частину пленарного засідання у форматі письмового провадження, в рамках якого розглянув справу за поданим конституційним зверненням. Учасником пленарного засідання виступив мій представник, який відповідає за забезпечення права на справедливий суд і представляє мої інтереси в Конституційному Суді України. Після ретельного аналізу матеріалів справи, Суд перейшов до закритої частини засідання для ухвалення рішення.
Як Уповноважений, моїм головним завданням є вжити всіх необхідних заходів для захисту прав громадян, навіть у найскладніші часи. Кожен українець, який вносить свій внесок у розвиток нашої нації, заслуговує на відпочинок і справедливе ставлення. Ми повинні знайти компроміс між забезпеченням національної безпеки і дотриманням прав людини. Я сподіваюся, що Конституційний Суд України прийме рішення, яке сприятиме збереженню цього балансу та забезпечить кожному громадянину належний рівень соціальних гарантій.
Увійшов у силу закон, що модифікує трудові відносини в Україні відповідно до умов воєнного стану.
