Дмитрий Йовдий: мне действительно нравилось подолгу перечитывать законы
«Бачу ціль, не бачу перешкод». Такого життєвого гасла притримуються багато молодих осіб, які ще вчора закінчили юридичні факультети та вже сьогодні починають свою професіональну кар’єру. Більшість з них
бажають до 30-ти років досягти значних висот у своїй спеціальності, зробити собі ім’я та відкрити власний юридичний бізнес.
Яскравим прикладом тому є Дмитро Йовдій – молодий та талановитий юрист, керуючий партнер юридичної компанії «Лігал Асістанс Групп», про якого можна з впевненістю сказати, що молодим всюди є у нас дорога. З нашим гостем Pravotoday говорив про те, що необхідно зробити молодому юристу для побудови власного успішного юридичного бізнесу. Про свої досягнення, успіхи, інтереси та секрети успішного бізнесу Дмитро Йовдій розповів Pravotoday в ексклюзивному інтервью.
Pravotoday: Пане Дмитро, що Вас спонукало до вибору юридичної професії?
Дмитро Йовдій: Бажанняпов’язати своє життя із юриспруденцією виникло у старших класах школи,при чому відбулось це не без допомоги випадку. Пам’ятаю, як під часшкільних олімпіад, вчитель права попросила мене заявитись на олімпіадуз правознавства, оскільки там було мало учасників. Не сміючи перечитиавторитету вчителя, довелось погодитися, хоча, якщо відверто, безвеликого бажання (прим.ред. сміється).Перечитавши за один вечір конспект з даного предмету, я посів першемісце у школі. Довелось приймати участь в міській олімпіаді, де,підготувавшись вже більш серйозно, увійшов у призери. Але головне булоне це. Протягом цього часу я захопився правом, зловив себе на думці, щомені дійсно подобалося подовгу перечитувати закони, аналізувати,мислити, співставляти. З цього часу почав присвячувати правознавствубагато часу, а в одинадцятому класі вже не сумнівався, що вступатиму наюрфак. Вже зараз можу відверто сказати, що про свій вибір професіїжодного разу не пошкодував.
Pravotoday: Де Ви отримали освіту та як проходили Ваші студентські роки?
Дмитро Йовдій:Я закінчив юридичний факультет Львівського національного університетуімені Івана Франка. Мої студентські роки пройшли дуже насичено. Як ітепер, я завжди займав активну життєву позицію. Брав участьконференціях, різних студентських заходах. Окрім навчання, активнозаймався спортом, виступав за збірну університету з футболу. За такогоритму на дозвілля та розваги залишалось не надто багато часу, протезавжди намагався використати вільну хвилину з користю. Колективніпоходи з друзями в театр, кіно, поїздки у Карпати на вихідні,романтичні прогулянки по Львову у теплі літні вечори – саме з такимиспогадами асоціюється моє студентське життя. До речі, саме устудентські роки я познайомився зі своєю дружиною, без якої тепер неуявляю свого життя.
Починаючи з четвертого курсу я вже працював,влаштувавшись юрисконсультом на неповний робочий день на одне з великихльвівських підприємств. Зараз я переконаний, що вчинив правильно, аджена момент закінчення університету вже мав за плечима півтора рокиюридичної практики, що допомогло мені влаштуватись на престижну роботута, зрештою, побудувати успішну кар’єру.
Pravotoday: Ви маєте тривалий стаж юридичної практики у свої 28 років та напевно є такі моменти, якими Ви найбільше за все пишаєтесь. Розкажіть будь-ласка нашим читачам про них детальніше.
Дмитро Йовдій: Найбільшея пишаюсь тим, що у ключові моменти свого життя приймав рішення,виключно керуючись своїми переконаннями та так званою підприємницькоюінтуїцією. І зрештою ці рішення виправдовували себе. Відразу післязакінчення університету, за пропозицією потужної нафтогазової компанії«Концерн Галнафтогаз» я переїхав працювати юристом до м. Вінниці наодну з філій (в той час там не було юриста). Тоді ця ідея здаваласьавантюрою – їхати зі Львова у незнайоме місто, де немає друзів,знайомих, та фактично відірваним від світу працювати у такому молодомувіці єдиним юристом на такому потужному підприємстві. Близькі та друзівідговорювали мене. На початку дуже побоювався зламатись, не витриматитиску. Проте вже через два роки став керівником юридичної служби філії(в підвідомчість якої входили більше 50 АЗС чотирьох областей та сімнафтобаз). У свої 25 додатково очолив також юридичні служби пов’язанихкомпаній у даному регіоні (Вінницяхліб, Вінницька будівельна компанія,Вінницьке автотранспортне підприємство). Саме на Галнафтогазі відбулосьмоє становлення як юриста, і саме досвід роботи там допоміг меніперебратись до столиці та стати тим, ким я є зараз. Я вдячний своїмкерівникам та колегам, з якими я працював.
Тому я би порадиввсім починаючим юристам приймати рішення, які відповідають їхвнутрішній волі та інтуїції, не керуватись усталеними стереотипами, атакож чітко розуміти, чого вони хотять та неодмінно прагнути до цього.Успіх обов’язково прийде.
Якщо вести мову про конкретні успішнісправи, то відразу можна пригадати нещодавній спір мого клієнта зподатковою інспекцією. Податковий орган донарахував податковізобов’язання та штрафні санкції у розмірі 1,5 млн. гривень. Та післянашої скарги, поданої в адміністративному порядку, сама ж районнаподаткова інспекція (яка і прийняла дане рішення) скасувала його. Всвоїй діяльності я супроводжував далеко не один судовий спір зподатковими органами, проте такий випадок трапився вперше. Ще більшприємно стало, коли дізнався про статистику оскаржень податковихповідомлень в адміністративному порядку: за той період з 1 800 випадківоскаржень лише 22 рішення прийнято на користь платника податків. А щебільш приємно від того, що таке рішення прийняла сама ж районнаподаткова інспекція, яка і проводила перевірку (посміхається).
Pravotoday: Ви керуючий партнер юридичної компанії. Що, на Ваш погляд, необхідноюристу для побудови ефективного юридичного бізнесу?
Дмитро Йовдій:В юридичному бізнесі найбільш важливим елементом є бездоганна репутаціяюриста, яка набувається роками та формується на таких фундаментальнихпринципах, як професіоналізм, відданість справі, порядність тадобросовісність.
Для побудови успішного юридичного бізнесу, впершу чергу, потрібно сформувати чітку стратегію, яка включає в себе,як короткострокові, так і довгострокові цілі компанії. Саме стратегіявизначає подальшу спеціалізацію компанії, на яких клієнтів та на якісфери бізнесу орієнтується компанія. Під стратегію формуєтьсямаркетингова пролітика, підбирається команда спеціалістів.
Якби це банально не звучало, але головною передумовою досягнення успіху уюридичному бізнесі є максимально професійне обслуговування потребклієнта, бездоганна репутація на ринку. Очевидно, що досягення цього єнеможливим без професійної злагодженої команди. Адже юридичний бізнесна 90 % залежить від інтелектуальної складової. Один професійнийадвокат може принести компанії прибутку більше, ніж 10 посередніхюристів. Тому для успішного розвитку компанії ключову роль відіграєправильна кадрова політика, яка включає принципи підбору юристів,систему оплати праці і мотивації, умови для самореалізації, делегуванняповноважень тощо.
В реаліях сьогодення однією з невід’ємнихскладових успішності юридичного бізнесу є правильна та послідовнамаркетингова політика компанії. Протягом останніх років навіть з’явивсятермін «юридичний маркетинг», що і пояснює важливість цього елементудля всього юридичного бізнесу. На моє переконання, саме внаслідоквідсутності правильного маркетингу велика кількість здібних юристівсидять «голодними» та змушені «перебиватись» непостійними заробітками.Адже успіх юридичної компанії залежить не тільки від професіоналізмуюристів, а також від того, чи про цей професіоналізм комусь ще відомо,крім них самих (посміхається). Для того, щоб заслужити серйознихклієнтів, юридична компанія повинна мати сформоване «добре ім’я» упевному сегменті бізнесу, завжди бути «на слуху».
Найбільшефективними інструментами маркетингу на мою думку є участь юристівкомпанії у юридичних та бізнес форумах, конференціях, семінарах;написання статтей, експертних коментарів в спеціалізованих виданнях.Важливим елементом є також спосіб побудови відносин із клієнтами. Зрештою, вибір способів просування може залежати від багатьох факторів,таких як види юридичних послуг, клієнтська аудиторія, врешті, бюджеткомпанії. Так, наприклад, якщо компанія надає послуги, розраховані намасовий попит, та направлені на залучення випадкових людей з вулиці,найбільш оптимальним способом реклами є розміщення біл-бордів, роздачарекламних листівок тощо. Якщо ж юридична компанія орієнтована насерйозних корпоративних клієнтів, очевидно, такий спосіб просування єнедопустимим.
Pravotoday: Вашеім’я - можно часто почути на різних міжнародних-конференціях та бізнес-форумах, присвячених маркетингу. Чи є достатнім для сучасногоюриста отримання лише правової освіти? Чи треба правнику проходитидодаткові курси або тренінги за напрямками бізнесу чи маркетингу?
Дмитро Йовдій: япереконаний в тому, що юрист може надавати повноцінно послуги клієнтулише в тому випадку, якщо, окрім навиків в юриспруденції, значною міроюорієнтується в сегменті бізнесу, яким займається клієнт, обізнаний ізспецифікою діяльності компанії-клієнта та внутрішніми бізнес-процесами,які там відбуваються. Адже в іншому випадку можна, наприклад, надатиклієнту консультацію чи розробити договір, які є бездоганними зюридичної точки зору, проте будуть для клієнта абсолютно неприйнятнимичи неефективними внаслідок індивідуальних особливостей клієнта.
Думаю,говорити про якісь тренінги чи курси тут навряд чи доречно (хоча, зіншої сторони, будь-які додаткові навчання зайвими не бувають). Значноважливішу роль відіграють досвід роботи юридичного обслуговуванняпевного сегменту бізнесу. Це значною мірою полегшує завдання зрозуміти,що саме від тебе хоче отримати клієнт.
Pravotoday:У своїй практиці Ви приділяєте багато уваги питанням інтелектуальноївласності, зокрема захисту авторських прав власників баз даних.Розкажіть будь-ласка більш детально про Вашу діяльність у цьомунапряму?
Дмитро Йовдій: Очевидно,що на сьогоднішній день чинне законодавство України не захищає належнимчином авторські права осіб, які створили базу даних, від неправомірноговикористання їх третіми особами. Непоодинокі випадки, коли працівникикомпаній витрачають багато часу та ресурсів на створення баз даних, апотім а через деякий час виявляють, що їх «інтелектуальний продукт»успішно продається на Петрівці, несуть при цьому збитки, і нічим вданій ситуації не можуть зарадити. Такому стану справ є дві причини.Перша – це наявність досить жорстких обмежень щодо змісту бази даних,що заважають визнати її об’єктом правової охорони авторського права.Друга причина полягає у тому, що на практиці дуже важко довести, щомасив інформаці, зібраний в базі даних, є результатом саме вашоїінтелектуальної праці. Адже особа, що використовує «викрадену» базуданих (наприклад ПІБ, адреси, телевони), може посилатись на то, щоінформація в базі зібрана ним самостійно.
Враховуючидосвід європейських країн в цьому напрямі, спільно з Українськоюасоціацією директ маркетингу ми розробляємо методологію, спрямовану назахист прав авторів баз даних від такого неправомірного використання.Її суть полягає у створенні контрольних адрес з реально неіснуючимиадресатами та поміщенні їх в базу даних. Список таких контрольних адреспередається на зберігання (наприклад нотаріусу). Після того, як на такіадреси починають приходити листи (із зазначенням неіснуючого адресата),і є підстави пред’явити звинувачення відправнику даних листів внеправомірному використанні бази даних. Переданий на зберігання списокконтрольних адрес служить доказом, що постраждала особа дійсно єавтором спірної бази даних.
Pravotoday:Відомо, що 1 червня цього року Верховною Радою України прийнятий ЗаконУкраїни «Про захист персональних даних», який вступає в дію 1 січня2011 року. Прийняття даного Закону може призвести до негативнихнаслідків у практичній діяльності більшості компаній, діяльність якихпов’язана із обробкою персональних даних. Ви як спеціаліст, якийретельно досліджував це питання, можете спрогнозувати, хто більше всього постраждає від прийняття цього акту?
Дмитро Йовдій:Якщо Закон залишиться у прийнятій редакції, то «несолодко» будепрактично всім компаніям будь-якої сфери бізнесу (іронічнопосміхається). Відповідно до наведених у Законі термінів «персональнідані», «база персональних даних», під дію Закону підпадає будь-якасуспільна або комерційна діяльність. «Базою персональних даних» (БПД)визнається будь-який масив інформації, що містить елементи персональнихданих. Зокрема, БПД визнається картотека у вигляді паперових документів– таким чином, під регулювання підпадають навіть такі повсякденніоперації, як укладення та виконання будь-яких цивільно-правовихдоговорів, які, зрозуміло, в тій чи іншій мірі містять персональнідані.
За Законом всі власники баз персональних даних повиннізареєструвати всі наявні в них бази даних у спеціальному державномуреєстрі. Сьогодні бази персональних даних є у кожного підприємцяУкраїни (а у деяких організаціях кількість таких баз буде вимірюватисьсотнями одиниць — поштові служби, оператори телекомунікацій,датацентри, банки, страхові компанії FMCG компанії тощо). Це означає,що має бути створена дуже розгалужена система, з офісом у кожномумісті. За розрахунками фахівців, у цьому реєстрі має бути зареєстрованобільше 3 млн. записів. За обсягом цей реєстр швидко перевищить обсягЄДРПОУ. Фінансування проведення робіт, пов’язаних з реєстрацією таконтролем, передбачається, у том числі, за рахунок підприємців, прицьому користі від існування такого реєстру не отримає ні держава, ні їїгромадяни.
Закон містить також багато інших нелогічних танепослідовних положень, які свторюють перешкоди бізнесу та сприятимутькорупції. Зокрема, це стосується надання уповноваженому органуневиправдано широких повноважень (а саме право доступу до приміщенькомпаній), відсутність підзаконних актів, які б встановлювали механізмвиконання даного Закону.
Варто зазначити, що вступу в дію даногоЗакону остерігаються представники практично всіх галузей бізнесу.Відомо, що 22 громадські організації та асоціації підтрималиініційовану Валентином Калашником (Президентом Української асоціаціїдирект маркетингу) пропозицію щодо внесення змін до даного Закону.Серед них такі відомі організації, як Український союз промисловців тапідприємців, Асоціація українських банків, Ліга страхових асоціаційУкраїни, Всеукраїнська рекламна коаліція тощо. Дані організаціїзвернулись до Президента України з проханням відтермінуватизастосування будь-яких санкцій за порушення даного Закону та ініціювативнесення змін до нього. На разі формується робоча група для розробкиредакції змін. Тому є надія, що все-таки цю загрозу спільними зусиллямивдасться відвернути.
Pravotoday: Сьогодні Україна переживає досить складні моменти, пов’язані ізприйняттям славнозвісного Податкового кодексу. У разі остаточногоприйняття цього кодексу з Нового року всі підприємці, які надаютьпослуги у сфері права, вимушені будуть працювати на загальній системіоподаткування. Як на Ваш погляд це вплине на стан юридичногобізнесу в Україні в цілому?
Дмитро Йовдій: Прийняття Податкового кодексу навряд чи щось серйозно змінить у діяльності провідних юридичних компаній, які обслуговують клієнтів середнього та великого бізнесу. Такі компаній і на даний час переважно працюють на загальній системі оподаткування. Щодо дрібних юридичних компаній та приватних юристів, які надають послуги переважно населенню, то в них також мало що зміниться, адже більшість з них і до цього часу не декларувала значну частину своїх доходів. А ось ті юристи, які при наданні послуг використовували СПД, тепер дійсно не зможуть цього робити. Та і взагалі
компаніям-клієнтам тепер буде невигідно працювати з будь-якими СПД (не тільки в сфері права), оскільки сплачені за такі послуги кошти вони не зможуть відносити на валові витрати.
Pravotoday: Яке Ваше життєва гасло?
Дмитро Йовдій: «Немає нічого неможливого»; «Чим більше ми робимо, тим ще більше ми здатні зробити».
Pravotoday: Кого Ви можете назвати своїм юридичним гуру і хто є прикладом для Вас у практичній діяльності?
Дмитро Йовдій:Ще у студентські роки на лекціях захоплювався талантом та авторитетомнайкращих викладачів факультету - проф. Рабіновича П.М., проф. НораВ.Т., проф. Навроцького В.О.. Спілкування з цими людьми і заклалифундамент у формуванні моєї свідомості юриста, вони є прикладомпрофесіоналізму та правильного відношення до улюбленої справи.
Прикладомюриста-практика для мене є відомий адвокат та політик Сергій Власенко.Його неймовірно багатий досвід роботи та список резонансних справ, яківін супроводжував, а також професіоалізм, та мислення, не можуть невикликати захоплення.
Pravotoday: Яким чином Ви проводите свій вільний час? Чи є у Вас хобі?
Дмитро Йовдій:Вільного часу надзвичайно мало. Якщо й трапляється вільна хвилинка,стараюсь провести її з сім’єю, друзями. Люблю спорт, футбол, великийтеніс. Якщо вдається вирватись у відпустку, як правило, подорожую поЄвропі.
Pravotoday: Які у Вас плани на майбутнє та чи є у Вас мета, яку б Ви хотіли неодмінно досягти?
Дмитро Йовдій:Звичайно, мета є. Але поки що я не буду її озвучувати. Обіцяюрозповісти під час наступного нашого інтерв’ю, чи я її зміг досягти(сміється).
Pravotoday: Якщо бперед Вами виникла можливість почати все з білого аркушу паперу таобрати іншу професію, який би рід діяльності Ви обрали?
Дмитро Йовдій:Відверто, не можу зараз уявити себе не юристом. Не знаю, можливо ставби HR-менеджером, досвід показує, що до цього в мене також є здібності(сміється).
Pravotoday: Що для Вас означає життя в Legal Style?
Дмитро Йовдій: Без перебільшення можу сказати, що це і є для мене сенсом життя (посміхається).
Розмовляла Ольга Кальга, оглядач Pravotoday
ДмитроЙовдій. Керуючий партнер юридичної компанії «Лігал Асістантс Груп».Народився 28.11.1982 року в м. Хмельницькому. В 2005 році закінчивюридичний факультет Львівського національного університету І. Франка заспеціальністю «правознавство». З 2010 року очолює юридичний комітетУкраїнської асоціації директ маркетингу; є одним з ініціаторів«Громадської ініціативи з гармонізації законодавства України про захистперсональних даних» (внесення змін до ЗУ «Про Захист персональних данихвід 01.06.2010 року). Сфера діяльності компанії – корпоративне,податкове право, право інтелектуальної власності; послуги компаніямрекламної та телекомунікаційної сфери, захист інтересів підприємствдержавної форми власності.
бажають до 30-ти років досягти значних висот у своїй спеціальності, зробити собі ім’я та відкрити власний юридичний бізнес.
Яскравим прикладом тому є Дмитро Йовдій – молодий та талановитий юрист, керуючий партнер юридичної компанії «Лігал Асістанс Групп», про якого можна з впевненістю сказати, що молодим всюди є у нас дорога. З нашим гостем Pravotoday говорив про те, що необхідно зробити молодому юристу для побудови власного успішного юридичного бізнесу. Про свої досягнення, успіхи, інтереси та секрети успішного бізнесу Дмитро Йовдій розповів Pravotoday в ексклюзивному інтервью.
Pravotoday: Пане Дмитро, що Вас спонукало до вибору юридичної професії?
Дмитро Йовдій: Бажанняпов’язати своє життя із юриспруденцією виникло у старших класах школи,при чому відбулось це не без допомоги випадку. Пам’ятаю, як під часшкільних олімпіад, вчитель права попросила мене заявитись на олімпіадуз правознавства, оскільки там було мало учасників. Не сміючи перечитиавторитету вчителя, довелось погодитися, хоча, якщо відверто, безвеликого бажання (прим.ред. сміється).Перечитавши за один вечір конспект з даного предмету, я посів першемісце у школі. Довелось приймати участь в міській олімпіаді, де,підготувавшись вже більш серйозно, увійшов у призери. Але головне булоне це. Протягом цього часу я захопився правом, зловив себе на думці, щомені дійсно подобалося подовгу перечитувати закони, аналізувати,мислити, співставляти. З цього часу почав присвячувати правознавствубагато часу, а в одинадцятому класі вже не сумнівався, що вступатиму наюрфак. Вже зараз можу відверто сказати, що про свій вибір професіїжодного разу не пошкодував.
Pravotoday: Де Ви отримали освіту та як проходили Ваші студентські роки?
Дмитро Йовдій:Я закінчив юридичний факультет Львівського національного університетуімені Івана Франка. Мої студентські роки пройшли дуже насичено. Як ітепер, я завжди займав активну життєву позицію. Брав участьконференціях, різних студентських заходах. Окрім навчання, активнозаймався спортом, виступав за збірну університету з футболу. За такогоритму на дозвілля та розваги залишалось не надто багато часу, протезавжди намагався використати вільну хвилину з користю. Колективніпоходи з друзями в театр, кіно, поїздки у Карпати на вихідні,романтичні прогулянки по Львову у теплі літні вечори – саме з такимиспогадами асоціюється моє студентське життя. До речі, саме устудентські роки я познайомився зі своєю дружиною, без якої тепер неуявляю свого життя.
Починаючи з четвертого курсу я вже працював,влаштувавшись юрисконсультом на неповний робочий день на одне з великихльвівських підприємств. Зараз я переконаний, що вчинив правильно, аджена момент закінчення університету вже мав за плечима півтора рокиюридичної практики, що допомогло мені влаштуватись на престижну роботута, зрештою, побудувати успішну кар’єру.
Pravotoday: Ви маєте тривалий стаж юридичної практики у свої 28 років та напевно є такі моменти, якими Ви найбільше за все пишаєтесь. Розкажіть будь-ласка нашим читачам про них детальніше.
Дмитро Йовдій: Найбільшея пишаюсь тим, що у ключові моменти свого життя приймав рішення,виключно керуючись своїми переконаннями та так званою підприємницькоюінтуїцією. І зрештою ці рішення виправдовували себе. Відразу післязакінчення університету, за пропозицією потужної нафтогазової компанії«Концерн Галнафтогаз» я переїхав працювати юристом до м. Вінниці наодну з філій (в той час там не було юриста). Тоді ця ідея здаваласьавантюрою – їхати зі Львова у незнайоме місто, де немає друзів,знайомих, та фактично відірваним від світу працювати у такому молодомувіці єдиним юристом на такому потужному підприємстві. Близькі та друзівідговорювали мене. На початку дуже побоювався зламатись, не витриматитиску. Проте вже через два роки став керівником юридичної служби філії(в підвідомчість якої входили більше 50 АЗС чотирьох областей та сімнафтобаз). У свої 25 додатково очолив також юридичні служби пов’язанихкомпаній у даному регіоні (Вінницяхліб, Вінницька будівельна компанія,Вінницьке автотранспортне підприємство). Саме на Галнафтогазі відбулосьмоє становлення як юриста, і саме досвід роботи там допоміг меніперебратись до столиці та стати тим, ким я є зараз. Я вдячний своїмкерівникам та колегам, з якими я працював.
Тому я би порадиввсім починаючим юристам приймати рішення, які відповідають їхвнутрішній волі та інтуїції, не керуватись усталеними стереотипами, атакож чітко розуміти, чого вони хотять та неодмінно прагнути до цього.Успіх обов’язково прийде.
Якщо вести мову про конкретні успішнісправи, то відразу можна пригадати нещодавній спір мого клієнта зподатковою інспекцією. Податковий орган донарахував податковізобов’язання та штрафні санкції у розмірі 1,5 млн. гривень. Та післянашої скарги, поданої в адміністративному порядку, сама ж районнаподаткова інспекція (яка і прийняла дане рішення) скасувала його. Всвоїй діяльності я супроводжував далеко не один судовий спір зподатковими органами, проте такий випадок трапився вперше. Ще більшприємно стало, коли дізнався про статистику оскаржень податковихповідомлень в адміністративному порядку: за той період з 1 800 випадківоскаржень лише 22 рішення прийнято на користь платника податків. А щебільш приємно від того, що таке рішення прийняла сама ж районнаподаткова інспекція, яка і проводила перевірку (посміхається).
Pravotoday: Ви керуючий партнер юридичної компанії. Що, на Ваш погляд, необхідноюристу для побудови ефективного юридичного бізнесу?
Дмитро Йовдій:В юридичному бізнесі найбільш важливим елементом є бездоганна репутаціяюриста, яка набувається роками та формується на таких фундаментальнихпринципах, як професіоналізм, відданість справі, порядність тадобросовісність.
Для побудови успішного юридичного бізнесу, впершу чергу, потрібно сформувати чітку стратегію, яка включає в себе,як короткострокові, так і довгострокові цілі компанії. Саме стратегіявизначає подальшу спеціалізацію компанії, на яких клієнтів та на якісфери бізнесу орієнтується компанія. Під стратегію формуєтьсямаркетингова пролітика, підбирається команда спеціалістів.
Якби це банально не звучало, але головною передумовою досягнення успіху уюридичному бізнесі є максимально професійне обслуговування потребклієнта, бездоганна репутація на ринку. Очевидно, що досягення цього єнеможливим без професійної злагодженої команди. Адже юридичний бізнесна 90 % залежить від інтелектуальної складової. Один професійнийадвокат може принести компанії прибутку більше, ніж 10 посередніхюристів. Тому для успішного розвитку компанії ключову роль відіграєправильна кадрова політика, яка включає принципи підбору юристів,систему оплати праці і мотивації, умови для самореалізації, делегуванняповноважень тощо.
В реаліях сьогодення однією з невід’ємнихскладових успішності юридичного бізнесу є правильна та послідовнамаркетингова політика компанії. Протягом останніх років навіть з’явивсятермін «юридичний маркетинг», що і пояснює важливість цього елементудля всього юридичного бізнесу. На моє переконання, саме внаслідоквідсутності правильного маркетингу велика кількість здібних юристівсидять «голодними» та змушені «перебиватись» непостійними заробітками.Адже успіх юридичної компанії залежить не тільки від професіоналізмуюристів, а також від того, чи про цей професіоналізм комусь ще відомо,крім них самих (посміхається). Для того, щоб заслужити серйознихклієнтів, юридична компанія повинна мати сформоване «добре ім’я» упевному сегменті бізнесу, завжди бути «на слуху».
Найбільшефективними інструментами маркетингу на мою думку є участь юристівкомпанії у юридичних та бізнес форумах, конференціях, семінарах;написання статтей, експертних коментарів в спеціалізованих виданнях.Важливим елементом є також спосіб побудови відносин із клієнтами. Зрештою, вибір способів просування може залежати від багатьох факторів,таких як види юридичних послуг, клієнтська аудиторія, врешті, бюджеткомпанії. Так, наприклад, якщо компанія надає послуги, розраховані намасовий попит, та направлені на залучення випадкових людей з вулиці,найбільш оптимальним способом реклами є розміщення біл-бордів, роздачарекламних листівок тощо. Якщо ж юридична компанія орієнтована насерйозних корпоративних клієнтів, очевидно, такий спосіб просування єнедопустимим.
Pravotoday: Вашеім’я - можно часто почути на різних міжнародних-конференціях та бізнес-форумах, присвячених маркетингу. Чи є достатнім для сучасногоюриста отримання лише правової освіти? Чи треба правнику проходитидодаткові курси або тренінги за напрямками бізнесу чи маркетингу?
Дмитро Йовдій: япереконаний в тому, що юрист може надавати повноцінно послуги клієнтулише в тому випадку, якщо, окрім навиків в юриспруденції, значною міроюорієнтується в сегменті бізнесу, яким займається клієнт, обізнаний ізспецифікою діяльності компанії-клієнта та внутрішніми бізнес-процесами,які там відбуваються. Адже в іншому випадку можна, наприклад, надатиклієнту консультацію чи розробити договір, які є бездоганними зюридичної точки зору, проте будуть для клієнта абсолютно неприйнятнимичи неефективними внаслідок індивідуальних особливостей клієнта.
Думаю,говорити про якісь тренінги чи курси тут навряд чи доречно (хоча, зіншої сторони, будь-які додаткові навчання зайвими не бувають). Значноважливішу роль відіграють досвід роботи юридичного обслуговуванняпевного сегменту бізнесу. Це значною мірою полегшує завдання зрозуміти,що саме від тебе хоче отримати клієнт.
Pravotoday:У своїй практиці Ви приділяєте багато уваги питанням інтелектуальноївласності, зокрема захисту авторських прав власників баз даних.Розкажіть будь-ласка більш детально про Вашу діяльність у цьомунапряму?
Дмитро Йовдій: Очевидно,що на сьогоднішній день чинне законодавство України не захищає належнимчином авторські права осіб, які створили базу даних, від неправомірноговикористання їх третіми особами. Непоодинокі випадки, коли працівникикомпаній витрачають багато часу та ресурсів на створення баз даних, апотім а через деякий час виявляють, що їх «інтелектуальний продукт»успішно продається на Петрівці, несуть при цьому збитки, і нічим вданій ситуації не можуть зарадити. Такому стану справ є дві причини.Перша – це наявність досить жорстких обмежень щодо змісту бази даних,що заважають визнати її об’єктом правової охорони авторського права.Друга причина полягає у тому, що на практиці дуже важко довести, щомасив інформаці, зібраний в базі даних, є результатом саме вашоїінтелектуальної праці. Адже особа, що використовує «викрадену» базуданих (наприклад ПІБ, адреси, телевони), може посилатись на то, щоінформація в базі зібрана ним самостійно.
Враховуючидосвід європейських країн в цьому напрямі, спільно з Українськоюасоціацією директ маркетингу ми розробляємо методологію, спрямовану назахист прав авторів баз даних від такого неправомірного використання.Її суть полягає у створенні контрольних адрес з реально неіснуючимиадресатами та поміщенні їх в базу даних. Список таких контрольних адреспередається на зберігання (наприклад нотаріусу). Після того, як на такіадреси починають приходити листи (із зазначенням неіснуючого адресата),і є підстави пред’явити звинувачення відправнику даних листів внеправомірному використанні бази даних. Переданий на зберігання списокконтрольних адрес служить доказом, що постраждала особа дійсно єавтором спірної бази даних.
Pravotoday:Відомо, що 1 червня цього року Верховною Радою України прийнятий ЗаконУкраїни «Про захист персональних даних», який вступає в дію 1 січня2011 року. Прийняття даного Закону може призвести до негативнихнаслідків у практичній діяльності більшості компаній, діяльність якихпов’язана із обробкою персональних даних. Ви як спеціаліст, якийретельно досліджував це питання, можете спрогнозувати, хто більше всього постраждає від прийняття цього акту?
Дмитро Йовдій:Якщо Закон залишиться у прийнятій редакції, то «несолодко» будепрактично всім компаніям будь-якої сфери бізнесу (іронічнопосміхається). Відповідно до наведених у Законі термінів «персональнідані», «база персональних даних», під дію Закону підпадає будь-якасуспільна або комерційна діяльність. «Базою персональних даних» (БПД)визнається будь-який масив інформації, що містить елементи персональнихданих. Зокрема, БПД визнається картотека у вигляді паперових документів– таким чином, під регулювання підпадають навіть такі повсякденніоперації, як укладення та виконання будь-яких цивільно-правовихдоговорів, які, зрозуміло, в тій чи іншій мірі містять персональнідані.
За Законом всі власники баз персональних даних повиннізареєструвати всі наявні в них бази даних у спеціальному державномуреєстрі. Сьогодні бази персональних даних є у кожного підприємцяУкраїни (а у деяких організаціях кількість таких баз буде вимірюватисьсотнями одиниць — поштові служби, оператори телекомунікацій,датацентри, банки, страхові компанії FMCG компанії тощо). Це означає,що має бути створена дуже розгалужена система, з офісом у кожномумісті. За розрахунками фахівців, у цьому реєстрі має бути зареєстрованобільше 3 млн. записів. За обсягом цей реєстр швидко перевищить обсягЄДРПОУ. Фінансування проведення робіт, пов’язаних з реєстрацією таконтролем, передбачається, у том числі, за рахунок підприємців, прицьому користі від існування такого реєстру не отримає ні держава, ні їїгромадяни.
Закон містить також багато інших нелогічних танепослідовних положень, які свторюють перешкоди бізнесу та сприятимутькорупції. Зокрема, це стосується надання уповноваженому органуневиправдано широких повноважень (а саме право доступу до приміщенькомпаній), відсутність підзаконних актів, які б встановлювали механізмвиконання даного Закону.
Варто зазначити, що вступу в дію даногоЗакону остерігаються представники практично всіх галузей бізнесу.Відомо, що 22 громадські організації та асоціації підтрималиініційовану Валентином Калашником (Президентом Української асоціаціїдирект маркетингу) пропозицію щодо внесення змін до даного Закону.Серед них такі відомі організації, як Український союз промисловців тапідприємців, Асоціація українських банків, Ліга страхових асоціаційУкраїни, Всеукраїнська рекламна коаліція тощо. Дані організаціїзвернулись до Президента України з проханням відтермінуватизастосування будь-яких санкцій за порушення даного Закону та ініціювативнесення змін до нього. На разі формується робоча група для розробкиредакції змін. Тому є надія, що все-таки цю загрозу спільними зусиллямивдасться відвернути.
Pravotoday: Сьогодні Україна переживає досить складні моменти, пов’язані ізприйняттям славнозвісного Податкового кодексу. У разі остаточногоприйняття цього кодексу з Нового року всі підприємці, які надаютьпослуги у сфері права, вимушені будуть працювати на загальній системіоподаткування. Як на Ваш погляд це вплине на стан юридичногобізнесу в Україні в цілому?
Дмитро Йовдій: Прийняття Податкового кодексу навряд чи щось серйозно змінить у діяльності провідних юридичних компаній, які обслуговують клієнтів середнього та великого бізнесу. Такі компаній і на даний час переважно працюють на загальній системі оподаткування. Щодо дрібних юридичних компаній та приватних юристів, які надають послуги переважно населенню, то в них також мало що зміниться, адже більшість з них і до цього часу не декларувала значну частину своїх доходів. А ось ті юристи, які при наданні послуг використовували СПД, тепер дійсно не зможуть цього робити. Та і взагалі
компаніям-клієнтам тепер буде невигідно працювати з будь-якими СПД (не тільки в сфері права), оскільки сплачені за такі послуги кошти вони не зможуть відносити на валові витрати.
Pravotoday: Яке Ваше життєва гасло?
Дмитро Йовдій: «Немає нічого неможливого»; «Чим більше ми робимо, тим ще більше ми здатні зробити».
Pravotoday: Кого Ви можете назвати своїм юридичним гуру і хто є прикладом для Вас у практичній діяльності?
Дмитро Йовдій:Ще у студентські роки на лекціях захоплювався талантом та авторитетомнайкращих викладачів факультету - проф. Рабіновича П.М., проф. НораВ.Т., проф. Навроцького В.О.. Спілкування з цими людьми і заклалифундамент у формуванні моєї свідомості юриста, вони є прикладомпрофесіоналізму та правильного відношення до улюбленої справи.
Прикладомюриста-практика для мене є відомий адвокат та політик Сергій Власенко.Його неймовірно багатий досвід роботи та список резонансних справ, яківін супроводжував, а також професіоалізм, та мислення, не можуть невикликати захоплення.
Pravotoday: Яким чином Ви проводите свій вільний час? Чи є у Вас хобі?
Дмитро Йовдій:Вільного часу надзвичайно мало. Якщо й трапляється вільна хвилинка,стараюсь провести її з сім’єю, друзями. Люблю спорт, футбол, великийтеніс. Якщо вдається вирватись у відпустку, як правило, подорожую поЄвропі.
Pravotoday: Які у Вас плани на майбутнє та чи є у Вас мета, яку б Ви хотіли неодмінно досягти?
Дмитро Йовдій:Звичайно, мета є. Але поки що я не буду її озвучувати. Обіцяюрозповісти під час наступного нашого інтерв’ю, чи я її зміг досягти(сміється).
Pravotoday: Якщо бперед Вами виникла можливість почати все з білого аркушу паперу таобрати іншу професію, який би рід діяльності Ви обрали?
Дмитро Йовдій:Відверто, не можу зараз уявити себе не юристом. Не знаю, можливо ставби HR-менеджером, досвід показує, що до цього в мене також є здібності(сміється).
Pravotoday: Що для Вас означає життя в Legal Style?
Дмитро Йовдій: Без перебільшення можу сказати, що це і є для мене сенсом життя (посміхається).
Розмовляла Ольга Кальга, оглядач Pravotoday
ДмитроЙовдій. Керуючий партнер юридичної компанії «Лігал Асістантс Груп».Народився 28.11.1982 року в м. Хмельницькому. В 2005 році закінчивюридичний факультет Львівського національного університету І. Франка заспеціальністю «правознавство». З 2010 року очолює юридичний комітетУкраїнської асоціації директ маркетингу; є одним з ініціаторів«Громадської ініціативи з гармонізації законодавства України про захистперсональних даних» (внесення змін до ЗУ «Про Захист персональних данихвід 01.06.2010 року). Сфера діяльності компанії – корпоративне,податкове право, право інтелектуальної власності; послуги компаніямрекламної та телекомунікаційної сфери, захист інтересів підприємствдержавної форми власності.
