Звіт Європейської Комісії про Україну на 2024 рік - огляд від Федорів та Боссе | Еспресо

Згідно з інформацією провідних демократичних індексів, до 2024 року Україна досягла покращення своїх рейтингів.

Звинувачення президента Дональда Трампа на адресу президента Володимира Зеленського, що той є "диктатором без виборів", не мають підстав. Україна залишається вірною принципам демократії, і її уряд запровадив численні політичні та правові реформи, навіть в умовах повномасштабної агресії. Проте війна послабила механізми контролю, що створює труднощі у сферах прозорості, свободи медіа та боротьби з корупцією. Уряду потрібно вжити ряд важливих політичних заходів для подальшого зміцнення демократичних інститутів, забезпечення членства в Європейському Союзі та підвищення стійкості до впливу Росії.

Рух України до членства в ЄС супроводжується значними реформаторськими зусиллями на тлі постійної загрози з боку Росії. Згідно з інформацією провідних демократичних індексів, до 2024 року Україна досягла покращення своїх рейтингів..

Звіт Європейської комісії щодо України за 2024 рік, що супроводжує її Комунікацію щодо політики розширення, опублікований у жовтні минулого року, пропонує всебічний огляд прогресу країни у виконанні критеріїв вступу. У ньому визнаються значні досягнення України, але також виявляються критичні прогалини у подоланні корупції, забезпеченні демократичної прозорості та свободи преси. Війна та воєнний стан призвели до змін, які послаблюють механізми нагляду та збільшують ризики корупції, що впливає на законодавчу та судову незалежність. Це, своєю чергою, підриває демократичну прозорість і громадську довіру до влади. В умовах екзистенційної загрози, з якою стикається Україна, ці виклики становлять перешкоди на шляху до вступу в ЄС. Їх вирішення є ключовим для зміцнення демократичних основ країни та протидії російському впливу.

Звіт Європейської комісії підкреслює успіхи України в сферах політичних реформ і дотримання верховенства права, акцентуючи на основних областях покращення. У документі йдеться про значний прогрес у впровадженні реформ, спрямованих на укріплення незалежності судової системи та обмеження політичного втручання в судові процеси. Це є важливим досягненням у контексті виконання критеріїв для вступу до Європейського Союзу, адже незалежний суд є наріжним каменем верховенства права. Наприклад, заснування Громадської ради доброчесності в 2023 році дало змогу активніше залучати громадянське суспільство до оцінки доброчесності суддів. Звіт також позитивно оцінює зусилля України у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, відзначаючи нещодавні досягнення в антикорупційній сфері. Реформи в державному управлінні та службі розглядаються як важливі кроки до створення прозорої та меритократичної системи, що зменшує вплив корупції та непотизму. Ці зміни відіграють критичну роль у формуванні надійної державної адміністрації, що відповідає стандартам ЄС. Здатність реалізовувати такі реформи навіть під час війни свідчить про відданість України демократичним цінностям.

Той факт, що Україні вдалося здійснити ці реформи, протистоячи російській агресії, заслуговує на визнання. Однак для забезпечення їхньої ефективності в умовах безперервних викликів потрібні постійні зусилля.

Звіт Європейської комісії недооцінює постійну присутність корупції. Це явище залишається розповсюдженим, і різні учасники використовують його для досягнення значного впливу на політичні та економічні системи. Глибоко вкорінена проблема корупції негативно впливає на зобов'язання держави щодо дотримання верховенства права та прогресу в судових реформах. Затримання голови Верховного Суду в 2023 році за звинуваченнями в корупції стало свідченням певного прогресу у боротьбі з корупцією на високому рівні, але одночасно підкреслило постійні виклики, що стоять перед судовою системою. Хоча нещодавно були впроваджені реформи, корупція все ще залишається серйозною проблемою в судовій та законодавчій сферах, що ставить під сумнів зусилля щодо покращення їхньої об'єктивності та підзвітності. Проблеми з хабарництвом, втручанням та недобросовісним впливом продовжують створювати бар'єри для прозорості судочинства. У звіті Європейської комісії за 2024 рік підкреслюється необхідність вжити додаткових заходів для "подолання системної корупції в більшості ключових секторів та установ". Однак, в основному, він орієнтований на покращення показників України в справах високої корупції, не пропонуючи конкретних кроків для боротьби з системними аспектами корупції, що дозволило б громадянам зменшити свою вразливість і отримати більше прав у відмові від корупційних практик.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії доступ медіа та громадянського суспільства до парламенту був строго обмежений з міркувань безпеки. Це обмежує незалежний контроль за діями парламенту, викликаючи занепокоєння щодо підзвітності та прозорості. У вересні 2022 року парламент ухвалив резолюцію, що забороняє трансляцію своїх сесій у прямому ефірі під час воєнного стану. Відтоді лише державний телеканал "Рада" "отримав дозвіл транслювати пленарні сесії парламенту з затримкою щонайменше на кілька годин". Уряд виправдовує це необхідністю забезпечення безпеки, але захід фактично порушує реальний контроль за парламентськими процесами. Це обмеження, разом із ризиками корупції, викликає занепокоєння щодо прозорості та можливості незворотного впливу на ухвалення рішень.

У січні парламент ухвалив великою більшістю Закон № 11321 "Про зміцнення певних гарантій діяльності медіа, журналістів та громадян щодо доступу до інформації". Це передбачає відкритість засідань парламентських комітетів для медіа та громадськості. Однак на момент написання президент ще не підписав закон.

Обмеження доступу можуть бути виправдані вимогами війни, але вони також заважають верховенству права та підривають довіру громадськості, тоді як воєнний стан ускладнює антикорупційні зусилля. Знайти баланс між обґрунтованими питаннями безпеки та демократичним контролем є важливим для довгострокової демократичної стійкості України. Незважаючи на війну та її численні виклики, вирішення цих проблем є важливим для побудови демократії, здатної витримати внутрішню корупцію та зовнішні загрози.

У звіті Європейської Комісії відзначається прогрес України в ряді напрямків, пов'язаних із захистом основних прав. Впровадження антидискримінаційних політик і захисту уразливих категорій населення стало суттєвим кроком до відповідності європейським стандартам. Дії, спрямовані на забезпечення гендерної рівності та захист прав меншин, підтверджують прихильність країни до інклюзивного підходу. Також у звіті підкреслюється зусилля України у підтримці свободи засобів масової інформації та розвитку громадянського суспільства.

Однак, хоча ці зміни відповідають цінностям Європейського Союзу, існуюча корупція та обмежений доступ до інформації створюють серйозні бар'єри для основних прав, зокрема права на інформацію, яке є ключовим для забезпечення громадського контролю. Звіт недостатньо акцентує увагу на викликах, з якими стикаються журналісти, зокрема на жорстких обмеженнях свободи преси в умовах воєнного стану. Останнім часом тиск на медійників виявлявся у формах залякування, переслідування та цензури. Наприклад, у квітні 2024 року розслідувальний журналіст Євгеній Шульгат отримав повістку на військову службу, що стало очевидною помстою за його журналістську діяльність.

Громадські організації висловили стурбованість через недостатню реалізацію урядом ряду рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини, що гарантує свободу слова. Водночас, уповноважений парламенту з прав людини зафіксував суттєве збільшення кількості скарг на порушення права на доступ до публічної інформації — з 1,370 у 2022 році до 3,957 у 2023 році.

Законопроєкт № 7033-Д "Про запобігання розголошенню певної інформації в текстах судових рішень" пропонує обмежити доступ до судового реєстру, що може ускладнити журналістам та представникам громадянського суспільства можливість висвітлювати справи, які мають значення для суспільства, зокрема ті, що пов'язані з національною безпекою та воєнним станом. Критики вважають, що це може перешкоджати необхідному громадському контролю та створити умови для корупційних схем у судовій системі, що підриває довіру до незалежності та прозорості правосуддя. В одному з висловлювань організацій громадянського суспільства 2023 року зазначається: "Обмеження доступу до судових рішень поверне Україну на десятиліття назад у демократичному розвитку, наблизивши її до ситуації в Росії та Білорусі, що загрожує інтеграційним процесам із Європейським Союзом". Подібні зауваження стосуються і законопроєкту № 8359 "Про забезпечення проведення судового засідання в разі неможливості його повного запису технічними засобами в умовах війни або надзвичайного стану". Цей законопроєкт дозволяє вибірковий запис судових засідань, що надає суддям можливість визначати, коли ведуться записи. Це створює ризик приховування неправомірних дій та підтримки корупційних практик, особливо якщо йдеться про резонансні справи, які можуть бути недоступні для громадськості.

Звіти 2024 року про спостереження, залякування та фізичні погрози журналістам також свідчать про тривожну тенденцію. Умови воєнного стану дозволяють владі реквізувати або контролювати активи, включаючи ЗМІ, що вважаються критично важливими для воєнних зусиль. Проте відсутність чітко визначених критеріїв для таких дій викликала широке занепокоєння, що ці повноваження можуть бути використані без достатнього обґрунтування або механізмів підзвітності, щоб перешкоджати роботі розслідувальних журналістів, які виконують важливу роль у викритті зловживань владою.

Те, що Україна продовжує ставити на перше місце основні права людей в умовах поточної загрози, є надзвичайно важливим для підтримки соціальної єдності. Незважаючи на виклики безпеки, необхідно зберігати підтримку незалежної та активної преси, оскільки це є ключовим елементом демократичної стійкості країни та її здатності протистояти російській дезінформації. Захист журналістів і проведення повних розслідувань злочинів, скоєних проти них, є критично важливими для утвердження преси, яка здатна контролювати владу. Крім того, необхідно забезпечити прозорість у судовій системі, що є основою для формування довіри серед громадськості та забезпечення підзвітності. Навіть в умовах війни, вирішення цих питань є життєво важливим для побудови демократії, яка може витримати як внутрішні, так і зовнішні виклики.

Корупція залишається однією з найзначніших перешкод на шляху України до ЄС. Хоча звіт Європейської Комісії визнає реформи у боротьбі з корупцією, він не повністю враховує структурні виклики, які заважають їх ефективній реалізації. Вкорінена корупція перешкоджає прогресу України у виконанні критеріїв членства, пов'язаних із політичними реформами, верховенством права та основними правами, встановленими ЄС. Її вплив відчувається в судовій системі, державному управлінні та медіа.

Незважаючи на вжиті реформи, корупція продовжує підривати основи державного управління, формуючи непрозору систему, яка не підтримує меритократію. Непотизм, кумівство та фаворитизм залишаються поширеними, особливо в тих сферах, де контроль є обмеженим. Відчуття корупції серед громадян негативно впливає на суспільну довіру та знижує можливості України позиціонувати себе як надійного кандидата на вступ в ЄС. Судова система залишається вразливою до хабарництва та політичного втручання, що заважає її незалежності, і, як наслідок, підриває принцип верховенства права. Додатково, запроваджені законопроєкти, які обмежують прозорість судових процесів, можуть створити нові можливості для корупційних дій, ще більше шкодячи цілісності правосуддя. Уряд підвищив військові витрати, однак процеси закупівель не мають необхідного рівня прозорості. Надзвичайні повноваження, введені під час воєнного стану, надають владі більше свободи в розподілі ресурсів, що може призвести до неконтрольованих фінансових практик. У вересні 2024 року законопроєкт № 11520 "Про державні закупівлі" пройшов перше читання в парламенті, метою якого є вдосконалення правил державних закупівель відповідно до європейських стандартів. Проте, описані в документі нові процедури викладені лише в загальних рисах, що викликає сумніви щодо їхньої практичної реалізації. Кабінету Міністрів надаються широкі повноваження для визначення вимог до закупівель за новими процедурами, що викликає серйозні занепокоєння, оскільки це може призвести до надмірного втручання уряду в закупівельний процес.

Ще один спірний законопроєкт № 12089 "Про посилення захисту прав добросовісного споживача" готується до другого розгляду у парламенті. Відомо, що недобросовісні забудовники активно підтримують цей документ, який, на думку експертів, може сприяти корупційним інтересам великих підприємств.

Громадська ініціатив "Голка" знайшла докази широкомасштабної кампанії в каналах Telegram перед першим читанням, яка, очевидно, мала на меті переконати членів парламенту підтримати її. Вплив цієї кампанії поширювався не лише на соціальні медіа.

Кілька національних медіа також опинилися в центрі уваги, що породило підозри щодо можливого впливу власників, пов'язаних із ринком нерухомості, на їхню редакційну політику. Окрім того, Антикорупційний центр дій, громадська організація, яка піднімала питання про ризики корупції, зазнала спроб дискредитації через усвідомлені кампанії в Telegram.

Відсутність належного контролю може призвести до зростання корупційних ризиків, що в свою чергу загрожує відволіканню ресурсів від тих, хто потребує їх найбільше, і підриває основи демократичної підзвітності. Незважаючи на те, що ситуація з безпекою вимагає певної адаптивності, важливо забезпечити прозорість у витратах і розподілі ресурсів, що є критично важливим для ефективного використання, зокрема в контексті оборони України.

Тривала боротьба України з корупцією, поряд з обмеженнями парламентської та судової прозорості, що ще більше ускладнюється війною, створює складну перепону для її членства в ЄС. Вирішення цих викликів є критично важливим не лише для прогресу країни на шляху до членства в ЄС, а й для зміцнення її демократичної стійкості перед зовнішніми загрозами. Корупція та обмеження прозорості завдають шкоди суспільній довірі, що є наріжним каменем демократичного управління. Без доступу до надійної інформації громадяни не можуть контролювати свій уряд, що є необхідним для відповідності критеріям членства в ЄС.

Вимоги Європейського Союзу щодо верховенства права передбачають неупереджене судочинство, вільне від корупційних впливів. Ключовими аспектами цього є прозорість і незалежність судової системи. Однак, існуюча корупція в українських судах, посилена обмежувальними законодавчими ініціативами, ставить під загрозу дотримання цих принципів.

Незалежні ЗМІ є важливими у викритті корупції, однак тиск на журналістів і скорочення свободи преси заважають демократичному контролю. Без вільної преси громадськість позбавлена важливого інструмента для розслідування та повідомлення про зловживання владою, що заважає прогресу в вимірі демократії, який є основоположним для членства в ЄС.

Введення воєнного стану ускладнює зусилля з протидії корупції. Надзвичайні повноваження та обмежена прозорість у витратах держави створюють можливості для корупційних схем, що може призвести до зловживань фінансовими ресурсами та зниження рівня підзвітності.

Навіть в умовах війни та в ситуації воєнного стану, боротьба з корупцією, забезпечення прозорості, формування судової системи, яка здатна дотримуватися принципів верховенства права, а також захист свободи слова є надзвичайно важливими для розвитку демократії, яка відповідає стандартам членства в Європейському Союзі. Хоча безпека є важливим пріоритетом, її слід гармонізувати з цілісністю та прозорістю державних інституцій, щоб уникнути тривалої шкоди для демократичних засад в Україні. Крім того, досягнення цього балансу має вирішальне значення для здатності країни на ефективний захист.

Для подолання цих труднощів та покращення можливостей України в контексті євроінтеграції, зважаючи на серйозні виклики, викликані війною, можна запропонувати наступні заходи.

Боротьба України з корупцією та спроби досягти балансу між безпекою і демократичною цілісністю у контексті війни та воєнного стану постають серйозними перешкодами на шляху до європейської інтеграції. Ці труднощі ускладнюються постійною загрозою російського вторгнення, і їх успішне подолання є вкрай важливим для просування до бажаного членства в Європейському Союзі.

Хоча останній звіт Європейської комісії визнає досягнення України, він також виявляє постійні проблеми, які необхідно вирішити, щоб відповідати критеріям вступу щодо політичних реформ, верховенства права, прозорості та основних прав. Корупція, в поєднанні з обмеженнями свободи преси та судової прозорості, створює бар'єри не лише для членства країни в ЄС. Зобов'язання ліквідувати корупцію, захищати незалежність судочинства та зберігати свободу медіа - навіть під час війни - також є важливими для побудови демократії, здатної витримати внутрішні та зовнішні загрози. Шлях вперед є складним, але зобов'язання України до демократичних цінностей, навіть перед обличчям війни, є свідченням її рішучості та належного місця як майбутньої держави-члена ЄС.

Джерело

Про авторок. Ірина Федорів, журналістка та викладачка, лідерка громадської ініціативи "Голка"; Жизель Боссе -- професорка та керівниця кафедри з підтримки демократії ЄС за кордоном, а також кафедри Жана Моне з міжнародних відносин ЄС в Маастрихтському університеті

Редакція не завжди погоджується з думками, які висловлюють автори блогів.