Жертва була поставлена на один рівень з агресором. Нове бачення Сполучених Штатів щодо конфлікту в Україні.
Авторка Анна Бродські-Кроткіна є керівницею програми славістики в Університеті Вашингтона та Лі, розташованому у штаті Вірджинія (США). Вона є докторкою філологічних наук і працює також як журналістка.
Нещодавно в інтерв'ю Fox Business Кіт Келлог, майбутній спеціальний посланець з питань України та Росії, висловив думку, що Київ і Москва відкриті до мирних переговорів. Він зазначив: "Я вважаю, що обидві сторони готові до діалогу. Уявіть собі бійцівський поєдинок у клітці: два бійці хочуть зупинити боротьбу; потрібен суддя, щоб їх розвести. На мою думку, президент Дональд Трамп зможе виконати цю роль". Також він підкреслив: "Обидві сторони повинні зробити крок назад".
Мабуть, Келлог прагнув підняти дух своїх слухачів, проте його висловлювання викликають більше тривоги, ніж надії. Порівнюючи Росію та Україну з двома борцями, він фактично знімає з Росії провину за агресивні дії, в той час як Україна в такій аналогії втрачає статус жертви жорстокої та безпідставної війни.
Порівняння злочинця з його жертвою ігнорує порушення міжнародних норм, зменшуючи значення основоположних демократичних принципів — верховенства закону та захисту вразливих груп від зловживань з боку сильніших.
Яким чином з'явилося бажання зблизити дві Fundamentально відмінні сторони конфлікту?
Дональд Трамп, колишній та потенційний президент США, почав поступово впроваджувати морально нейтральний підхід до війни в Україні. Під час своєї виборчої кампанії він не раз заявляв, що може завершити конфлікт всього за 24 години, підкреслюючи свою гуманістичну позицію та глибоке співчуття всім, хто постраждав. Наприклад, на зустрічі формату town hall, організованій CNN у травні 2023 року, Трамп висловився так: "Вони гинуть, як росіяни, так і українці. Я хочу, щоб це припинилося. І я зможу це зробити — я зроблю це за 24 години".
Згодом у промовах Трампа дві сторони, Росію і Україну, стало практично неможливо розрізнити, й співчуття до жертви злилося зі співчуттям до агресора: "А тепер погляньте на всіх цих мертвих людей. Усі ці міста зруйновано. Приємно (курсив мій. -- А.Б-К.) говорити, що вони хочуть повернути свою землю, але міста здебільшого зруйновано. Вони залишили Київ, можливо, тому що хочуть використати його або окупувати, але вони цього не зробили. Вони завдали багато шкоди, але порівняно з іншими містами -- відносно мало. Але багато з цих міст зникли".
Звісно, Трамп на прес-конференції імпровізує у відповідях, слова його не виважені й не перевірені спічрайтерами. Проте важко не помітити, що мертві люди в його описі не мають національної приналежності й що він не ставить під сумнів незаконне прагнення Росії "повернути свої землі", а лише вважає це прагнення нераціональним у контексті нинішніх руйнувань.
Як магната нерухомості Трампа особливо засмучує руйнування будинків, але водночас він плутає Україну із Сирією й, мабуть, приписує Україні будівлі Алеппо: "Ці гарні вежі, ці прекрасні будівлі, які в них були, тепер лежать зруйновані, повністю знищені. Башточки й усі прекрасні структури віком тисячу, дві тисячі років, які були дуже міцними, стерті на порох. Ви дивитеся на деякі з цих міст -- жодного цілого будинку. Тож коли ви говорите "захопити країну", то захопити що? Захопити що? На відновлення піде сто років. І вже ніколи не можна буде зробити так, як було". Руйнування, спричинені діями Росії, й непридатність захоплених міст для житла здаються майбутньому президентові вагомим аргументом, аби схилити Путіна відмовитися від претензій на ці території та припинити війну.
Трамп надав подібний аргумент, коли його запитали, чи вважає він, що Україні слід відмовитися від частини своїх територій на користь Росії. Він зазначив, що Україні, очевидно, не варто прагнути відновлення втрачених земель через численні труднощі, з якими це пов'язано: "Якщо ви подивитеся на ситуацію, що склалася... Я маю на увазі, є міста, де не залишилося жодної цілісної будівлі. Це просто території руйнувань. Люди не можуть повернутися туди, бо там нічого немає. Лише залишки".
Трамп не вдається в подробиці військових операцій чи тонкощі потенційних перемовин. Проте це не свідчить про його малу роль: саме він формулює загальні цілі та визначає морально-етичний курс для своєї команди.
З його радниками, Кітом Келлогом та Майклом Волцом, який отримав призначення на посаду радника з питань національної безпеки, будуть опрацьовуватися всі деталі в установлених ним межах.
У своїх промовах та літній статті про конфлікт Кіт Келлог вже представив загальний стратегічний план дій та своє сприйняття ситуації.
На відміну від Трампа, Келлог не вважає, що заяви Путіна про "повернення своїх територій" заслуговують жодної уваги. Він охарактеризував дискусії російського лідера під час інтерв'ю з Такером Карлсоном у лютому 2024 року як "безглузде викладення історії Росії та України", а твердження про те, що агресія Росії спрямована на боротьбу з нацизмом, назвав "абсурдними". Однак Келлог не лише повністю підтримує ідею деполітизації дискурсу навколо Путіна та його дій, а й пропонує логічне обґрунтування такої позиції. Він критикує Байдена за "ліберальний інтернаціоналістський" підхід, який, на його думку, акцентує увагу на західних цінностях, правах людини і демократії. Келлог вважає такий порядок денний "інтересом глобальної еліти" і непродуктивним. "Байден не прагнув до співпраці з Путіним. Його метою було читати йому нотації та ізолювати", — зазначає Келлог у своїй критиці президента.
Келлог вважає, що підхід Трампа має більше перспектив. Він підкреслює, що саме Трамп став першим, хто надав Україні військову допомогу, що слугувало свідченням американської сили та підтримки для союзної держави. Проте, Келлог також акцентує, що Трамп був відкритий до співпраці з Росією та ведення діалогу з Путіним. На думку Келлога, цей підхід Трампа відновлює принципи взаємодії з Росією, які існували в епоху холодної війни: "Трамп висловлював повагу до Путіна як до світового лідера і не ставив його в негативне світло у своїх публічних висловлюваннях. Політичні противники Трампа критикували його за це, але його стратегія не відрізнялася від тієї, яку багато президентів США використовували у відносинах з радянськими лідерами в період холодної війни", - зазначає Келлог.
Безперечно, виключення "західних цінностей" із обговорення війни дає змогу команді Трампа налагодити діалог із російським диктатором та іншими авторитарними лідерами. Унаслідок такого підходу Віктор Орбан, відомий тісними зв'язками з Росією, вже зустрівся з Трампом у резиденції Мар-а-Лаго в компанії Майка Волца й Ілона Маска. Зв'язки Орбана з Путіним ця команда розглядає як перевагу, що не викликає засудження, недовіри або просто гидливості: "Орбан регулярно спілкується з росіянами, і в нього явно хороші стосунки з президентом Трампом", -- сказав Волц у програмі "Face the Nation із Маргарет Бреннан". Показово, що, підтакуючи Трампу та Келлогу, Волц теж днями описав війну як "різанину", а не як воєнну агресію злочинного режиму проти уразливішого сусіда.
Ідея мирних переговорів, в яких відсутні моральні цінності, знайшла відображення в заявах Трампа про необхідність укласти "угоду" між Росією та Україною. Цей термін, що так подобається майбутньому президенту, не асоціюється з гуманістичними принципами, проте передбачає взаємну вигоду. Келлог бачить потенційну угоду в заморожуванні конфлікту, де Росія отримає тимчасовий контроль над захопленими територіями, а Україна – суттєву військову підтримку, що дозволить їй протистояти подальшій агресії з боку Росії. Хоча Келлог характеризує страх Росії перед загрозою НАТО як "параноію", він пропонує зупинити обговорення можливого вступу України до НАТО. Він також розглядає ослаблення санкцій як ще один спосіб заохочення для Путіна. "Угода", яку пропонує Трамп, позбавлена моральних засад і демократичних норм, може призвести до надмірного потурання Путіну і загрожувати майбутній безпеці України.
Щасливим збігом обставин Трамп і його команда усвідомили, що війна Росії проти України є не просто регіональним конфліктом, як, наприклад, проблема мігрантів на південному кордоні США, а глобальним викликом, який може призвести до серйозної дестабілізації в Європі та Америці. "Подивіться, що сталося: ці безглузді дії дозволили Росії, Китаю, Ірану, Північній Кореї та іншим країнам об'єднатися, і це просто неймовірно", -- зазначив Трамп під час одного з його передвиборчих виступів.
Келлог також акцентує увагу на новій стратегічній осі, що об'єднує Росію, Китай, Іран і Північну Корею. Він вважає, що ці країни мають намір використовувати цю коаліцію не тільки в контексті конфлікту в Україні, але й для того, щоб поставити під сумнів існуючий світовий порядок, який очолюють США, а також роль американського долара як глобальної резервної валюти.
Хочеться сподіватися, що усвідомлення глобального масштабу цієї війни змусить не лише Трампа, а й республіканців, які раніше не підтримували допомоги Україні й тепер не цікавляться захистом демократичних цінностей за кордоном, зрозуміти: поступки Путіну не тільки призвели б до катастрофічних наслідків для України, а й стали б серйозною стратегічною помилкою для США.
