ILF: Новий Трудовий кодекс може сприяти розвитку латентного безробіття
Головна мета, якої треба досягнути в новому проекті Трудового кодексу (ТК) - це збалансувати інтереси роботодавця і працівника, а також передбачити ефективні механізми соціального діалогу. Однак нинішня редакція законопроекту далека від досягнення цієї мети. Таку думку щодо проекту ТК висловив партнер ЮФ ILF, кандидат юридичних наук Сергій Сільченко, що спеціалізується в питаннях трудового права. Нагадаємо, цей документ готується до прийняття у другому читанні.
Втім, деякі важливі для ринку праці проблеми новий проект ТК все ж таки вирішить. Однозначно позитивним моментом у проекті є прагнення законодавця на рівні кодексу максимально врегулювати питання, які зараз регламентовані підзаконними нормативними актами або звичаями ділового обороту, вважає Сергій Сільченко. Перш за все, мова йде про процедуру прийому на роботу, переведення, звільнення, притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
У проекті Трудового кодексу також передбачена презумпція існування трудових відносин у разі, якщо такі «прикривалися» цивільно-правовими договорами. Відповідно до частини 10 статті 6 проекту правом визнавати цивільно-правові відносини трудовими наділяються органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства чи суди.
«Документ містить ліберальні норми, які дозволять легалізувати трудові відносини в малому бізнесі, правда, це стане можливим багато в чому за рахунок зниження гарантій трудових прав працівників. Наприклад, роботодавець (суб'єкт малого підприємництва) наділяється в кодексі правом самостійно встановлювати правила внутрішнього розпорядку, виплачувати заробітну плату 1 раз на місяць. Він не зобов'язаний укладати колективний договір», - розповідає експерт.
Разом з тим проект Трудового кодексу містить істотні недоліки. Так, наприклад, він розширює перелік підстав для звільнень працівника. При цьому деякі з цих підстав носять спірний характер. Наприклад, відсутність людини на роботі та інформації про нього більше 4-х місяців є підставою для звільнення. Між тим, чинний Цивільний кодекс безвісно відсутнім визнає людину, про який не було повідомлень більше одного року.
На думку Сергія Сільченко, проект передбачає можливість за згодою з працівником встановлювати відпустку без збереження заробітної плати на термін припинення робіт, що фактично легалізує латентну безробіття. «Є ризик, що роботодавець буде примушувати працівника йти у довгостроковий неоплачувану відпустку під загрозою звільнення. Крім того, в кодексі передбачено неефективний спосіб вирішення трудових спорів у комісіях по трудових спорах. Передбачається, що рішення має прийматися консенсусом, однак це нездійсненно на практиці. Нині чинний КЗпП передбачає прийняття рішення більшістю голосів, і саме такий механізм слід закріпити в проекті », - говорить юрист.
Проект багато в чому зберігає декларативний характер в частині забезпечення прав працівників у сфері охорони праці, прав жінок з дітьми, неповнолітніх та інвалідів. Так, наприклад, відповідно до статті 118 проекту збережений заборона на звільнення з роботи одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років. Проект практично в повному обсязі зберіг існуючі правила обчислення і надання відпусток, хоча на практиці вони дотримуються тільки в державному секторі економіки.
«Сьогодні єдиною силою, здатною захищати інтереси працівників, є профспілки. Між тим, новий Трудовий кодекс обмежує права нових і нечисленних профорганізацій, забезпечуючи монополію Федерації профспілок України і низки великих всеукраїнських організацій, багато з яких дискредитували себе в очах працівників. Не дивно, що багато положень нового ТК є предметом критики незалежних профспілок», - відзначає партнер ILF.
Втім, деякі важливі для ринку праці проблеми новий проект ТК все ж таки вирішить. Однозначно позитивним моментом у проекті є прагнення законодавця на рівні кодексу максимально врегулювати питання, які зараз регламентовані підзаконними нормативними актами або звичаями ділового обороту, вважає Сергій Сільченко. Перш за все, мова йде про процедуру прийому на роботу, переведення, звільнення, притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
У проекті Трудового кодексу також передбачена презумпція існування трудових відносин у разі, якщо такі «прикривалися» цивільно-правовими договорами. Відповідно до частини 10 статті 6 проекту правом визнавати цивільно-правові відносини трудовими наділяються органи державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства чи суди.
«Документ містить ліберальні норми, які дозволять легалізувати трудові відносини в малому бізнесі, правда, це стане можливим багато в чому за рахунок зниження гарантій трудових прав працівників. Наприклад, роботодавець (суб'єкт малого підприємництва) наділяється в кодексі правом самостійно встановлювати правила внутрішнього розпорядку, виплачувати заробітну плату 1 раз на місяць. Він не зобов'язаний укладати колективний договір», - розповідає експерт.
Разом з тим проект Трудового кодексу містить істотні недоліки. Так, наприклад, він розширює перелік підстав для звільнень працівника. При цьому деякі з цих підстав носять спірний характер. Наприклад, відсутність людини на роботі та інформації про нього більше 4-х місяців є підставою для звільнення. Між тим, чинний Цивільний кодекс безвісно відсутнім визнає людину, про який не було повідомлень більше одного року.
На думку Сергія Сільченко, проект передбачає можливість за згодою з працівником встановлювати відпустку без збереження заробітної плати на термін припинення робіт, що фактично легалізує латентну безробіття. «Є ризик, що роботодавець буде примушувати працівника йти у довгостроковий неоплачувану відпустку під загрозою звільнення. Крім того, в кодексі передбачено неефективний спосіб вирішення трудових спорів у комісіях по трудових спорах. Передбачається, що рішення має прийматися консенсусом, однак це нездійсненно на практиці. Нині чинний КЗпП передбачає прийняття рішення більшістю голосів, і саме такий механізм слід закріпити в проекті », - говорить юрист.
Проект багато в чому зберігає декларативний характер в частині забезпечення прав працівників у сфері охорони праці, прав жінок з дітьми, неповнолітніх та інвалідів. Так, наприклад, відповідно до статті 118 проекту збережений заборона на звільнення з роботи одиноких матерів, які мають дітей віком до 15 років. Проект практично в повному обсязі зберіг існуючі правила обчислення і надання відпусток, хоча на практиці вони дотримуються тільки в державному секторі економіки.
«Сьогодні єдиною силою, здатною захищати інтереси працівників, є профспілки. Між тим, новий Трудовий кодекс обмежує права нових і нечисленних профорганізацій, забезпечуючи монополію Федерації профспілок України і низки великих всеукраїнських організацій, багато з яких дискредитували себе в очах працівників. Не дивно, що багато положень нового ТК є предметом критики незалежних профспілок», - відзначає партнер ILF.
