Зеленський відкритий до переговорів, стрілянина в шведській школі, Трамп не вводить санкції проти Канади: головні новини дня.
Зеленський та Трамп планують зустріч в особистому форматі. Перед цим обидва висловлюють свої початкові позиції. Зокрема, Зеленський акцентував увагу на необхідності реальних гарантій безпеки для України і зазначив, що готовий обговорити можливу угоду з Трампом, яка могла б передбачати постачання зброї в обмін на корисні копалини.
59% німецьких громадян виступають за залучення Бундесверу до можливої миротворчої місії в Україні, в той час як Ryanair працює над стратегією відновлення своїх рейсів в Україну після досягнення угоди про припинення вогню.
У Брюсселі оголосили про значний поступ у формуванні спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії. Існує ймовірність, що його можуть заснувати на платформі Ради Європи вже в 2025 році.
Верховна Рада схвалила угоду про співпрацю в оборонній сфері з Великобританією на суму приблизно 2,4 мільярда доларів.
Проросійський Додон висловив свої фантазії щодо "молдовських територій України", які, на його думку, "розподіляє" Європейський Союз, в той час як майбутній король Данії урочисто розпочав свою військову кар'єру.
Більше захоплюючих новин і важливих подій, ніж у вівторок, 4 лютого, - у нашому дайджесті "Європейської правди".
Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу — це зручно для отримання дайджестів та інших важливих і цікавих новин!
Сьогодні відбувся перший офіційний зв'язок української делегації з новим радником президента США з національної безпеки Майклом Волцом.
Глава Офісу президента України Андрій Єрмак провів бесіду з Волцом, підкресливши важливість налагодження особистих зустрічей між президентами України та США у найближчому майбутньому.
А 1 лютого спеціальний посланник Трампа з питань російсько-української війни генерал Кіт Келлог заявив, що у США хочуть, аби Україна провела вибори, особливо якщо буде укладено угоду про "перемирʼя".
Посол України в Сполучених Штатах Оксана Маркарова повідомила, що питання проведення виборів до кінця 2025 року наразі не обговорювалося між українською стороною та США.
Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що Україна може провести вибори цього року, якщо припиняться бойові дії та будуть створені міцні гарантії безпеки, які стримуватимуть Росію від відновлення агресії.
Президент України підкреслює, що вступ країни до НАТО залишається найефективнішою та економічно вигідною гарантією безпеки і є ключовим пріоритетом для Києва.
Зеленський зазначив, що процес приєднання України до НАТО може тривати "роками чи навіть десятиліттями", і в такій ситуації постає цілком обґрунтоване питання: "чим ми будемо захищені від цього зла протягом усього цього періоду та по всьому цьому шляху?".
"Тому зробімо так: поверніть нам ядерну зброю; віддайте нам ракетні комплекси; партнери, допоможіть нам профінансувати мільйонну армію, перекиньте свій контингент в ті частини нашої держави, де ми хочемо стабільності ситуації, щоб люди були спокійні", - описав гіпотетичну ситуацію президент.
На прес-конференції, яка відбулася після його зустрічі з головою МАГАТЕ Рафаелем Гроссі, Володимир Зеленський висловив готовність України до співпраці з західними партнерами в сфері інвестицій у видобуток корисних копалин в обмін на військову підтримку.
Президент підкреслив, що одним із аспектів "плану перемоги" України, представленного минулого року, є необхідність інвестування в корисні копалини, яких у нас більш ніж достатньо.
Нагадаємо, 3 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що зацікавлений в укладанні з Україною угоди про отримання рідкісноземельних металів та інших ресурсів в обмін на постачання зброї.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц висловив незгоду з заявами президента США Дональда Трампа про плани укласти "угоду" з Україною, що передбачає передачу американської зброї в обмін на доступ до природних ресурсів країни.
Шольц назвав таку умову з боку Трампа "дуже егоїстичною та егоцентричною".
Він підкреслив, що першочергово Україні необхідно отримати підтримку для того, щоб "відновити свої сили", і що українські ресурси слід залучити для забезпечення фінансування її потреб після закінчення війни.
67% німців виступають за надання військової допомоги Україні, тоді як 59% підтримують залучення Бундесверу до можливої миротворчої місії в цій країні.
У той же час Ryanair працює над стратегією відновлення своїх рейсів в Україну після встановлення миру.
У Брюсселі оголосили про "значний успіх" у формуванні спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії.
На 13-му засіданні коаліції країн, яке відбулося у вівторок у Брюсселі, було зафіксовано значний прогрес у створенні спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти України.
Під час засідання було сформульовано правові підвалини для спеціального трибуналу, включаючи основні складові його статуту.
"Проте справжня праця лише стартує. Ми не заспокоїмося, поки Росія не понесе всю відповідальність і правосуддя не буде відновлено," - підкреслив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
Згідно з інформацією, що надала "Європейська правда", планується утворення трибуналу для Путіна на платформі Ради Європи в 2025 році.
Чеський міністр закордонних справ Ян Ліпавський підкреслює, що справедливий мир можна досягти лише через притягнення агресора до відповідальності.
Сьогодні Верховна Рада ухвалила закон, що підтверджує угоду між урядами України та Великої Британії про офіційну кредитну підтримку для зміцнення оборонних можливостей країни.
Відповідно до цієї угоди, планується виділити приблизно $2,4 мільярда для створення ремонтних баз, які забезпечать обслуговування військової техніки та іншого озброєння.
На тему допомоги Україні слід додати, що Італія спрямує 2 млн євро на запуск проєкту на підтримку української енергетики.
Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп після переговорів з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо вирішив відкласти на 30 днів введення мит на канадські товари в обмін на зобов'язання щодо прикордонних питань та боротьби з наркоторгівлею.
Також Трамп заявив про можливість введення мит на імпорт з Європейського Союзу. Він не раз висловлював незадоволення з приводу негативного торгового балансу США з 27 державами ЄС.
Європейський Союз прагне провести переговори зі Сполученими Штатами в найкоротші терміни, щоб уникнути можливого конфлікту в торгівлі.
Міністерство торгівлі Китаю повідомило, що з 10 лютого введе мита у відповідь на дії США щодо певних товарів.
Уряд Китаю оголосив про введення 15-відсоткових мит на вугілля та скраплений газ, імпортовані зі Сполучених Штатів, а також про 10-відсоткові мита на сиру нафту, сільськогосподарське обладнання та важкі вантажівки.
Додатково, Міністерство торгівлі Китаю разом із митною службою оголосили про запровадження експортних обмежень на вольфрам, телур, рутеній, молібден та продукцію, що пов'язана з рутенієм.
Крім того, триває розслідування щодо Google через можливі порушення антимонопольних норм.
В Польщі спостерігається посилення негативного сприйняття українців, а також збільшується кількість тих, хто виступає проти надання військової підтримки Україні.
Ці дані є висновками дослідження, яке виконала соціологічна лабораторія ARC Rynek i Opinia за ініціативою Центру Мерошевського.
Згідно з результатами цього ж дослідження, в Польщі спостерігається зниження кількості людей, які підтримують вступ України до ЄС та НАТО.
У своєму дослідженні віцедиректор Центру діалогу імені Юліуша Мерошевського (Польща) Лукаш Адамський звертає увагу на тенденції, які можуть в майбутньому завдати шкоди як Польщі, так і Україні. Це зазначено в його статті "Курс на відчуження: як змінюється ставлення поляків до українців і які наслідки це матиме".
ЄС виділить Молдові 250 млн євро на енергодопомогу та ще 60 млн євро - Придністров'ю.
Прем'єр-міністр Молдови Дорін Речан підкреслив, що для того, щоб Придністров'я могло отримати підтримку, йому необхідно виконати певні умови.
Зокрема, воно має обговорити й узгодити з Кишиневом способи дотримання прав людини й основних свобод у регіоні; поступово привести тарифи в регіоні до ринкових цін; великі експортери Лівобережжя повинні будуть платити за енергію за ринковими цінами; енергоємну промисловість виключать із програми підтримки.
Екс-генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг оголосив про свою згоду зайняти пост міністра фінансів в новому складі уряду Норвегії.
Столтенберг додав, що не відмовляється від погодженої раніше ролі голови Мюнхенської безпекової конференції та "інших зобов'язань" і повернеться до них, коли період роботи в уряді завершиться.
Нагадаємо, що призначення Столтенберга стало частиною перетворення у норвезькому уряді, яке зумовлене "розривом" між лейбористами та їхніми центристськими союзниками. Раніше цю посаду займав лідер центристської партії Трюгве Салгсвольд Ведум.
У прес-службі Мюнхенської конференції з питань безпеки зазначили, що призначення Столтенберга на посаду міністра фінансів у новому норвезькому уряді буде відкладено, але його роль голови конференції залишиться в силі. Він розпочне виконання цих обов'язків після завершення свого терміну в уряді.
Новий віцепрезидент США Джей Ді Венс має намір взяти участь у Мюнхенській конференції з безпеки, яка відбудеться з 14 по 16 лютого.
На 10-11 числа він має намір відвідати Париж для участі в саміті, присвяченому штучному інтелекту.
Внаслідок перестрілки в навчальному закладі міста Еребру, що на півдні Швеції, яка відбулася 4 лютого вдень, загинуло приблизно десять осіб.
Керівник поліцейського округу Еребру повідомив, що серед жертв є особа, яка підозрюється у скоєнні злочину. Раніше ця особа не була відома правоохоронцям.
Трампу-молодшому загрожує юридична відповідальність за полювання у Венеційській лагуні, а Білий дім надав американському мільярдеру Ілону Маску офіційний статус спеціального державного службовця.
Проросійський Додон висловив свої мрії про "молдовські території України", які, за його словами, нібито "поділяє" Європейський Союз.
Майбутній король Данії офіційно розпочав військову службу.
Новий прем'єр-міністр Франції Франсуа Байру, який обрав шлях ухвалення бюджету за спеціальною процедурою, минаючи парламент, наразі не стикається з ризиком звільнення.
Уряд Іспанії ухвалив рішення про зменшення тривалості робочого тижня.
За даними Reuters, Азербайджан має докази, що літак їхньої компанії збила російська система ППО.