Железняк поділився ключовими аспектами звіту Європейської комісії про Україну. Відзначено труднощі в протидії корупції, забезпеченні верховенства права та політичній заангажованості генеральної прокуратури.
Декілька сфер розвитку отримали позитивні відгуки, проте існують серйозні проблеми в деяких важливих напрямках.
Україна вже отримала аналітичний звіт від Європейської Комісії, в якому розглядається прогрес країни на шляху до членства в Європейському Союзі за період з 1 вересня 2024 року по 1 вересня 2025 року, а також оцінюються кілька ключових реформ. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у вівторок вранці.
Депутат зазначає, що, як повідомило агентство Reuters, у звіті підкреслюється, що Україна продовжує проявляти "вражаючу стійкість та відданість своєму європейському курсу" незважаючи на загострення конфлікту з Росією. Зокрема, наголошується на "міцному прагненні України до європейського майбутнього".
Проте в документі відзначено "значне занепокоєння" стосовно певних аспектів, зокрема, "створення стабільної та автономної антикорупційної інфраструктури".
У звіті оцінка прогресу України здійснюється за шкалою, що включає категорії: "регрес", "немає прогресу", "обмежений прогрес", "деякий прогрес", "задовільний прогрес" та "відмінний прогрес".
Найуспішніші напрямки, які можна охарактеризувати як "переконливий прогрес", Україна змогла реалізувати в:
Однак в України є і проблемні напрямки розвитку. Найбільше у звіті розкритикували напрямки антикорупційної політики та розвиток верховенства права.
Сфера протидії корупції, згідно з документом, викликає "значне занепокоєння", а досягнення в цій області оцінюються як "неадекватні".
"У звіті прямо зазначено, що останні події "ставлять під сумнів відданість України її антикорупційній програмі". Згадується ухвалений у липні закон, що "демонтував важливі гарантії незалежності НАБУ та САП". Також зафіксовано "зростаючий тиск з боку державних інституцій" на антикорупційні установи та організації громадянського суспільства, зокрема через кримінальні розслідування", - написав Железняк
Судова реформа була охарактеризована як така, що продемонструвала "деякі позитивні зміни", проте вказано на кілька існуючих проблем:
Також у звіті вказано, що посада генерального прокурора України "залишається політизованою", а ухвалене в липні законодавство дозволяє переводити та призначати прокурорів "без конкурсу" і надає генпрокурору доступ до будь-яких матеріалів досудового розслідування (окрім НАБУ та САП).
Крім того, через вимоги до тривалості досудового розслідування було закрито "декілька гучних справ", а інші залишаються під загрозою.
Єврокомісія також запропонувала здійснити реорганізацію Державного бюро розслідувань, орієнтуючись на досвід Бюро економічної безпеки.
Європейський Союз сподівається, що Україна "впровадить прозорі та меритократичні процедури відбору" для призначення керівників у центральних та регіональних управліннях Державного бюро розслідувань (а також у Національній поліції). При цьому підкреслюється важливість "значної участі незалежних експертів, призначених міжнародними партнерами" у даному процесі, - зазначив Железняк, додавши, що, ймовірно, останньою причиною для такої рекомендації стала справа проти колишнього керівника "Укренерго" Володимира Кудрицького.
Розділ, присвячений правам людини, описується як такий, що викликає занепокоєння через "тривале відсутність прогресу" у ряді ключових політик. Це стосується, зокрема, криміналізації злочинів на основі ненависті, запровадження інституту цивільних партнерств та реформування захисту особистої інформації.
До напрямків розвитку України, які отримали найнижчу оцінку — "обмежений прогрес", поряд із боротьбою з корупцією, належать також такі сектори:
Сфери, які знаходяться на "первинному етапі" розвитку, за оцінкою Європейської комісії, тобто мають найнижчий рівень поточного прогресу, включають питання вільного пересування працівників та соціальну політику разом із зайнятістю.
Железняк зазначив, що Єврокомісія планує офіційно опублікувати звіт по полудні сьогодні, 4 листопада.
