"Сьогодні жінки формують нові стандарти лідерства," — зазначила генеральна продюсерка "Еспресо" Анастасія Равва.
У вересні 2025 року Анастасія Равва, генеральна продюсерка "Еспресо", приєдналася до програми "Лідерки в медіа -- Українсько-європейська програма підтримки", організованої громадською організацією "Жінки в медіа".
У бесіді з сайтом "Жінки в медіа" Анастасія Равва ділиться своїми роздумами про жіноче лідерство і підкреслює важливість взаємодії та підтримки в колективі каналу.
У серпні 2024 року телеканал "Еспресо" запровадив політики гендерної рівності на всіх платформах бренду. Чому це було важливо для вас? Як довго йшли до цього кроку?
Ми медіа, яке народилося в перші дні Революції Гідності, в перші дні Майдану, який стояв за європейський шлях України. І, власне, ми -- медіа, яке підтримує європейські цінності, євроатлантичний шлях нашої країни.
Коли я висловлюю нашу підтримку цьому шляху, я маю на увазі не лише фізичну присутність у межах Європейського Союзу чи Шенгенської зони, а, прежде за все, про основоположні цінності. Політики гендерної рівності, захист прав людини, свобода і демократія завжди мали величезне значення для нашого медіа.
Я сама не можу зрозуміти, чому ми так затягували з впровадженням цих політик і не включали їх у нашу редакційну стратегію. Це був надзвичайно важливий крок для нас, і він гармонійно вписується в концепцію "Еспресо".
Я щиро вдячна ініціативі "Жінки в медіа", ОБСЄ та Комісії з журналістської етики за розробку цих політик у вигляді окремого посібника. У 2024 році ми адаптували їх до нашої редакційної політики, і це стало для нас дуже цінною основою.
Чи помітили ви зміни в тому, як аудиторія та рекламодавці сприймають канал після впровадження цих політик?
Ми зробили серію репортажів про жінок на війні, бо нас відверто обурювало, коли у публічному дискурсі говорили лише про "наших хлопців". Це створювало хибне уявлення, ніби війна -- виключно чоловіча справа. Насправді ж у Силах оборони України воює близько 80 тисяч жінок. Нам було принципово підкреслити цю тему, і саме так народилася серія репортажів.
Пізніше ми отримали пропозицію видати книжку. Першу серію зробили власним коштом і за підтримки кількох партнерів, але вже на другу серію -- і репортажів, і книжки -- до нас прийшов комерційний клієнт, компанія з виробництва мінеральної води. Вони знали про нашу політику гендерної рівності, бачили, що ми послідовно підсвічуємо роль жінки в суспільстві та армії, і самі запропонували профінансувати продовження проєкту.
Цей випадок демонструє, що рекламодавці дійсно враховують цінності медіа. Для великих корпорацій, які прагнуть дотримуватися принципів рівності та інклюзії, має велике значення партнерство з відповідними медіа.
Це насправді досить складна задача, і я чесно кажу. Як часто буває у медіа, нам бракує ресурсів, кадрів і фінансів. Тому на сьогоднішній день ми ще не встигли розробити повноцінну систему, але намагаємося контролювати ситуацію власними зусиллями. У нас є документи, у яких ми фіксуємо запрошених спікерів і спікерок. Ми також активно працюємо в команді, наголошуючи на важливості постійного пошуку та запрошення жінок, навіть для обговорення тем, пов'язаних із війною, де традиційно домінують чоловіки - військові експерти та прес-секретарі. Проте наші редактори та редакторки дійсно докладають зусиль для пошуку нових голосів і не забувають про тих, кого вже знали раніше, запрошуючи їх до співпраці.
Ми не можемо все це математично обраховувати, тому що не маємо такої можливості, але постійно за цим стежимо.
Які міжнародні практики можуть бути корисними для адаптації в Україні з метою покращення інклюзивності та доступності медіа для різних груп населення? Можливо, ви вже реалізували деякі з цих ідей або маєте намір це зробити?
Безумовно, міжнародний досвід у цій галузі є надзвичайно важливим. У багатьох країнах питання доступності медіа, включаючи субтитри та спеціальні формати для осіб з інвалідністю, давно стали частиною стандартів. В Україні ж це все ще залишається викликом, в першу чергу через обмежені ресурси. Реалізація таких практик вимагає інвестицій у технологічні рішення та додаткових зусиль команди. Наприклад, щоб забезпечити озвучення матеріалів на сайті, потрібно суттєво модернізувати платформу. Це завдання ми усвідомлюємо і розглядаємо його в контексті стратегічного розвитку.
Водночас ми вже здійснюємо конкретні дії. На нашому YouTube-каналі всі відео мають автоматично згенеровані субтитри, а до деяких з них ми також додаємо професійно підготовлені субтитри, створені нашими фахівцями. Це невеличкий, але суттєвий крок у напрямку забезпечення інклюзивності.
Чи передбачено створення специфічних політик для управління штучним інтелектом?
Так, ми цим займаємося. Штучний інтелект використовується як у рамках редакційної команди, так і на більш загальному рівні в компанії. Наприклад, ми застосовуємо ШІ для озвучення українською мовою відео, які отримуємо з російських джерел, щоб проілюструвати, як функціонує російська пропаганда. При цьому ми завжди зазначаємо, що в даному випадку використовувався штучний інтелект, щоб попередити нашу аудиторію. Однак це питання потребує чітких регламентів. Необхідно встановити ясні правила в рамках редакції, визначити, як нам слід працювати з цим, що є прийнятним, а що ні, а також які дії є етичними, а які — ні.
Окремо треба розробити такі політики щодо написання текстів, тому що, на мою думку, все-таки тексти в медіа має створювати людина, а не штучний інтелект. У нас є внутрішні домовленості в компанії, але не конкретно прописані політики, як ми можемо ці домовленості застосовувати, або як інформуємо про це нашу аудиторію, що теж дуже важливо.
На даний момент немає можливості сідати і прописувати ці правила, але безумовно вони є необхідними.
Безсумнівно, всі медіа стикаються з цією проблемою, оскільки сьогодні існує безліч фальшивок, створених за допомогою штучного інтелекту. Це стосується не лише зображень, а й відео, зокрема діпфейків. Кожен день їх все складніше виявити без спеціальних засобів. Саме тому ми використовуємо спеціалізоване програмне забезпечення, платформи та сайти, які допомагають у виявленні таких маніпуляцій.
Стався випадок, коли наш телеканал став жертвою кібератаки, внаслідок якої зловмисники втрутилися в наше мовлення. В ефірі з'явився ролик, створений штучним інтелектом, з участю президента Володимира Зеленського. Це була найсерйозніша загроза такого роду, з якою ми стикалися. Оскільки відео з'явилося в нашому ефірі без дозволу, реагувати на цю ситуацію можна було лише після її виникнення. Проте наша технічна команда проявила професіоналізм, і ми провели аналіз та виправлення помилок після інциденту. На жаль, ніхто не застрахований від подібних атак.
Чи стикалися ви з труднощами, які виникли внаслідок мобілізації чоловіків?
Власне, вплив на наше медіа почав відчуватися ще з 2014 року, коли кілька наших співробітників вирішили стати добровольцями. Проте найбільший наплив стався в 2022 та 2023 роках. Після старту повномасштабної війни частина команди, серед яких була і одна жінка, вирушила до лав Сил оборони України. Крім того, близько двадцяти наших працівників було мобілізовано, і тепер вони служать або в Збройних силах, або в Національній гвардії.
Іноді це відбувається несподівано, і потрібно усвідомлювати, що певного співробітника доведеться замінити, оскільки мобілізація не обійде стороною. Це справді має свій вплив, і кадрова ситуація стає складною. Особливо це стосується технічних професій, адже в цих сферах працює більше чоловіків.
На мою думку, це справді так, адже наша діяльність також має велике значення. Мені не до вподоби терміни "інформаційний" та "економічний" фронт, але безумовно, медіа в умовах війни, включаючи інформаційну, виконують надзвичайно важливу роль. Тому працівники цього сектора повинні мати належні гарантії.
Наше підприємство є загальноукраїнським мовником з ліцензією, що охоплює всю територію України. Внаслідок цього ми визнані критично важливим об'єктом, і частина нашого персоналу отримала бронювання. На жаль, ми не в змозі забронювати всіх співробітників через існуючі законодавчі обмеження.
Яким чином у вашій редакції забезпечується баланс між високими професійними стандартами та увагою до безпеки і психічного благополуччя команди?
Я вважаю, що наші зусилля недостатні, хоча насправді є можливість досягти більшого. Ми перебуваємо в період, коли тиск відчувається на кожному кроці: регулярні обстріли негативно позначаються на моральному стані команди. Безумовно, з війною завдань не стало менше — їх лише побільшало, а розвиток подій відбувається дуже швидко.
Ми мали кілька можливостей співпраці з різними організаціями, які забезпечували нас психологічною підтримкою. Це включало як індивідуальні консультації, так і загальний скринінг психічного здоров'я нашої команди. Цей досвід виявився надзвичайно корисним. Вважаю, нам слід повторювати його знову і знову.
Різні грантодавці організовували для членів нашої команди ретритні програми для відновлення сил, і це справді виявилося ефективним. Власне, ми прагнемо надавати людям більше можливостей для відпочинку та відпусток. Проте, на жаль, не завжди це можливо реалізувати так, як ми б хотіли.
Я не можу сказати, що це відбувається дуже часто, але час від часу. Є у нас навіть випадки, коли люди звільнялися не тому, що хотіли піти від нас, а тому, що в принципі хотіли змінити рід своєї діяльності. Вони вигорають і від кількості роботи, і від тої інформації, з якою працюють, тому йдуть, щоб зробити паузу. Дуже складно писати про втрати, про обстріли, про смерті, про викрадених дітей -- не всі, на жаль, з тим справляються.
Я завжди жартую, що ми, напевно, одне з небагатьох медіа в Україні, куди люди можуть повертатися неодноразово. У нас є приклади, коли співробітники після звільнення знову знаходили шлях до нас, а потім знову покидали, але знову поверталися. Я завжди наголошую, що якщо ви вирішите повернутися на "Еспресо", ми завжди будемо раді вас бачити, адже колишніх еспресівців не існує.
Яким чином ви підтримуєте своїх співробітниць, які йдуть у декретну відпустку, але мають намір повернутися до компанії?
Ми намагаємося всіляко підтримувати жінок з команди "Еспресо", які йдуть в декрет, гарантувати їм, що вони можуть до нас повернутися на роботу, коли будуть готові. Звичайно, ми здійснюємо і всі необхідні платежі, які потрібні для цього в рамках закону.
У моїй пам'яті залишилися моменти, коли після декретної відпустки до нас повертаються колеги, навіть ті, хто був у відпустці кілька місяців. Ми завжди з розумінням ставимося до потреб молодих матерів, адже маленькі діти потребують уваги та догляду. Ми обговорюємо обсяги роботи, які може виконувати кожна з учасниць команди. Багато вакансій дозволяють працювати дистанційно, і навіть з маленькою дитиною, якій лише шість місяців, вже можна починати повертатися до своїх професійних обов'язків.
На справді, медіа — це не просто бренд або логотип, це, прежде за все, люди. Без команди неможливо досягти успіху. Нам надзвичайно важливо зберігати наших співробітників, створювати умови для їхнього розвитку та комфортної роботи в нашій медіа-організації. Тому ми робимо все можливе, враховуючи фінансові та інші обмеження, щоб підтримувати всіх членів нашої команди.
Для мене суть лідерства полягає, насамперед, у відповідальності. Це означає, що ти береш на себе зобов'язання не лише за власні дії, а й за продукт, над яким працюєш, за свою команду та за аудиторію, якій служиш. Лідерство, на мою думку, не є про авторитарність чи контроль з боку начальства. Це про партнерство, взаємну довіру та спільне прийняття рішень. Ми постійно обговорюємо важливі питання, розробляємо стратегію та визначаємо наші цілі. Я вважаю, що справжній лідер не може ігнорувати думки своєї команди — адже часи авторитарних лідерів вже відійшли в минуле. Сьогодні жінки відіграють важливу роль у формуванні нового стилю лідерства. Чим більше жінок-лідерок залучено до різних процесів, тим більш гармонійно і природно все це відбувається.
Які, на вашу думку, причини важливості програм, що підтримують жінок-лідерок, для представниць медіа?
Тому що вони гуртують спільноту, об'єднують нас, ми є одна в одної. Ми можемо поділитися своїм досвідом, своїми болями, ми можемо звірити годинники. Іноді щоб знайти рішення, однієї голови недостатньо, треба дві, три, чотири, п'ять голів.
Для мене подібні програми пов'язані з концепцією зони комфорту та спільними поглядами людей. Я щиро вдячна за можливість бути частиною цієї команди і переконана, що українські медіа отримають значні переваги від таких колаборацій.
Чи доводилося стикатися із гендерною дискримінацією, сексизмом, ейджизмом вам як жінці-лідерці на шляху свого професійного розвитку?
Свою першу управлінську роль я отримала у 22 роки. В той час мені часто говорили, що це надто рано, а мій досвід недостатній для керівництва навіть невеликою групою. Я вважаю ці зауваження виявом ейджизму. Хоча такі слова були для мене важкими, вони не стали на заваді моєму розвитку.
З часом, коли я досягла позиції топменеджерки в великій медіаорганізації, такі думки більше не турбують мене. Вважаю, що це не лише питання досвіду, але й внутрішньої впевненості. Я зосереджена на досягненні результатів, а не на оцінках людей, думка яких не ґрунтується на професійних критеріях.
Хочу окремо зазначити: у нашій команді будь-які форми дискримінації — чи то за віком, статтю, чи іншими характеристиками — є категорично неприйнятними. Ми є медіа, яке базується на принципах взаємоповаги та підтримки.
Насправді таких історій дуже багато. Для мене особливо важливо, щоб членкині нашої команди мали можливість рости всередині організації. На "Еспресо" не раз бувало, що стажерки, які приходили на перші робочі позиції, згодом доростали до рівня керівниць.
Були моменти, коли ми ставали стартовою платформою для молодих журналістів і журналісток — їх перший запис у трудовій книжці здійснювався саме в "Еспресо". Сьогодні в багатьох українських медіа можна зустріти тих, хто розпочав свій професійний шлях у нашій команді. Серед них є й ті, хто обіймає керівні посади. Ми завжди прагнемо надати міцну основу — як у професійному, так і в особистісному розвитку. Адже для мене команда — це не лише спільна праця, а й розділені цінності.
Яким чином, на вашу думку, жінки можуть вплинути на встановлення нових етичних норм в українській журналістиці — як в теперішньому часі, так і після здобуття перемоги?
Я бачу роль жінок у розвитку України загалом дуже великою і вагомою -- у кожній сфері, не лише в медіа.
Сьогодні жінки-лідери у медіа змінюють правила гри: вони виступають за прозорість, інклюзивність і справедливе представництво, займаються питаннями, які довгий час залишалися поза увагою. Після перемоги їхня роль лише посилиться. Адже нам знадобиться відновлення суспільства, яке зазнало серйозних травм, і саме жіночий голос у медіа стане ключем до відновлення довіри, відновлення цінностей та закладання основ нової етики.
Я впевнена, що майбутнє української журналістики стане більш справедливим і людяним, адже в її еволюції дедалі активніше звучать голоси жінок. Це питання не стільки "жіночої" чи "чоловічої" перспективи, скільки рівності та гармонії.
Для мене ключовими цінностями є автономність, відкритість, залучення всіх та підзвітність перед громадськістю. Нам потрібно збудувати медіасистему, що відображатиме різноманітність думок у суспільстві та надаватиме можливість висловитися тим, кого часто ігнорують.
Якщо підкреслити основну цінність, то це — повага. Повага до кожної особистості, незалежно від її статі, віку чи соціального становища. Це фундаментальний аспект, який повинен бути в основі всіх наших рішень. Адже в кінцевому підсумку медіа створюються не для абстрактних "аудиторій", а для конкретних людей, яких важливо слухати та цінувати.
Цей матеріал був створений завдяки підтримці International Media Support (IMS) в рамках ініціативи громадської організації "Жінки в медіа" під назвою "Об'єднані заради рівності в медіа: сприяння гендерній рівності через співпрацю між громадськими організаціями, медіа та державними структурами". Всі думки, висловлені в цьому тексті, є особистою позицією авторів і не завжди відображають точку зору IMS.
