Усунення Україною одного з компонентів "ядерної тріади" Російської Федерації: подробиці спецоперації "Павутина"
Стратегічна авіація Росії | фото AP
1 червня 2025 року Україна провела безпрецедентну операцію, спрямовану на російські військові аеродроми, внаслідок якої було знищено 41 літак стратегічної авіації Росії, що є критично важливими для її ядерної тріади. Ця місія, відома як "Павутина", стала однією з найбільш масштабних і результативних спецоперацій Служби безпеки України (СБУ) з початку війни. Вона не лише завдала серйозних втрат російським збройним силам, але й суттєво зміцнила переговорні позиції України, доводячи здатність завдавати удари по важливих об'єктах на території противника.
Передумови і планування операції
Згідно з інформацією, отриманою від джерел у Службі безпеки України та опублікованою в виданні DW, підготовка до операції "Павутина" зайняла більше ніж півтора року. Координація дій була здійснена президентом України Володимиром Зеленським разом із головою СБУ Василем Малюком та його командою. Головною метою цієї операції стало знищення стратегічних бомбардувальників Російської Федерації, таких як Ту-22М3, Ту-95 та А-50, які використовуються для нападів на українські міста.
СБУ розробила унікальну тактику, яка дозволила доставити FPV-дрони на територію Росії та вразити цілі з високою точністю. Спочатку дрони були переправлені до РФ, а згодом -- мобільні дерев'яні конструкції, схожі на будиночки, які використовувалися як контейнери для дронів. Ці конструкції встановлювалися на вантажні автомобілі, які перевозили їх до цільових точок. У потрібний момент дахи будиночків дистанційно відкривалися, дозволяючи дронам атакувати російські літаки. Після виконання завдання порожні контейнери самоліквідувалися, що ускладнило розслідування з боку російських силовиків.
Цікаво зазначити, що для перевезення дронів СБУ залучила російських вантажників і водіїв, які, за їхніми словами, були абсолютно не в курсі справи. Деяких із них затримали російські правоохоронці, проте це не завадило продовжити операцію. У певних ситуаціях вантажівки з вибухівкою проїжджали тисячі кілометрів, доставляючись навіть до віддалених куточків, таких як Сибір.
Деталі атаки
Згідно з інформацією, що надійшла з джерел у СБУ та опублікованою через "Kyiv Independent" і "Українська правда", одночасно було атаковано чотири військові аеродроми Росії. Серед підтверджених цілей виявилася авіабаза Белая в Іркутській області, де губернатор Ігор Кобзев підтвердив, що дрон атакував військовий об'єкт у селі Средній, але не надав додаткової інформації. Водночас, повідомлялося про можливі удари по авіабазі Оленья у Мурманській області, що також підтвердив губернатор Андрій Чибіс, відзначивши атаку "ворожих безпілотників", однак без подальших уточнень.
Російська сторона, зокрема Міністерство оборони РФ, визнала факт атак на аеродроми в п'яти регіонах: Мурманській, Іркутській, Івановській, Рязанській та Амурській областях. За їхніми заявами, атаки були "відбиті". Проте джерела в СБУ та українські ЗМІ стверджують, що було знищено щонайменше 41 літак, включно з А-50, Ту-95 і Ту-22М3. Попередня оцінка збитків російській авіації становить понад 2 мільярди доларів (1,76 мільярди євро).
Російські медіа повідомляють, що безпілотники запускалися з вантажних автомобілів, які були припарковані неподалік автозаправних станцій. Це стало несподіванкою для російських сил протиповітряної оборони. Атака на стратегічні бомбардувальники, що входять до складу ядерної тріади Росії, спричинила паніку серед населення. Блогери в Росії оголосили 1 червня 2025 року "чорним днем", порівнюючи його з ліквідацією крейсера "Москва" або з подіями, схожими на "Перл-Гарбор". Вжиті терміни, такі як "троянські вантажівки", підкреслюють деморалізацію як серед суспільства, так і в армії Росії.
Вплив і наслідки збройного конфлікту
Операція "Павутина" привела до ряду важливих результатів:
Реакція Росії: Аналітик Ігор Тишкевич прогнозує, що Кремль може вдатися до ескалаційних дій, аби відвернути увагу громадськості від своїх невдач. Це може проявитися у вигляді нових ракетних атак на Україну, активізації бойових дій на фронті або навіть оголошення нової хвилі мобілізації. Тишкевич також вважає, що російська влада може застосувати тактику "посилення страху", звинувачуючи Україну у тероризмі, а також провести чистки серед військових керівників у пошуку "цапів-відбувайлів". Крім того, підприємства, пов'язані з "Ростехом", можуть отримати великі фінансові вливання на відновлення авіаційної техніки, що може призвести до нових корупційних схем.
Операція "Павутина" викликала значний резонанс не лише в Росії, але й за її межами. Аналітик Аркадій Бабченко назвав цю акцію "блискучою", зазначивши, що вона нагадує знищення крейсера "Москва". Він підкреслив, що Україна, можливо, відтермінувала початок великої війни. Бабченко також закликав Європу скористатися цим моментом для посилення підтримки України, оскільки вона "в буквальному сенсі захищає НАТО".
Того ж дня, коли сталася атака, мер Києва Віталій Кличко отримав у Франкфурті престижну премію Франца Верфеля за захист прав людини. У своїй промові він акцентував увагу на тому, що конфлікт в Україні визначає майбутнє безпеки Європи, закликаючи до посилення санкцій проти Росії. Вручення цієї нагороди стало додатковим символом міжнародної підтримки України в цей критичний період.
Спецоперація "Павутина" стала не лише військовим, а й психологічним і політичним ударом по Росії. Знищення 41 стратегічного бомбардувальника послабило ядерну тріаду РФ, показало вразливість її тилу та підняло моральний дух українців. Операція продемонструвала високий рівень координації та інноваційності СБУ, а також здатність України використовувати асиметричні методи боротьби проти чисельно сильнішого ворога.
На фоні цих подій Росія змушена вживати заходів, але її ресурси мають суттєві обмеження. Втрата авіації, суспільна тривога та тиск під час переговорів у Стамбулі відкривають для України можливості для реалізації своїх інтересів. У той же час міжнародна спільнота повинна усвідомити, що підтримка України є важливим чинником для стримування російської агресії в Європі.
