Проєкт закону щодо військового омбудсмена вже розроблено, повідомила уповноважена президента Решетилова.

Ольга Решетилова розповіла, у якому вигляді зараз краще створювати інститут військового омбудсмена.

Законопроєкт про військового омбудсмена вже готовий, запевнила уповноважена президента з прав військовослужбовців Ольга Решетилова в інтерв'ю "Радіо Свобода". Вона зазначила, що під час напрацювання документа відбулася дуже серйозна дискусія з юристами офісу президента, громадських організацій, а також з експертами.

"Адже на початку необхідно було створити текст, що відповідає Конституції, і який би забезпечив цій установі максимальну ефективність," - підкреслила Решетилова.

За її словами, в умовах воєнного стану створити абсолютно незалежний орган практично неможливо. Адже для його створення необхідно змінювати Конституцію. А вносити зміни до Основного Закону, під час війни не можна. Водночас, додала Решетилова, без конституційного статусу омбудсмен не може отримати великі повноваження.

"Але, виходячи з тих реалій, в яких ми зараз працюємо, і навіть вже виходячи з того досвіду, який я маю за майже три місяці, я хочу сказати, що в даному випадку найбільш дієвою ця інституція буде у вертикалі верховного головнокомандувача. І ми, пишучи цей закон, вийшли з того, що ми фактично створюємо допоміжний орган верховного головнокомандувача для здійснення ним цивільного демократичного контролю, про що зазначено в законі про національну безпеку", - заявила Решетилова.

Вона зазначила, що уповноважена не може функціонувати в рамках Міністерства оборони, оскільки це відомство повинно виконувати роль цивільного контролю за усім сектором безпеки. Це означає, що Міноборони має здійснювати контроль не тільки над Збройними силами України, але й над Національною гвардією, прикордонною службою, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки та багатьма іншими організаціями, де служать військовослужбовці.

Решетилова зазначила, що в документі, що регулює діяльність уповноваженого, прописані його обов'язки, які в основному полягають у виконанні ролі радника для президента. Серед цих обов'язків, зокрема, йдеться про:

"Коли ти звертаєшся до командирів військових підрозділів або до державних установ, представляючи себе уповноваженим президента, реакція зазвичай є позитивною – це відкриває двері для співпраці. Однак наразі відчувається брак необхідних кадрів для створення системного підходу та чітких алгоритмів дій. Наприклад, у законодавстві ми визначили, яким чином відбуватиметься реагування на скарги, як їх оброблятимуть, які критерії визначатимуть їх прийнятність, та як проходитиме перевірка, а також які дії виконуватимуться після цього етапу", - зазначила Решетилова.

За словами уповноваженої, на даний момент вона фактично працює без команди, займаючись усіма справами поодинці. Вона зазначила, що їй підтримують люди, які в перші дні відразу висловили бажання допомогти.

"На жаль, у мене немає команди, яка змогла б замінити мене на нараді або відправитися в військові частини," – зазначила Решетилова.

Згідно з даними, з 2022 року до кінця 2024 року військовослужбовці ЗСУ подали Уповноваженому Верховної Ради з прав людини 1964 скарги щодо військових частин. У 2022 році до омбудсмена надійшло 435 звернень (з них 136 стосувалися порушень з боку військових частин), у 2023 році – 2 779 звернень (792 з яких були пов'язані з військовими частинами), а у 2024 році – 3 807 звернень (з 1 036 порушеннями, що стосуються військових частин).