Замість терапії – покарання: чому система все ще орієнтована на дисциплінування і який це має вплив на військовослужбовців.

Фото: EPA/UPG Чому росте вживання психоактивних речовин

"Конфлікти призводять до підвищення ризику маргіналізації для різних спільнот. Ми спостерігаємо, що після вторгнення значну частину в окремих категоріях почали формувати військовослужбовці", -- зазначила декан факультету права Українського католицького університету Світлана Хилюк.

Володимир Курпіта, який має досвід роботи військовим лікарем та очолював Центр громадського здоров'я, а тепер керує проєктом "Інновації для подолання епідемії ВІЛ", зазначає: "Історія війн, починаючи з Другої світової, свідчить про зростаюче вживання наркотичних речовин. Після завершення війни велика кількість радянських солдатів стала залежною від морфіну, і були запроваджені програми для їх лікування." Фахівець також прогнозує, що споживання психоактивних речовин, таких як алкоголь, тютюн та наркотики, продовжить зростати. Це явище є своєрідним механізмом захисту від стресу і стосується не лише військових, але й цивільного населення.

Знімок: надано благодійним фондом "Здорові рішення" Новий керівник департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони Дмитро Самофалов.

Новопризначений керівник департаменту охорони здоров'я Міністерства оборони Дмитро Самофалов протягом трьох років працював хірургом у передових медичних групах. За його спостереженнями, ситуація з морфінозалежними під час Другої світової війни та на початку нашої війни в 2014 році суттєво відрізняється від теперішньої: "Сьогодні армія є відображенням суспільства, і ці люди (які вживають наркотики. -- LB.ua) під постійним контролем, цілодобово. Завдяки цьому ми їх виявляємо. Навіть у моїй групі військових медиків були випадки наркозалежності. Один із колег кілька років утримувався, але після серйозного обстрілу знову повернувся до вживання. Інші також виявилися залежними під час мобілізації".

Сьогодні доступ до психоактивних речовин став ще легшим. Про це повідомляє Олександр Коваль, прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення в Департаменті нагляду за дотриманням законодавства Національної поліції України, а також органів, що борються з організованою злочинністю. Він зазначає: "Наркотики та психотропні засоби виготовляються практично в кожному гаражі. Це легкий спосіб заробітку. Щоб уникнути кримінальної відповідальності, злочинці постійно вигадують нові види наркотиків, які відсутні в офіційних списках. Придбати наркотики безпосередньо стало практично неможливо. Тепер все відбувається через телеграм-канали та електронні гроші на анонімних гаманцях, що ускладнює роботу правоохоронних органів. Я щодня переглядаю ці групи і бачу, як відверто люди займаються цими справами, виготовляють та пересилають препарати. Схеми настільки продумані, що весь процес проходить через десятки рук, і кожен з учасників виконує частину роботи, яка фактично не підпадає під кримінальну відповідальність."

Коваль згадує про своїх контактів серед оперативників, які стверджують, що існують відомості про спроби росіян посилити вживання психоактивних речовин серед українських солдатів.

Аналіз понад 3000 судових справ

Школа права УКУ проаналізувала вручну 3388 судових рішень щодо наркозлочинів серед українських військовослужбовців. Аналіз показує ріст кримінальних правопорушень, пов'язаних зі вживанням психоактивних речовин.

З початком військового вторгнення зафіксовано значне зростання кількості засуджених військовослужбовців за злочини, пов'язані з наркотиками, перевищивши триразовий показник – з 9,73 % у 2022 році до 24,72 % у 2024 році.

Кількість військовослужбовців, які отримали вироки, за різні роки.

Два кримінальних кодекси, за якими відбувалися засудження: стаття 307 (торгівля наркотиками) та стаття 309 (зберігання наркотичних речовин без наміру їх реалізації) демонструють вражаючі показники. До 2022 року за статтею 307 в середньому щорічно засуджували 10 осіб, тоді як у 2024 році ця цифра зросла до 35. Щодо статті 309, то до 2022 року середня кількість засуджених становила 67 осіб на рік, а в 2024 році вона вразила цифрою 1571.

Тобто зусилля правоохоронців зміщуються з розслідування небезпечних складних порушень на так звані легкі мішені -- справи, які легко облікувати, швидко передати до суду й завершити вироком. Грубо кажучи, акцент не на тих, хто заробляє, а на тих, хто вживає. Так звана примітивізація протидії злочинності, яка дає правоохоронцям кращу статистику.

За результатами аналізу, 98% засуджених військовослужбовців за злочини, пов’язані з наркотиками, є споживачами, а не продавцями. Крім того, з'ясувалося, що найбільше випадків вживання наркотиків серед військових зафіксовано в прифронтових зонах.

Рік 2024

З 2023 року найвищі показники зафіксували в Донецькій, Харківській, Запорізькій і Дніпропетровській областях.

Дослідники вважають, що цей аспект свідчить не лише про географічну дислокацію військових, але також про збільшення соціально-поведінкових ризиків, пов'язаних із бойовим стресом, посттравматичними розладами та недостатньою психологічною і соціальною підтримкою.

Дослідники зазначають, що значна кількість засуджень військових за незначні правопорушення, зокрема відповідно до статті 309, свідчить про небезпеку криміналізації, а не ресоціалізації: "Система не завжди вміє відрізняти поведінку, яка потребує медичної, психологічної чи соціальної підтримки, від дій, що становлять реальну кримінальну загрозу".

Крім того, 84,9 % військовослужбовців, які отримали вироки, раніше не мали кримінальних справ. Вивчення матеріалів справ вказує на те, що суди не завжди належним чином враховують, чи перебувають ці особи на обліку у нарколога або психіатра, а також чи проходять лікування. У 23 % випадків інформація про це не була вказана, 75 % не мали обліку, а лише 1,5 % мали таку реєстрацію.

Які наслідки чекають на військових за зберігання наркотичних засобів? Судді мають на вибір чотири можливі покарання:

Осудити.

Виправдати можна також висловити як "обґрунтувати" або "виправдати свої дії".

Примусити до проходження терапії.

Закрити справу.

79% вироків, що стосуються військових злочинів і наркозлочинності, закінчуються накладенням штрафу. Судова система демонструє значну лояльність у цих справах. У понад 2300 випадках було призначено найнижчі можливі штрафи, які коливаються в межах від 8500 до 34 000 гривень. Лише 4,3% осуджених отримали арешт, 7,5% — обмеження свободи, а 6,5% — позбавлення волі.

Изображение: Макс Требухов

Дослідники зазначають, що суд може зобов'язати пройти лікування, але недостатньо застосовує цей інструмент. З усіх вироків лише в кількох десятках рішень суди (які вільні у визначенні обставин, що пом'якшують покарання) вказали, що такою обставиною є військова служба, зокрема: бойові умови, статус ветерана чи учасника бойових дій.

Більшість засуджених -- рядові військовослужбовці, які раніше не мали проблем із законом. Це вказує на те, що війна та пов'язаний з нею стрес можуть бути каталізаторами розвитку залежності, висновують автори.

"Висновки дослідження свідчать про те, що ми не тільки не вирішуємо цю проблему, але й навіть не намагаємося з нею боротися, -- зазначає Світлана Хилюк. -- Це всього лише спрощений процес і формальне покарання."

Зображення: надано благодійним фондом "Здорові рішення" Миколою Карчевським, професором факультету права та публічного управління Університету Короля Данила.

"Ігнорування цієї широкомасштабної кризи, що набуває системного характеру, є серйозною проблемою, зазначає співавтор дослідження Микола Карчевський, професор кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила. Якщо ми продовжимо використовувати актуальні методи, що включають репресії та покарання споживачів, боротьба з незаконним обігом наркотиків перетвориться на джерело нових ризиків. Зокрема, криміналізація військовослужбовців створює додаткові перешкоди для їхнього повернення до мирного життя. Наявність судимості, навіть за штраф, накладає обмеження на можливості працевлаштування, навчання та соціальної реінтеграції. Проблема, яку можна було б вирішити через медичні та психосоціальні заходи, перетворюється на юридичну пастку, що посилює маргіналізацію і створює додаткові ризики для національної безпеки. Якщо ми не вживаємо заходів, наслідки можуть вийти далеко за межі наркополітики. Ми ризикуємо отримати нову хвилю соціальних проблем від військових, які вже заплатили високу ціну, і замість підтримки від держави отримали лише судимість."

Інформація з судових та прокурорських установ

Дослідження Школи права УКУ підкріплюється даними, які представили суддя та прокурор. Згідно зі статистикою Офісу Генерального прокурора, у 2024 році було зафіксовано 47 000 кримінальних злочинів за статтями 307 і 309.

Серед 17 000 випадків, 307 стосуються зберігання психоактивних речовин з наміром їх продажу, з яких 14 000 - безпосередньо пов’язані зі збутом. За статтею 309 фіксується зберігання речовин без наміру збуту, що охоплює 20 000 зафіксованих правопорушень, з яких 16 000 були направлені до суду з обвинувальним актом.

Причому, зауважує прокурор Генпрокуратури Олександр Коваль, 39 000 із цих 47 000 порушень -- люди, яких покарали вперше.

Фото: надано БФ 'Здорові рішення' Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Микола Мазур

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Микола Мазур зазначає, що протягом минулого року в Україні було засуджено 12 320 осіб за статтями Кримінального кодексу 305-320. Серед них переважна більшість, а саме 10 783 особи, потрапили під дію статті 309 (зберігання наркотичних засобів без наміру збуту). У той же час, лише 933 людини були засуджені за статтею 307 (з метою збуту), що удесятеро менше.

Як діяти в цій ситуації?

Юридичний консультант Благодійного фонду "Здорові рішення" Олексій Харитонов провів аналіз важливих міжнародних документів. Він зазначає, що в більшості країн Європейського Союзу спостерігається тенденція до впровадження збалансованого підходу в наркополітиці, що акцентує увагу на аспектах охорони здоров'я. Це свідчить про те, що ці держави прагнуть інтегрувати питання громадського здоров'я та захисту прав людини у своїй політиці щодо покарань за різні правопорушення.

Дослідження Харитонова підкреслює, що одним із ключових аспектів наркополітики в Україні повинна стати декриміналізація зберігання наркотичних засобів для особистого споживання. Також важливо визначити розумні межі для особистого вживання та запровадити альтернативні заходи для дрібних правопорушень замість кримінальних покарань.

Фото: надано БФ 'Здорові рішення' Юридичний радник Благодійного фонду "Здорові рішення" Олексій Харитонов

Виконавча директорка Благодійного фонду "Здорові рішення", лікарка і фахівчиня у сфері громадського здоров'я Вікторія Тимошевська пояснює, що криміналізація споживачів є шкідливою: призводить до стигматизації, соціальної ізоляції, уникнення звернень по меддопомогу та поглиблення психічних і соматичних захворювань. Тоді як визнання залежності хронічним медичним станом дозволяє працювати і на профілактику, і на раннє втручання, і на лікування, і на ресоціалізацію.

"У країнах, які впровадили декриміналізацію, знижується рівень інфікування ВІЛ і гепатитами серед людей, які вживають наркотики, а також росте охоплення послугами зменшення шкоди", -- каже Тимошевська. Вона посилається на медичні дослідження, які твердять, що раннє втручання та комплексна допомога людям з розладами через вживання психоактивних речовин значно підвищує шанси на одужання та соціальне життя. Тоді як кримінальний статус таких людей тільки перешкоджає участі у програмах замісної підтримувальної терапії, психотерапії, соціального супроводу.

Декриміналізація має йти паралельно з розширенням послуг з психічного здоров'я, сімейної медицини і систематичним навчанням медиків щодо ведення пацієнтів із залежностями. Тобто мова про створення системи інтегрованого ведення пацієнтів із залежністю: на базі сімейної медицини, центрів психічного здоров'я та спеціалізованих клінік.

"Моделі, які реалізовані в Португалії, Канаді та Швейцарії, демонструють значне зниження випадків передозування, смертей та рецидивів злочинів. Україна має потенціал впровадити ці практики, адаптуючи їх до своїх умов, з урахуванням принципу, що 'залежність — це не злочин, а виклик для системи охорони здоров'я', — зазначила Тимошевська."

Зображення: надано Благодійним фондом "Здорові рішення". Виконавча директорка фонду, лікарка та експертка в області громадського здоров'я Вікторія Тимошевська.

Чи піде Україна цим шляхом? Ймовірність є. Наприклад, найбільше всі присутні фахівці обговорювали декриміналізацію саме статті 309 ККУ -- коли в людини знайшли наркотики для власного споживання.

"Потрібно розпочати обговорення повної декриміналізації статті 309, -- зазначає Микола Карчевський. -- Завдяки наявності буфера система поглинає навантаження. На правоохоронців і прокурорів впливає громадська думка, яка вимагає результатів. Вони змушені видавати вироки. Якщо є можливість оформити справу як легке провадження, де не потрібно доводити схему постачання чи здійснювати закупівлі, але при цьому буде результат у вигляді "засуджений за незаконний обіг наркотиків", то це продовжуватиметься."

Якщо 309-ту статтю скасують, тоді правоохоронні органи повинні будуть зосередити свої зусилля на тих, хто займається розповсюдженням наркотиків. За словами прокурора Коваля, для реалізації цього рішення потрібно ретельно опрацювати всі деталі:

Чи потраплять ці особи до списку на облік?

Хто здійснюватиме нагляд за їх використанням?

Яким чином це буде регулюватися?

Де людина має брати наркотичні засоби;

На які фінанси.

Хто займатиметься розробкою необхідної дози?

Зображення: надано БФ "Здорові рішення", прокурор Генеральної прокуратури Олександр Коваль.

"Яка кількість є оптимальною для одноразового, дворазового чи місячного споживання? Якщо ми зможемо визначити цей баланс, то уникнемо проблем, якщо декриміналізуємо ці дії," – зазначає Коваль.

Цікаві факти наводить він. У Кримінальному кодексі є стаття 310, що стосується незаконного вирощування маку та конопель. Так, у 2024 році зафіксовано 870 таких правопорушень, тоді як у 2023 році їх було більше тисячі. Це свідчить про зменшення кількості випадків. Щодо статті 319, яка стосується незаконного виписування рецептів на психотропні або наркотичні препарати, то тут також спостерігаються цікаві зміни. У 2023 році було 398 кримінальних справ, а в 2024 році їх залишилося лише 15. Що ж могло викликати таку різницю? Як пояснює Курпіта, у 2024 році відбувся перехід від паперових до електронних рецептів, що сприяло кращій прозорості процесу та зменшенню цифр.

Громадське обговорення нової наркостратегії Міністерства охорони здоров'я триває до кінця квітня. Харитонов підкреслює, що в документі недостатньо уваги приділено деталізації системи профілактики, раннього виявлення вживання психоактивних речовин та направлення на лікування і реабілітацію. Він зазначає: "Необхідно особливу увагу приділити розробці ефективного механізму співпраці між цивільною та військовою медичними структурами, щоб забезпечити безперервність медичного обслуговування для військовослужбовців і ветеранів, включаючи психіатричну й наркологічну підтримку". Наразі всі зацікавлені сторони надсилають свої пропозиції до МОЗ. LB.ua продовжує слідкувати за цією темою та проаналізує остаточні рішення міністерства.

Изображение: Генеральный штаб