Основні підсумки діяльності органів Антимонопольного комітету України у 2009 році
Антимонопольний комітет України припинив 3971 порушення конкуренційного законодавства у 2009 році, що на 22 відсотки більше за показники 2008 року. Такі попередні дані навів виконувач обов’язків Голови Антимонопольного комітету України Олександр МЕЛЬНИЧЕНКО у ході розширеного засідання, присвяченого підбиттю підсумків роботи та визначенню пріоритетів на 2010 рік.
Зокрема, як поінформував Олександр Мельниченко, припинено 1502 монопольних зловживань, 608 антиконкурентних змов, 734 антиконкурентних дій органів влади, а також 180 випадків недобросовісної конкуренції, серед яких близько 40 відсотків – оманлива реклама. Найбільше порушень зафіксовано на ринках нафтопродуктів, агропромислового комплексу, фармацевтики, транспортних перевезень та під час тендерних закупівель.
В.о. Голови Комітету також повідомив, що в умовах складної економічної ситуації у минулому році спостерігалося вчинення підприємцями більшої кількості порушень. «Дехто вважав, що зможе скористатися ситуацією у власних цілях. Лише те, що органи Антимонопольного комітету отримали і опрацювали понад 6 тисяч звернень, що на 48 відсотків більше за 2008 рік, свідчить про це. Однак, Комітет припинив переважну кількість порушень на всіх теренах України, довівши, що спроможний захистити українських споживачів та добросовісних підприємців за будь-яких умов», – наголосив Олександр Мельниченко.
За словами в.о. Голови Комітету, окрім традиційної роботи на ринках ПЕК, АПК, ЖКГ тощо, органи Комітету розпочали поглиблені дослідження в таких сферах як платні послуги навчальних закладів, охорони здоров’я, технічного обслуговування автомобілів та фінансово-кредитні послуги, прийнявши низку рішень з метою розвитку конкуренції. Також органи Комітету рішуче втрутилися у сферу державних закупівель, припиняючи змови під час тендерів: розглянуто 56 справ, що майже в два рази більше, ніж у 2008 році, порушників оштрафовано на понад 2 млн грн.
Загальна сума штрафів, застосованих Комітетом до порушників, склала 289,6 млн грн, а у 2008 році – 13,3 млн грн. Відповідно сума сплачених до державного бюджету штрафів перевищила показники позаминулого року. Саме в 2009 році Комітет застосував найбільші в історії України штрафи до реалізаторів авіапального за монопольні зловживання в аеропорту «Бориспіль», зобов’язавши їх знизити ціни до обґрунтованого рівня. Це рішення Комітету уже підтверджено різними судовими інстанціями, включаючи Вищий господарський суд України щодо окремих з оштрафованих підприємств.
На ринках нафтопродуктів, сказав Олександр Мельниченко, Комітет припинив порушення з боку 62 підприємств, на ринках природного газу – з боку 25 суб’єктів господарювання. Також забезпечено зниження вартості проїзду в міському транспорті Києва, «радіоточки», цін на скраплений газ, «протигрипозні» лікарські засоби, медичні препарати та продукти харчування на всій території України тощо. Лише на ринках фармацевтики під час пандемії грипу органи Комітету провели 259 перевірок, притягнувши до відповідальності 95 аптекарських мереж на понад 500 тис. грн. На ринках лимонів та часнику прийнято рішення у 9 справах та накладено штрафи на загальну суму 170,4 тис. грн.
«Прямий економічний ефект від припинення Антимонопольним комітетом порушень збільшився у 2009 році на 77 відсотки і складає 149 млн грн, – зауважив в.о. Голови Комітету. – Внаслідок рішучих дій органів Комітету споживачам відшкодовано шкоду, заподіяної порушеннями з боку суб’єктів господарювання, на суму 11 млн грн».
Крім того, впродовж року органи Комітету опрацювали 2172 проекти нормативно-правових актів, надали органам влади та підприємцям 4190 рекомендацій щодо розвитку конкуренції в різних галузях економіки. Надано 473 дозволи на злиття підприємств, в одному випадку відмовлено, що попередило монополізацію загальнодержавного ринку утилізації відходів тваринного походження.
Олександр Мельниченко підкреслив, що пріоритетними напрямками Комітету у цьому році будуть стратегічні ринки пального та природного газу, продуктів харчування, великих торговельних мереж, зв’язку, телекомунікацій, транспорту, державних закупівель, освіти, охорони здоров’я, лікарських засобів, а також усунення оманливої реклами.
Начальник Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Кабінету Міністрів України Василь Струк упевнений, що звіт Антимонопольного комітету має інноваційний характер. «Зі звіту абсолютно видно, які пріоритети були у діяльності, яких результатів досягнуто, і які завдання стоять у майбутньому. Не було випадку, щоб якесь збурення на ринках не викликало адекватної реакції з боку Антимонопольного комітету, відповідні розслідування і прийняття рішень. Треба також відзначити значну активізацію правової активності Комітету», – зазначив присутній на засіданні представник Уряду, дякуючи за тісну співпрацю з Комітетом.
У свою чергу Голова Третейської палати України Віктор Самохвалов вважає, що результати Антимонопольного комітету обумовлені роботою команди професіоналів, адже органи Комітету не тільки карали, а й дали значну кількість рекомендацій, попереджуючи порушення, що з точки зору права свідчить про формування інституту суспільної юрисдикції.
Президент Української аграрної конфедерації відзначив важливість залучення Антимонопольним комітетом професійних об’єднань та громадських організацій до вирішення завдань, які стосуються різних напрямків бізнесу та суспільства. «У нас з Комітетом були підписані відповідні угоди про співпрацю, і, я думаю, це важливий крок у складних умовах», – сказав Леонід Козаченко.
«Цифри, які прозвучали, дійсно вражають. Тільки по одному запиту Антимонопольного комітету під час розслідування ситуації на ринку фармацевтики, а там запитів було багато, суб’єкт надав в електронному вигляді 310 мільйонів рядків цифр, які потребують аналітики. Ви ж розумієте, що це за обсяг? А таких справ дуже багато», – зауважив зі свого боку член Асоціації правників України Сергій Козьяков.
У січні 2009 року експерти Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD) публічно представили в Києві позитивну оцінку стану конкуренційного законодавства, конкурентної політики України та діяльності Комітету зокрема. А Американська Торговельна Палата публічно заявила у лютому, що вважає ефективну роботу Комітету базовою умовою становлення ринкових відносин в країні.
Остаточний звіт Антимонопольного комітету буде поданий на розгляд Верховної Ради України у березні цього року, як це і передбачено законодавством.
Василь Струк, начальник Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Кабінету Міністрів України:
- Я із задоволенням прочитав звіт Антимонопольного комітету. Читав я і звіт Рахункової палати, і абсолютно підтримую те, що сказав з цього приводу Олександр Іванович Мельниченко. До слова, ця історія повторюється з року в рік, ніколи вона підстав для правових наслідків не мала і, я впевнений, що і зараз не матиме.
Що стосується самого тексту звіту, то він мене приємно вразив.
По-перше, має місце відхід від традиційної структури звіту Комітету, яка будувалася за видами порушень та формальною ознакою. Зараз зі звіту абсолютно видно, які пріоритети були у діяльності Антимонопольного комітету, яких результатів досягнуто за цими пріоритетними напрямками, і які завдання стоять у майбутньому. Тому, я думаю, такий звіт, який ще й легко читається, варто зробити ще в одному варіанті – скороченому, щоб його міг прочитати кожен громадянин України, бо там є дуже багато цікавої інформації.
По-друге, я хочу подякувати Антимонопольному комітету, подякувати Олександру Івановичу за надану нам допомогу, за оперативне реагування на виклики, які цього року підносила фінансово-економічна криза і ситуація в економіці держави взагалі. Не було випадку, щоб якесь збурення на ринках не викликало адекватної реакції з боку Антимонопольного комітету, відповідні розслідування і прийняття відповідних рішень. Я радий також відзначити, що цього року значно активізувалася правова активність Антимонопольного комітету. Внесено суттєві зміни до кількох законодавчих актів, розроблено два фундаментальних документи. Це концепція реформування системи державної допомоги і концепція реформування конкурентної політики і системи захисту економічної конкуренції в нашій державі. Ці документи дійсно заслуговують великої громадської дискусії, і мають вилитися в конкретні нормативні акти, акти законодавства, і конкретні організаційні дії.
Щодо побажань. Це дискусійні питання, які, можливо, потребують внутрішньої дискусії. Складається враження про певну фрагментарність дій Комітету. Я веду до того, що на деяких ринках негативні ситуації повторюються кожного року, і повторюються майже в тому самому вигляді. Це говорить про те, що ці ринки мають якісь системні вади, якусь певну дезорганізацію. І тому, працюючи з суб’єктами цих ринків, ми усуваємо наслідки, але, мабуть, не торкаємося причин. Я би запропонував Антимонопольному комітету такі найважливіші ринки брати до системного аналізу, бо інакше ми будемо присікати поведінку суб’єктів таких ринків, але усунути причини, які призводять до деформації ринку, ми не зможемо. Такі ґрунтовні дослідження певних ринків могли б бути додатком до звітів.
Я також хотів би побажати активізації у напрямку методологічної роботи. Мені здається, що останнім часом у Антимонопольного комітету не з’явилося нових методологічних напрацювань. Економіка змінюється, ринки змінюються, поведінка суб’єктів господарювання змінюються, тому має змінюватися і методологія роботи Антимонопольного комітету. Я розумію, що вона є у напрацюваннях по конкретних справах, але її варто було б узагальнити і зробити, так би мовити, узаконеним орієнтиром роботи.
Щодо надання Антимонопольному комітету статусу правоохоронних органів. Я радив би вам дуже добре подумати над цією ідеєю перед тим як брати її на озброєння. Можливо треба подумати над тим, щоб створити у складі Комітету спеціалізований підрозділ, який виконував би найбільш небезпечні функції, більш важливі завдання з виїздом кудись на місця, можливо з виконанням тих функцій, які записані у законі, але сьогодні ще не виконуються. Поміркуйте над цим, це побажання, яке не претендує на істину в останній інстанції.
Щодо думки, висловленої в тексті звіту, щодо того, що треба створити відділення Антимонопольного комітету у великих містах, а не тільки в областях. На мій погляд, магістральний шлях підвищення ефективності роботи територіальних відділень – не в їх подрібненні, а в їхній консолідації, у створенні у майбутньому потужних відділень. Правильно говорилося про те, що більшість справ припадає на відділення, які сьогодні можливо ще не оснащені всіма технічними засобами тощо. А може було б краще створити більш укрупнені відділення, які контролювали б певні економічні регіони. Можливо тоді робота була б ще більш активною, і консолідація зусиль дала б змогу поширювати цю роботу не тільки на міста і область, а на цілі економічні регіони. Ринки, як правило, не співпадають з обласними межами, а співпадають саме з межами економічного регіону.
Загалом я хочу щиро висловити вдячність за роботу в цьому році, задоволення від почутого звіту і його змісту, побажати успіхів у майбутньому.
Віктор Самохвалов, Голова Третейської палати України:
- Діяльність Антимонопольного комітету і звіт не викликають сумнівів щодо позитивної оцінки не тільки інноваційних за формою, але й, як завжди, за змістом заходів. Безумовно, в цьому велика заслуга Олександра Мельниченка, адже він створив команду професіоналів, які на високому фаховому рівні виконують свої виробничі завдання у розбудові та діяльності Антимонопольного комітету. А тому, різні політичні мотивації політичних сил, як правило, не являються перепоною для Антимонопольного комітету в реалізації його стратегічних і тактичних завдань. У цьому відношенні мене дуже вразила публічна заява Рахункової палати, яка в гострі моменти політичного протистояння різних сил в період виборчої кампанії намагається виконати чиєсь політичне замовлення й заблокувати діяльність Антимонопольного комітету. Цей шлях ми вже проходили. Ейфорія 90-х, яка була пов’язана із створенням незалежної самостійної держави, відповідним чином диктувала алгоритм поведінки, згідно з якою ми всі надіялися тоді, що ідея, пов’язана з поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову, має бути основою формування української самостійної держави. Але що ми відтворюємо на сьогоднішній день? Принцип поділу влад має відповідні негативні наслідки. Вони проявляються в тому, що навіть у органах державної виконавчої влади, де чітко визначено самостійність органів державної влади, діють політичні методи, котрі, на мою думку, не вкладаються в рамки законодавства. Як же Рахункова палата могла перевищувати свої повноваження? Адже це такий самий орган державної влади, як і Антимонопольний комітет. Тому я повністю погоджуюсь з в.о. Голови Антимонопольного комітету Олександром Мельниченком відносно політичної заангажованості публічної заяви Рахункової палати. Наскільки я поінформований, така практика Рахункової палати повторюється з року в рік і, я впевнений, що треба влаштувати публічні дебати на дану тематику. Це якраз ваша, шановний Олександре Івановичу, компетенція, оскільки Комітет – один з саме таких органів державної влади, котрий йде в авангарді державних структур, які функціонують у нас в державі. Які б тут підходи не були, Комітет завжди ставить крапку, аби це не повторювалося у майбутньому.
На мою думку, необхідно провести спільне засідання Антимонопольного комітету і Рахункової палати і, таким чином, дати не тільки публічно виступити, але й показати відповідність компетенції. Адже у кожного органу державної влади є свої повноваження, які він повинен чітко виконувати, а не виконувати якесь політичне замовлення. Достатньо уже цієї політики, котра втілюється і вкраплюється у всю правову матерію, в тому числі й у судову владу.
Стосовно пропозицій щодо звіту про діяльність Антимонопольного комітету в 2009 році, я висловив їх у письмові формі і надав Комітету. Основними є пропозиції щодо наповнення представленого документу інструментами розвитку конкуренції, а не лише захисту конкуренції; попередження порушень антимонопольного законодавства у певних галузях та ринках; впровадження медіації в сфері вирішення економічних спорів; посилення відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації:
- У нас з Антимонопольним комітетом були підписані відповідні документи, угоди про співпрацю, і це в якійсь мірі був новий крок в діяльності такої важливої установи. Я думаю, що цей крок – це певний пошук у складних умовах, коли така структура вирішує низку надзвичайно складних завдань, які не лежать в площині лише юридичних чи економічних знань, а сягають будь-яких напрямків бізнесу та суспільства. Звичайно, залучення професійних громадських організацій до цього процесу є дуже важливим, тому що якщо розглядати діяльність суб’єктів господарювання, то є приватні суб’єкти, є державні. І дуже часто буває, коли необхідно давати правову оцінку державним суб’єктам господарювання, і без того досвіду, без тієї практики, яку мають приватні суб’єкти господарювання, зробити це неможливо. Добре, коли це робиться публічно та відкрито, тоді це не створює якісь підстави говорити, що хтось із приватних суб’єктів господарювання негативно чи неправомірно впливає на процес розгляду справи. Сільське господарство – дуже складна галузь, і в ній дуже важко розібратися. Якщо брати в глобальному аспекті, то в цій галузі відбувається дуже жорстка конкуренція, і конкуренція відбувається не між окремими продуктами чи товарами, а між виробничими ланцюжками, починаючи від сировини та закінчуючи готовою продукцією. Наша спільна з Комітетом робота принесла і ще принесе багато позитиву.
Щодо Рахункової палати, то сьогодні та політична криза, яка є в Україні, проявляє себе в таких перевірках. На мій погляд, ця перевірка здійснюється через призму політичних інтересів. Наразі існує нагальна потреба сприяти зміцненню економіки держави з використанням політично незаангажованих органів – таких як Антимонопольний комітет.
Козьяков Сергій Юрійович, член Асоціації правників України:
- Перш за все, хотів звернути увагу навіть не керівництва і працівників Антимонопольного комітету, а представників засобів масової інформації, які тут присутні, на деякі речі, які, можливо, не прозвучали так, знаєте, вражаюче, як цифри, які прозвучали та дійсно вражають. Наприклад, Олександр Іванович Мельниченко у своєму виступі звернув увагу на те, що набагато більше розглянуто справ Антимонопольним комітетом, набагато більше розглянуто заяв, а кількість працівників залишилася такою самою. Яка зарплата нам теж відомо. Я хочу звернути увагу і навести два приклади коротеньких для преси. Тільки по одному запиту Антимонопольного комітету під час розслідування ситуації на ринку оптових продажів фармацевтичної продукції, а там запитів багато, суб’єкт надав в електронному вигляді 310 мільйонів рядків цифр, які потребують аналітики. Ви ж розумієте, що це за обсяг, коли живі люди з цим працюють, навіть якщо у них є програмне забезпечення і таке інше. А я ще раз кажу, що це тільки один запит і тільки по одному фігуранту, а таких справ дуже багато. Звісно, зараз, на мій погляд, люди перевантажені. Якимось чином треба виправляти цю ситуацію на рівні держави.
Я хочу сказати ще кілька слів з приводу структури звіту. Мені також сподобалося, що цього разу більше аналітики, і цю аналітику, я сподіваюся, використають не тільки працівники Антимонопольного комітету, але й інші професіонали, в тому числі і викладачі, студенти та науковці, які пишуть дипломні роботи і дисертації, а також практики, адвокати, юристи, економісти, які працюють з Антимонопольним комітетом по багатьох справах.
Ще одна річ, яка, на мій погляд, з’явилася і є новою – це те, що справи, які розглядає Антимонопольний комітет і ситуації, які він аналізує, перехрещуються з антидемпінговими розслідуваннями. Щойно Леонід Петрович Козаченко згадав ситуацію з імпортом м’яса, зокрема через державний резерв. Якраз така ситуація була і у нас у 2008 році. Держрезерв у відповідь на рішення Кабінету Міністрів імпортував досить велику кількість курятини, і до цього цим питанням займався Антимонопольний комітет, я маю на увазі підвищенням цін. А зараз іде розслідування антидемпінгове, і там було дуже багато речей, які пересікаються. Мені здається, що такі речі будуть збільшуватися і, на мій погляд, потрібно цьому приділити увагу.
Що стосується основних проблем, які ви висвітлили, Олександре Івановичу, я хотів би звернути увагу буквально на декількох з них. Перше: проблема недостатньої визначеності взаємин Антимонопольного комітету з вищими органами державної влади. Особисто мене як професіонала проблема політизації навколо Антимонопольного комітету дуже і дуже хвилює. Чому? Чим більше Антимонопольний комітет буде впливати на процеси економіки, тим більше буде політизація навколо Антимонопольного комітету, беручи до увагу невизначеність взагалі нашої політичної структури і державної структури, і просто до цього треба готуватися. І я можу сказати, що стан справ не покращує ситуація з тим, що вже досить тривалий час немає голови Антимонопольного комітету, а є виконувач обов’язків голови Комітету. Такого не може бути. Чи це стосується вас особисто як дійсно головного кандидата на цю посаду, якщо колись це буде вирішено, чи то іншого кандидата, але це не правильно, коли у силовому відомстві, реально у силовому відомстві виконувач обов’язків, а не голова.
Ще одна річ, яка теж пов’язана з політичними речами навколо Антимонопольного комітету – ідея щодо надання статусу правоохоронного органу. Мені здається не потрібно з цим поспішати. Я розумію, коли йдеться про соціальні якісь речі для працівників, про додаткові, знаєте, засоби безпеки, особистої безпеки. А коли йдеться про повноваження додаткові, то тут треба зараз подумати. В Україні зараз дуже багато правоохоронних органів і важче назвати які з них не корумповані, ніж перелічити корумповані. Ось давайте уявимо, Антимонопольний комітет – правоохоронний орган, і ви чи міліція відкриває кримінальну справу. І міліція починає працювати. Пані і панове присутні журналісти, як, що буде робити міліція під час розслідування справи за участі Антимонопольного комітету? Правильно, «кришувати» тих кого. І у тих, відносно кого будуть розслідування, вже з’являються дуже і дуже великі проблеми.
Ще буквально кілька моментів. Що стосується інформаційних ресурсів Антимонопольного комітету, то у звіті написано про розвиток, мені так здається, інформаційних ресурсів Комітету для роботи самого Комітету. Мені здається, що потрібно більше уваги приділити тій частині інформаційного ресурсу Антимонопольного комітету, якою можуть керуватися професіонали, в тому числі й ті, хто працює у компаніях, підприємствах, органах державної влади, відносто яких ідуть розслідування. Мені здається, що там можна знайти досить серйозні речі, які можна було б покращити. Дуже вразила мене цифра, що Антимонопольний комітет прийняв рішення стосовно 734 порушень у діях органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо. Ми ж розуміємо, що якщо не всі, то майже всі рішення цих органів, відносно яких було прийнято рішення, мають ознаки корупційних діянь. Я особисто чекаю першого квітня, коли вступить в силу пакет нового законодавства щодо боротьби з корупцією. Мені здається, там у вас буде серйозний привід для роботи і застосування цього законодавства.
І останнє. Дуже багато говорили про цю Рахункову палату, нещасну. Я хотів би не погодитися з Василем Миколайовичем Струком, який сказав, що її висновки не мають правових наслідків відносно Антимонопольного комітету. Бо чому ми кажемо про правові наслідки відносно Антимонопольного комітету? Треба казати про правові наслідки відносно посадових осіб Рахункової палати, які, порушивши Конституцію і відповідний закон України, допустили таке і дали доручення своїй прес-службі розповсюдити такий прес-реліз. Мені здається, що саме про це треба говорити.
Джерело: Антимонопольний комітет України
Зокрема, як поінформував Олександр Мельниченко, припинено 1502 монопольних зловживань, 608 антиконкурентних змов, 734 антиконкурентних дій органів влади, а також 180 випадків недобросовісної конкуренції, серед яких близько 40 відсотків – оманлива реклама. Найбільше порушень зафіксовано на ринках нафтопродуктів, агропромислового комплексу, фармацевтики, транспортних перевезень та під час тендерних закупівель.
В.о. Голови Комітету також повідомив, що в умовах складної економічної ситуації у минулому році спостерігалося вчинення підприємцями більшої кількості порушень. «Дехто вважав, що зможе скористатися ситуацією у власних цілях. Лише те, що органи Антимонопольного комітету отримали і опрацювали понад 6 тисяч звернень, що на 48 відсотків більше за 2008 рік, свідчить про це. Однак, Комітет припинив переважну кількість порушень на всіх теренах України, довівши, що спроможний захистити українських споживачів та добросовісних підприємців за будь-яких умов», – наголосив Олександр Мельниченко.
За словами в.о. Голови Комітету, окрім традиційної роботи на ринках ПЕК, АПК, ЖКГ тощо, органи Комітету розпочали поглиблені дослідження в таких сферах як платні послуги навчальних закладів, охорони здоров’я, технічного обслуговування автомобілів та фінансово-кредитні послуги, прийнявши низку рішень з метою розвитку конкуренції. Також органи Комітету рішуче втрутилися у сферу державних закупівель, припиняючи змови під час тендерів: розглянуто 56 справ, що майже в два рази більше, ніж у 2008 році, порушників оштрафовано на понад 2 млн грн.
Загальна сума штрафів, застосованих Комітетом до порушників, склала 289,6 млн грн, а у 2008 році – 13,3 млн грн. Відповідно сума сплачених до державного бюджету штрафів перевищила показники позаминулого року. Саме в 2009 році Комітет застосував найбільші в історії України штрафи до реалізаторів авіапального за монопольні зловживання в аеропорту «Бориспіль», зобов’язавши їх знизити ціни до обґрунтованого рівня. Це рішення Комітету уже підтверджено різними судовими інстанціями, включаючи Вищий господарський суд України щодо окремих з оштрафованих підприємств.
На ринках нафтопродуктів, сказав Олександр Мельниченко, Комітет припинив порушення з боку 62 підприємств, на ринках природного газу – з боку 25 суб’єктів господарювання. Також забезпечено зниження вартості проїзду в міському транспорті Києва, «радіоточки», цін на скраплений газ, «протигрипозні» лікарські засоби, медичні препарати та продукти харчування на всій території України тощо. Лише на ринках фармацевтики під час пандемії грипу органи Комітету провели 259 перевірок, притягнувши до відповідальності 95 аптекарських мереж на понад 500 тис. грн. На ринках лимонів та часнику прийнято рішення у 9 справах та накладено штрафи на загальну суму 170,4 тис. грн.
«Прямий економічний ефект від припинення Антимонопольним комітетом порушень збільшився у 2009 році на 77 відсотки і складає 149 млн грн, – зауважив в.о. Голови Комітету. – Внаслідок рішучих дій органів Комітету споживачам відшкодовано шкоду, заподіяної порушеннями з боку суб’єктів господарювання, на суму 11 млн грн».
Крім того, впродовж року органи Комітету опрацювали 2172 проекти нормативно-правових актів, надали органам влади та підприємцям 4190 рекомендацій щодо розвитку конкуренції в різних галузях економіки. Надано 473 дозволи на злиття підприємств, в одному випадку відмовлено, що попередило монополізацію загальнодержавного ринку утилізації відходів тваринного походження.
Олександр Мельниченко підкреслив, що пріоритетними напрямками Комітету у цьому році будуть стратегічні ринки пального та природного газу, продуктів харчування, великих торговельних мереж, зв’язку, телекомунікацій, транспорту, державних закупівель, освіти, охорони здоров’я, лікарських засобів, а також усунення оманливої реклами.
Начальник Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Кабінету Міністрів України Василь Струк упевнений, що звіт Антимонопольного комітету має інноваційний характер. «Зі звіту абсолютно видно, які пріоритети були у діяльності, яких результатів досягнуто, і які завдання стоять у майбутньому. Не було випадку, щоб якесь збурення на ринках не викликало адекватної реакції з боку Антимонопольного комітету, відповідні розслідування і прийняття рішень. Треба також відзначити значну активізацію правової активності Комітету», – зазначив присутній на засіданні представник Уряду, дякуючи за тісну співпрацю з Комітетом.
У свою чергу Голова Третейської палати України Віктор Самохвалов вважає, що результати Антимонопольного комітету обумовлені роботою команди професіоналів, адже органи Комітету не тільки карали, а й дали значну кількість рекомендацій, попереджуючи порушення, що з точки зору права свідчить про формування інституту суспільної юрисдикції.
Президент Української аграрної конфедерації відзначив важливість залучення Антимонопольним комітетом професійних об’єднань та громадських організацій до вирішення завдань, які стосуються різних напрямків бізнесу та суспільства. «У нас з Комітетом були підписані відповідні угоди про співпрацю, і, я думаю, це важливий крок у складних умовах», – сказав Леонід Козаченко.
«Цифри, які прозвучали, дійсно вражають. Тільки по одному запиту Антимонопольного комітету під час розслідування ситуації на ринку фармацевтики, а там запитів було багато, суб’єкт надав в електронному вигляді 310 мільйонів рядків цифр, які потребують аналітики. Ви ж розумієте, що це за обсяг? А таких справ дуже багато», – зауважив зі свого боку член Асоціації правників України Сергій Козьяков.
У січні 2009 року експерти Організації Економічного Співробітництва та Розвитку (OECD) публічно представили в Києві позитивну оцінку стану конкуренційного законодавства, конкурентної політики України та діяльності Комітету зокрема. А Американська Торговельна Палата публічно заявила у лютому, що вважає ефективну роботу Комітету базовою умовою становлення ринкових відносин в країні.
Остаточний звіт Антимонопольного комітету буде поданий на розгляд Верховної Ради України у березні цього року, як це і передбачено законодавством.
Василь Струк, начальник Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Кабінету Міністрів України:- Я із задоволенням прочитав звіт Антимонопольного комітету. Читав я і звіт Рахункової палати, і абсолютно підтримую те, що сказав з цього приводу Олександр Іванович Мельниченко. До слова, ця історія повторюється з року в рік, ніколи вона підстав для правових наслідків не мала і, я впевнений, що і зараз не матиме.
Що стосується самого тексту звіту, то він мене приємно вразив.
По-перше, має місце відхід від традиційної структури звіту Комітету, яка будувалася за видами порушень та формальною ознакою. Зараз зі звіту абсолютно видно, які пріоритети були у діяльності Антимонопольного комітету, яких результатів досягнуто за цими пріоритетними напрямками, і які завдання стоять у майбутньому. Тому, я думаю, такий звіт, який ще й легко читається, варто зробити ще в одному варіанті – скороченому, щоб його міг прочитати кожен громадянин України, бо там є дуже багато цікавої інформації.
По-друге, я хочу подякувати Антимонопольному комітету, подякувати Олександру Івановичу за надану нам допомогу, за оперативне реагування на виклики, які цього року підносила фінансово-економічна криза і ситуація в економіці держави взагалі. Не було випадку, щоб якесь збурення на ринках не викликало адекватної реакції з боку Антимонопольного комітету, відповідні розслідування і прийняття відповідних рішень. Я радий також відзначити, що цього року значно активізувалася правова активність Антимонопольного комітету. Внесено суттєві зміни до кількох законодавчих актів, розроблено два фундаментальних документи. Це концепція реформування системи державної допомоги і концепція реформування конкурентної політики і системи захисту економічної конкуренції в нашій державі. Ці документи дійсно заслуговують великої громадської дискусії, і мають вилитися в конкретні нормативні акти, акти законодавства, і конкретні організаційні дії.
Щодо побажань. Це дискусійні питання, які, можливо, потребують внутрішньої дискусії. Складається враження про певну фрагментарність дій Комітету. Я веду до того, що на деяких ринках негативні ситуації повторюються кожного року, і повторюються майже в тому самому вигляді. Це говорить про те, що ці ринки мають якісь системні вади, якусь певну дезорганізацію. І тому, працюючи з суб’єктами цих ринків, ми усуваємо наслідки, але, мабуть, не торкаємося причин. Я би запропонував Антимонопольному комітету такі найважливіші ринки брати до системного аналізу, бо інакше ми будемо присікати поведінку суб’єктів таких ринків, але усунути причини, які призводять до деформації ринку, ми не зможемо. Такі ґрунтовні дослідження певних ринків могли б бути додатком до звітів.
Я також хотів би побажати активізації у напрямку методологічної роботи. Мені здається, що останнім часом у Антимонопольного комітету не з’явилося нових методологічних напрацювань. Економіка змінюється, ринки змінюються, поведінка суб’єктів господарювання змінюються, тому має змінюватися і методологія роботи Антимонопольного комітету. Я розумію, що вона є у напрацюваннях по конкретних справах, але її варто було б узагальнити і зробити, так би мовити, узаконеним орієнтиром роботи.
Щодо надання Антимонопольному комітету статусу правоохоронних органів. Я радив би вам дуже добре подумати над цією ідеєю перед тим як брати її на озброєння. Можливо треба подумати над тим, щоб створити у складі Комітету спеціалізований підрозділ, який виконував би найбільш небезпечні функції, більш важливі завдання з виїздом кудись на місця, можливо з виконанням тих функцій, які записані у законі, але сьогодні ще не виконуються. Поміркуйте над цим, це побажання, яке не претендує на істину в останній інстанції.
Щодо думки, висловленої в тексті звіту, щодо того, що треба створити відділення Антимонопольного комітету у великих містах, а не тільки в областях. На мій погляд, магістральний шлях підвищення ефективності роботи територіальних відділень – не в їх подрібненні, а в їхній консолідації, у створенні у майбутньому потужних відділень. Правильно говорилося про те, що більшість справ припадає на відділення, які сьогодні можливо ще не оснащені всіма технічними засобами тощо. А може було б краще створити більш укрупнені відділення, які контролювали б певні економічні регіони. Можливо тоді робота була б ще більш активною, і консолідація зусиль дала б змогу поширювати цю роботу не тільки на міста і область, а на цілі економічні регіони. Ринки, як правило, не співпадають з обласними межами, а співпадають саме з межами економічного регіону.
Загалом я хочу щиро висловити вдячність за роботу в цьому році, задоволення від почутого звіту і його змісту, побажати успіхів у майбутньому.
Віктор Самохвалов, Голова Третейської палати України:- Діяльність Антимонопольного комітету і звіт не викликають сумнівів щодо позитивної оцінки не тільки інноваційних за формою, але й, як завжди, за змістом заходів. Безумовно, в цьому велика заслуга Олександра Мельниченка, адже він створив команду професіоналів, які на високому фаховому рівні виконують свої виробничі завдання у розбудові та діяльності Антимонопольного комітету. А тому, різні політичні мотивації політичних сил, як правило, не являються перепоною для Антимонопольного комітету в реалізації його стратегічних і тактичних завдань. У цьому відношенні мене дуже вразила публічна заява Рахункової палати, яка в гострі моменти політичного протистояння різних сил в період виборчої кампанії намагається виконати чиєсь політичне замовлення й заблокувати діяльність Антимонопольного комітету. Цей шлях ми вже проходили. Ейфорія 90-х, яка була пов’язана із створенням незалежної самостійної держави, відповідним чином диктувала алгоритм поведінки, згідно з якою ми всі надіялися тоді, що ідея, пов’язана з поділом влади на законодавчу, виконавчу і судову, має бути основою формування української самостійної держави. Але що ми відтворюємо на сьогоднішній день? Принцип поділу влад має відповідні негативні наслідки. Вони проявляються в тому, що навіть у органах державної виконавчої влади, де чітко визначено самостійність органів державної влади, діють політичні методи, котрі, на мою думку, не вкладаються в рамки законодавства. Як же Рахункова палата могла перевищувати свої повноваження? Адже це такий самий орган державної влади, як і Антимонопольний комітет. Тому я повністю погоджуюсь з в.о. Голови Антимонопольного комітету Олександром Мельниченком відносно політичної заангажованості публічної заяви Рахункової палати. Наскільки я поінформований, така практика Рахункової палати повторюється з року в рік і, я впевнений, що треба влаштувати публічні дебати на дану тематику. Це якраз ваша, шановний Олександре Івановичу, компетенція, оскільки Комітет – один з саме таких органів державної влади, котрий йде в авангарді державних структур, які функціонують у нас в державі. Які б тут підходи не були, Комітет завжди ставить крапку, аби це не повторювалося у майбутньому.
На мою думку, необхідно провести спільне засідання Антимонопольного комітету і Рахункової палати і, таким чином, дати не тільки публічно виступити, але й показати відповідність компетенції. Адже у кожного органу державної влади є свої повноваження, які він повинен чітко виконувати, а не виконувати якесь політичне замовлення. Достатньо уже цієї політики, котра втілюється і вкраплюється у всю правову матерію, в тому числі й у судову владу.
Стосовно пропозицій щодо звіту про діяльність Антимонопольного комітету в 2009 році, я висловив їх у письмові формі і надав Комітету. Основними є пропозиції щодо наповнення представленого документу інструментами розвитку конкуренції, а не лише захисту конкуренції; попередження порушень антимонопольного законодавства у певних галузях та ринках; впровадження медіації в сфері вирішення економічних спорів; посилення відповідальності за порушення антимонопольного законодавства.
Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації:- У нас з Антимонопольним комітетом були підписані відповідні документи, угоди про співпрацю, і це в якійсь мірі був новий крок в діяльності такої важливої установи. Я думаю, що цей крок – це певний пошук у складних умовах, коли така структура вирішує низку надзвичайно складних завдань, які не лежать в площині лише юридичних чи економічних знань, а сягають будь-яких напрямків бізнесу та суспільства. Звичайно, залучення професійних громадських організацій до цього процесу є дуже важливим, тому що якщо розглядати діяльність суб’єктів господарювання, то є приватні суб’єкти, є державні. І дуже часто буває, коли необхідно давати правову оцінку державним суб’єктам господарювання, і без того досвіду, без тієї практики, яку мають приватні суб’єкти господарювання, зробити це неможливо. Добре, коли це робиться публічно та відкрито, тоді це не створює якісь підстави говорити, що хтось із приватних суб’єктів господарювання негативно чи неправомірно впливає на процес розгляду справи. Сільське господарство – дуже складна галузь, і в ній дуже важко розібратися. Якщо брати в глобальному аспекті, то в цій галузі відбувається дуже жорстка конкуренція, і конкуренція відбувається не між окремими продуктами чи товарами, а між виробничими ланцюжками, починаючи від сировини та закінчуючи готовою продукцією. Наша спільна з Комітетом робота принесла і ще принесе багато позитиву.
Щодо Рахункової палати, то сьогодні та політична криза, яка є в Україні, проявляє себе в таких перевірках. На мій погляд, ця перевірка здійснюється через призму політичних інтересів. Наразі існує нагальна потреба сприяти зміцненню економіки держави з використанням політично незаангажованих органів – таких як Антимонопольний комітет.
Козьяков Сергій Юрійович, член Асоціації правників України:- Перш за все, хотів звернути увагу навіть не керівництва і працівників Антимонопольного комітету, а представників засобів масової інформації, які тут присутні, на деякі речі, які, можливо, не прозвучали так, знаєте, вражаюче, як цифри, які прозвучали та дійсно вражають. Наприклад, Олександр Іванович Мельниченко у своєму виступі звернув увагу на те, що набагато більше розглянуто справ Антимонопольним комітетом, набагато більше розглянуто заяв, а кількість працівників залишилася такою самою. Яка зарплата нам теж відомо. Я хочу звернути увагу і навести два приклади коротеньких для преси. Тільки по одному запиту Антимонопольного комітету під час розслідування ситуації на ринку оптових продажів фармацевтичної продукції, а там запитів багато, суб’єкт надав в електронному вигляді 310 мільйонів рядків цифр, які потребують аналітики. Ви ж розумієте, що це за обсяг, коли живі люди з цим працюють, навіть якщо у них є програмне забезпечення і таке інше. А я ще раз кажу, що це тільки один запит і тільки по одному фігуранту, а таких справ дуже багато. Звісно, зараз, на мій погляд, люди перевантажені. Якимось чином треба виправляти цю ситуацію на рівні держави.
Я хочу сказати ще кілька слів з приводу структури звіту. Мені також сподобалося, що цього разу більше аналітики, і цю аналітику, я сподіваюся, використають не тільки працівники Антимонопольного комітету, але й інші професіонали, в тому числі і викладачі, студенти та науковці, які пишуть дипломні роботи і дисертації, а також практики, адвокати, юристи, економісти, які працюють з Антимонопольним комітетом по багатьох справах.
Ще одна річ, яка, на мій погляд, з’явилася і є новою – це те, що справи, які розглядає Антимонопольний комітет і ситуації, які він аналізує, перехрещуються з антидемпінговими розслідуваннями. Щойно Леонід Петрович Козаченко згадав ситуацію з імпортом м’яса, зокрема через державний резерв. Якраз така ситуація була і у нас у 2008 році. Держрезерв у відповідь на рішення Кабінету Міністрів імпортував досить велику кількість курятини, і до цього цим питанням займався Антимонопольний комітет, я маю на увазі підвищенням цін. А зараз іде розслідування антидемпінгове, і там було дуже багато речей, які пересікаються. Мені здається, що такі речі будуть збільшуватися і, на мій погляд, потрібно цьому приділити увагу.
Що стосується основних проблем, які ви висвітлили, Олександре Івановичу, я хотів би звернути увагу буквально на декількох з них. Перше: проблема недостатньої визначеності взаємин Антимонопольного комітету з вищими органами державної влади. Особисто мене як професіонала проблема політизації навколо Антимонопольного комітету дуже і дуже хвилює. Чому? Чим більше Антимонопольний комітет буде впливати на процеси економіки, тим більше буде політизація навколо Антимонопольного комітету, беручи до увагу невизначеність взагалі нашої політичної структури і державної структури, і просто до цього треба готуватися. І я можу сказати, що стан справ не покращує ситуація з тим, що вже досить тривалий час немає голови Антимонопольного комітету, а є виконувач обов’язків голови Комітету. Такого не може бути. Чи це стосується вас особисто як дійсно головного кандидата на цю посаду, якщо колись це буде вирішено, чи то іншого кандидата, але це не правильно, коли у силовому відомстві, реально у силовому відомстві виконувач обов’язків, а не голова.
Ще одна річ, яка теж пов’язана з політичними речами навколо Антимонопольного комітету – ідея щодо надання статусу правоохоронного органу. Мені здається не потрібно з цим поспішати. Я розумію, коли йдеться про соціальні якісь речі для працівників, про додаткові, знаєте, засоби безпеки, особистої безпеки. А коли йдеться про повноваження додаткові, то тут треба зараз подумати. В Україні зараз дуже багато правоохоронних органів і важче назвати які з них не корумповані, ніж перелічити корумповані. Ось давайте уявимо, Антимонопольний комітет – правоохоронний орган, і ви чи міліція відкриває кримінальну справу. І міліція починає працювати. Пані і панове присутні журналісти, як, що буде робити міліція під час розслідування справи за участі Антимонопольного комітету? Правильно, «кришувати» тих кого. І у тих, відносно кого будуть розслідування, вже з’являються дуже і дуже великі проблеми.
Ще буквально кілька моментів. Що стосується інформаційних ресурсів Антимонопольного комітету, то у звіті написано про розвиток, мені так здається, інформаційних ресурсів Комітету для роботи самого Комітету. Мені здається, що потрібно більше уваги приділити тій частині інформаційного ресурсу Антимонопольного комітету, якою можуть керуватися професіонали, в тому числі й ті, хто працює у компаніях, підприємствах, органах державної влади, відносто яких ідуть розслідування. Мені здається, що там можна знайти досить серйозні речі, які можна було б покращити. Дуже вразила мене цифра, що Антимонопольний комітет прийняв рішення стосовно 734 порушень у діях органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо. Ми ж розуміємо, що якщо не всі, то майже всі рішення цих органів, відносно яких було прийнято рішення, мають ознаки корупційних діянь. Я особисто чекаю першого квітня, коли вступить в силу пакет нового законодавства щодо боротьби з корупцією. Мені здається, там у вас буде серйозний привід для роботи і застосування цього законодавства.
І останнє. Дуже багато говорили про цю Рахункову палату, нещасну. Я хотів би не погодитися з Василем Миколайовичем Струком, який сказав, що її висновки не мають правових наслідків відносно Антимонопольного комітету. Бо чому ми кажемо про правові наслідки відносно Антимонопольного комітету? Треба казати про правові наслідки відносно посадових осіб Рахункової палати, які, порушивши Конституцію і відповідний закон України, допустили таке і дали доручення своїй прес-службі розповсюдити такий прес-реліз. Мені здається, що саме про це треба говорити.
Джерело: Антимонопольний комітет України
