Юридичний портал

Сравнительный анализ украино-кипрской конвенции об избежании двойного налогообложения

Вита Форсюк, юрист ЮК Jurimex

Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи стала однією з найбільш популярних тем для коментарів різноманітних експертів. Однак в пресі досі відсутній системний аналіз документу, рівно як і його впливу на суспільні відносини в цілому. Пропонуємо увазі читача системний порівняльний аналіз укладеного міжнародного договору.

1. Постійне представництво


Визначення постійного представництва було уніфіковано із визначенням постійного представництва, що наведено в  Модельній податковій конвенції Організації економічного співробітництва та розвитку (Model Tax Convention on Income and on Capital).

Як наслідок, усунуто  не типовий підхід до регулювання таких відносин, що  був закріплений в Угоді між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр  про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982р. (надалі  - Конвенція СРСРvs.Кіпр) в частині, що не вважалась постійним представництвом  діяльність: 
  • із закупки та зберігання товару на складі, включаючи здійснення складських операцій та поставку товарів.
  • укладення угод від імені нерезидента на підставі довіреності через агента чи іншого представника, якщо така діяльність  не є для такого агента  звичайною професійною діяльністю; 
У зв’язку з вище вказаним, наявність складу не буде підпадати під  постійне представництво тільки у випадках, якщо він використовується  лише  з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів, та/або якщо складування товару здійснюється  виключно з метою переробки його іншим підприємством.

2. Доходи від міжнародних перевезень


Дохід  від міжнародних перевезень оподатковується за  місцем резидентства.

Конвенція модернізувала підхід до визначення поняття доходу  від міжнародних перевезень в порівнянні  з Конвенцією СРСРvs.Кіпр,  зокрема було уточнено, що як дохід від експлуатації морських та повітряних суден в міжнародному транспорту розглядається і прибуток  від використання, утримання або здавання в оренду контейнерів (в тому числі трейлерів, барж і супутнього устаткування для транспортування контейнерів).

3. Дивіденди

Загальним правилом  дивіденди  оподатковуються  в країні  одержувача.

Водночас конвенція надала можливість оподатковувати дивіденди  в країні -  джерела виплати (тобто податок на репатріацію буде утримуватися у державі, в якій вони виникають,) за наступними  ставками:
  • 5%, якщо фактичний (бенефіціарний) власник володіє щонайменше 20% капіталу компанії (І) або інвестував в придбання акцій чи інших прав компанії суму не менше еквіваленту 100 000 євро (ІІ); 
  • 15% в усіх інших випадках.
Для застосування зниженої ставки податку на репатріацію обидві умови є взаємозамінними. Водночас  практика спорів з податковими органами України  дає підстави  для висновку,  що ймовірність  ризику  тлумачення з  боку податкових  органів  можливості застосування зниженої ставки  при інвестуванні  лише  у випадку, якщо інвестиція була  здійснена таким резидентом Кіпру  шляхом в придбання акцій чи інших прав  безпосередньо у самої компанії,

4. Проценти

Загальним правилом  проценти  оподатковуються  в країні   одержувача.

Водночас конвенція надала можливість оподатковувати проценти в країні  -  джерела виплати (у державі, у якій вони виникають) за ставкою 2%.

Однак така ставка застосовується лише у випадку її узгодження компетентними органами  договірних держав.  На практиці вказане  узгодження  найчастіше  здійснюється шляхом  прийняття  відповідного протоколу до Конвенції.

Також стаття  містить застереження  про звільнення від оподаткування процентів:
  • одержувачем яких являється уряд договірної держави, їх територіально-адміністративні одиниці  чи будь-якому агентству через, які вони діють;
  • що сплачуються  за позиками, що надані, гарантованими чи застраховані державою  чи від її імені уповноваженим органом.
Конвенція  містить застереження,  що  у випадку, коли  фактична виплата  відсотків перевищує попередньо погоджену між сторонами суму, сума  такого перевищення оподатковується на загальних підставах.
 
5. Роялті

За загальним правилом  проценти  оподатковуються  в країні   одержувача.

Водночас конвенція надала можливість оподатковувати  проценти в країні  - джерела виплати. У такому разі будуть застосовуватися наступні ставки податку:

А) 5%, якщо роялті сплачуються за ліцензійними договорами, предметом яких є:
  • авторське право на наукову роботу,
  • будь-який патент,
  • торгова марка,
  • секретна формула,
  • процес або інформація щодо промислового, комерційного або наукового досвіду;
Б) 10% в інших випадках.

Знижена ставка (5%) застосовується лише у випадку її узгодження компетентними органами,  що може бути здійснено шляхом укладення додаткового протоколу до Конвенції.

Варто  звернути  увагу, що у випадку, коли витрати по роялті несе  представництво,  то вважається, що  роялті виникає в державі, де розташовано  постійне представництво.

Конвенція містить застереження,  що у випадку, коли  фактична виплата  роялті перевищує попередньо погоджену між сторонами суму, сума такого перевищення оподатковується на загальних підставах.
 
6. Дохід від майна

Доходи від нерухомого  майна, в тому числі від його  відчуження, оподатковуються  за місцезнаходження майна.

Доходи від відчуження рухомого майна, окрім рухомого майна постійного представництва,  оподатковуються в країні, резидентом якої є  власник.

Доходи від відчуження рухомого майна, що формує частину майна постійного представництва, оподатковуються в країні, місцезнаходження  постійного представництва.

Новелою Конвенції у порівнянні з Конвенцією СРСРvs.Кіпр є використання  концепції  фактичного (беніфіціарного) власника доходів,  тим самим  Конвенцію було  узгоджено не лише  як  положенням Модельної  конвенції  ОЕСР,  але й  і з положеннями   Податкового кодексу України (ст.103 ПК України).

Право на застосування знижених ставок податку надається лише тим одержувачам дивідендів, відсотків та роялті, які є їх фактичними власниками.  Варто відзначити, що Конвенція  не надає визначення  поняття «фактичного» власника,  у зв’язку з чим  на практиці з метою розуміння сутності даного поняття варто звертатись до  тлумачень Модельної  конвенції  ОЕСР.




Читайте також