Зеленський висловлює підтримку ініціативи Трампа щодо безумовного припинення вогню перед переговорами з Путіним.
Україна готова до початку переговорів щодо вступу в ЄС: Зеленський закликає до відкриття кластерів
Президент України Володимир Зеленський висловив думку, що між президентом США Дональдом Трампом і Володимиром Путіним немає значної кількості спільних тем для дискусії, оскільки їхні характери істотно відрізняються. Тим не менш, Україна повністю підтримує ініціативу американського лідера щодо безумовного припинення вогню.
Про це Зеленський заявив під час пресконференції у Данії. Він нагадав, що Україна готова до будь-якого формату зустрічі. Він наголосив, що в Росії лише Путін справді приймає рішення, тому Україні потрібна зустріч на рівні лідерів. Президент України підкреслив, що Україна дійсно прагне миру.
Деталі
Як повідомлялося, президент США Дональд Трамп сьогодні проведе телефонну розмову з Володимиром Путіним. Трамп анонсував розмову у соцмережі Truth Social, зазначивши, що вона відбудеться о 10:00 ранку за східноамериканським часом (17:00 за Києвом).
-- Володимир Зеленський висловив сподівання, що проведе розмову з президентом США Дональдом Трампом у п'ятницю або найближчими днями.
Зеленський підкреслив, що Україна сподівається на подальшу підтримку з боку США, оскільки існують "окремі питання", які, на жаль, Європа наразі не здатна вирішити. Президент зазначив, що це стосується ракет для системи ППО Patriot та самих систем.
Окрім цього, Зеленський додав, що Україна розраховує на власне виробництво озброєння, і для цього необхідне більше фінансування. Це питання, за його словами, обговорювалося сьогодні в Данії.
Зеленський оголосив про наміри укласти угоди з Данією для спільного виробництва озброєння.
За словами Зеленського, вже є очевидний прогрес у спільному виробництві зброї. Він зазначив, що йдеться не лише про ефективну данську модель інвестування в Україну, а й про підготовку угод про спільне виробництво безпосередньо в Данії.
Президент України Володимир Зеленський, прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, голова Європейської ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілися для обговорення тем, пов’язаних з фінансуванням оборони.
На спільній пресконференції в Данії Зеленський зазначив, що вони обговорили фінансування оборони, і наголосив на важливості передбачуваної підтримки.
Глава української держави також акцентував увагу на тому, що Україна сподівається на потужний 18-й пакет санкцій від ЄС, а також на повну гармонізацію цих заходів у важливих глобальних юрисдикціях.
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила, що протягом найближчих шести місяців, в період головування Данії в Раді ЄС, буде вжито всіх необхідних заходів для формування більш сильної та рішучої Європи.
Цю заяву вона зробила в Орхусі під час спілкування з медіа разом з Президентом України Володимиром Зеленським, Президентом Європейської ради Антоніу Коштою та Президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн з нагоди початку головування Данії в ЄС.
Фредеріксен акцентувала увагу на тому, що Данія та її лідерство мають на меті сформувати Європу, яка не буде боятися численних загроз, з якими їй доводиться стикатися. Вона підкреслила важливість переозброєння континенту, його здатності захищати себе та реагувати на всі виклики, що виникають.
Вона зазначила, що "вільний світ потребує потужнішої Європи", а для європейців необхідно "міцне політичне керівництво", щоб справитися з невизначеністю, яка панує як у глобальному масштабі, так і в їхньому щоденному житті.
Прем'єр-міністр підкреслила, що ми перебуваємо в "епоху хижаків", і в цей складний час Європа не повинна ставати легкою здобиччю. Натомість, континент має "згуртуватися і продемонструвати свою справжню силу". Фредеріксен акцентувала увагу на тому, що Європа є давнім і потужним регіоном, що спирається на важливі цінності, такі як права людини, верховенство права, демократія та свобода. Вона стверджувала, що "жоден агресор, незалежно від його жорстокості, не зможе позбавити нас, європейців, цих цінностей".
-- Метте Фредеріксен закликала до зміцнення підтримки України та збільшення санкційного тиску на Кремль.
Звертаючись до Президента Зеленського, Фредеріксен підкреслила, що "європейська родина не була б повноцінною без вашої присутності". Вона зазначила, що "ніхто не жертвує для Європи більше, ніж ви та ваші хоробрі співвітчизники".
Фредеріксен підкреслила, що хоча кров, пролиту на Донеччині, можна вважати українською, "боротьба за свободу має європейське значення". Тому, на її думку, важливо змінити підхід до європейської допомоги Україні, сприймаючи цю підтримку не як благодійність, а як захист Європи від агресії російського імперіалізму. Вона закликала європейські країни продовжувати і зміцнювати цю підтримку різними способами, а також посилювати тиск на Росію шляхом введення нових санкцій.
Метте Фредеріксен висловила надію на те, що Сполучені Штати збережуть свою військову допомогу Україні. Проте вона підкреслила, що в разі виникнення будь-яких "прогалин" у цій підтримці, Європа повинна бути готова "взяти на себе відповідальність".
Фредеріксен підкреслила, що для захисту України, Європи та трансатлантичного партнерства важливо надати Україні всю необхідну підтримку. Вона також додала, що, хоча всі сподіваються на подальшу допомогу від США, "якщо виникнуть якісь прогалини, я вважаю, що ми повинні бути готові їх заповнити".
Глава уряду Данії висловила гордість українсько-данською співпрацею у питанні підтримки виробництва оборонної продукції безпосередньо в Україні. Водночас Фредеріксен звернулася до європейських лідерів, вказавши, що вони мають більше фінансових можливостей, ніж Данія.
"Отже, ви зможете досягати вищих показників виробництва, навіть у найскладніших галузях України, якщо знайдемо додаткове фінансування. Тому я впевнена, що це може стати наступним важливим кроком для Європи," - підкреслила вона.
Очільниця Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила з закликом посилити санкційний тиск на Росію, щоб змусити Володимира Путіна до участі в мирних переговорах.
Фон дер Ляєн підкреслила, що "ми всі знаємо, що Путін не хоче миру, тому нам потрібно чинити на нього тиск, щоб він сів за стіл переговорів". Вона зазначила, що 18-й пакет санкцій "б'є по серцю військової економіки Росії". Президентка Єврокомісії навела слова міністра економічного розвитку Росії про те, що країна перебуває на межі рецесії, з процентною ставкою у 20% та інфляцією у 10%. Це, на її думку, свідчить про те, що перегріта військова економіка Росії досягає своїх меж.
Фон дер Ляєн висловила вдячність Данії за незмінну допомогу Україні та зазначила, що під час данського головування в Раді ЄС ця підтримка залишиться на високому рівні.
Вона також звернула увагу на зобов'язання Європейського Союзу до кінця року забезпечити Україну двома мільйонами снарядів. Президентка Єврокомісії підкреслила, що ЄС вже вклав 2,1 мільярда євро у зміцнення оборонних можливостей України. Вона акцентувала на важливості джерела цих фінансів: "Ми реалізуємо це, використовуючи надприбутки від заморожених російських активів. Таким чином, фактично Росія фінансує зброю, яку отримує Україна".
Згідно з висловлюваннями фон дер Ляєн, Європейський Союз активно займається процесом інтеграції України. Вона також зазначила, що ЄС готується до того, щоб Україна стала вільною та сучасною державою в його складі.
Урсула фон дер Ляєн підкреслила необхідність інформування держав-членів про наявність фінансових можливостей для безпосередньої підтримки України, особливо в контексті інвестицій в українську оборонну промисловість.
Фон дер Ляєн зазначила, що існують два ключові механізми. Перший з них стосується положення про національні винятки, яке надає національним податковим органам можливість гнучко інвестувати в оборонні потужності, що може мати відношення до України. Другий механізм — це програма спільних закупівель SAFE, яка дозволяє здійснювати прямі інвестиції в українську оборонну промисловість, що має значний потенціал.
Президентка Європейської комісії зазначила, що зазначені інвестиції узгоджуються з цілями НАТО. Вона підкреслила, що це створює "три вигоди" для країн-учасниць, адже вони інвестують у свою безпеку, у безпеку України та для реалізації цілей Альянсу.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта оголосив, що з початку 2025 року Європейський Союз виділить додаткові 24 мільярди євро для військової допомоги Україні. Він підкреслив, що Європейська рада залишиться на боці України, надаючи їй всебічну підтримку.
Кошта зазначив, що Європейська комісія запропонувала всім державам-членам більше фінансового простору для збільшення їхньої підтримки, і ця допомога враховується у нових цілях НАТО.
Голова Європейської ради зауважив, що вторгнення Росії в Україну продовжує становити серйозну загрозу для міжнародної стабільності. Він підкреслив, що Росія є міжконтинентальною державою, яка викликає занепокоєння не лише в Європі, але й у Тихоокеанському регіоні, а також співпрацює з такими країнами, як Північна Корея та Іран.
Кошта також висловив своє глибоке невдоволення тим, що Російська Федерація не підтримує ініціативи президента Трампа щодо встановлення справедливого та стійкого миру. Він підкреслив, що, незважаючи на те, що Президент Зеленський вже дав згоду на безумовне припинення вогню, Росія не лише відмовилася від цього, але й значно збільшила рівень своєї агресії стосовно України.
Кошта підтвердив, що тиск на Росію через санкції буде продовжено. Він зазначив, що минулого тижня всі чинні обмеження були продовжені на шість місяців, а зараз триває підготовка до впровадження 18-го пакету санкцій.
За словами Кошти, він "дуже задоволений" нещодавньою оцінкою Європейської комісії щодо "вражаючої" роботи України з проведення реформ "у таких складних умовах". Він резюмував, що були досягнуті умови для просування поточного переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу.
