Вибір бізнес-школи: задачно-орієнтований підхід
Вибираючи відповідну програму, слід мислити не полярно «теорія-практика», «дешево-дорого», «Україна-закордон», а задачно.
МВА-програма – флагманський продукт будь-якої бізнес-школи. При правильному підході до змісту, підбору учасників та організації практичної частини (викладачі, кейси, навчальні візити в різні країни та компанії) дешевої вона ніяк не може бути. Погодьтеся, якісний освітній продукт, в принципі, не може бути дешевим.
В іншому випадку, це означало б, що до її створення залучені або не найкращі кадри, або не самі нові напрацювання, або логістика істотно «кульгає», не кажучи вже про атмосферу на території бізнес-школи і поїздках.
Вибираючи відповідну програму, слід мислити не полярно «теорія-практика», «дешево-дорого», «Україна-закордон», а задачно.
Якщо перед клієнтом стоїть завдання по можливості залишитися працювати за кордоном, отримувати МВА логічніше там же. Окрема історія, коли великі компанії оплачують співробітникам навчання (в т. ч. зарубіжні програми), щоб привносити в управління бізнесом передові практики.
У такому випадку співробітник може вчитися за кордоном, а потім повернутися в компанію і застосовувати отримані знання на своєму робочому місці. Але якщо у керівника є завдання працювати і розвиватися в Україні (при цьому можуть бути і зарубіжні партнерства, і відрядження, та інші зв'язки з розвиненими ринками), то МВА має сенс отримувати в бізнес-школі, здатної пропонувати управлінські рішення, які будуть працювати в нашій країні саме сьогодні.
Що пропонують в Україні
Україна як ринок сьогодні далека від системності. Іншими словами, стандартні, «обкатані» рішення в нашій країні не будуть працювати повноцінно: конкуренція розвинена недостатньо в багатьох сегментах, регулювання неідеально, кваліфіковані кадри часто в дефіциті, ділова культура, work ethic (етика виконання роботи) в зародковому стані.
І мова не в песимізмі, а у тому, що вітчизняний бізнес працює в таких умовах, тому повинен не просто копіювати закордонні практики, а «заломлювати» їх, враховуючи ситуацію в країні і українців як товариства.
Тому, вибираючи українську бізнес-школу, слід звертати увагу на:
- зміст програм;
- міжнародну акредитацію;
- викладацький склад (поєднання практичного досвіду в бізнесі з власними науковими напрацюваннями);
- партнерство з провідними світовими бізнес-школами;
- залучення бізнес-школи у важливі соціальні і державні навчальні програми;
- кількість, різноманітність і якість корпоративних програм;
- підхід до підбору учасників;
- рівень взаємодії з учасниками та випускниками;
- атмосферу в бізнес-школі в цілому (адже учасники МВА-програм проводять там багато часу).
Потрібні зв'язки і правильний обмін досвідом
Левова частка відповіді лежить ще на етапі відбору учасників програми. Згідно з дослідженнями, опублікованими Businessweek, Fast Company та іншими міжнародними діловими виданнями, близько половини всього навчання відбувається за межами аудиторії – самостійно або в групах.
Та й якісна аудиторна робота залежить від того, хто сидить поруч з учасником. При правильно продуманій програмі зв'язку можна зав'язати і в рамках перших практичних групових завдань, і в перервах між ними. Крім того, суттєвим стимулом для знайомства є цікава дискусія та обмін досвідом.
Правильно організований обмін досвідом в аудиторії – перший крок до згуртування групи учасників. Далі – більше: спільні проекти, навчальні поїздки та інше.
Що краще: онлайн або оффлайн-освіта?
Знову-таки, все залежить від завдань і цілей. Онлайн-освіта вибирають з певних причин: ціна, гнучкість процесу навчання та виконання завдань, диплом. Проте відсутня дискусійний компонент, практичні завдання, проекти, знайомства. Програми в режимі «онлайн» і «оффлайн» некоректно порівнювати: це продукти для різних аудиторій і різних завдань.
Практичний досвід та наукові напрацювання викладачів
Оскільки програми бізнес-навчання призначені для тих, хто працює у бізнесі дорослих людей, найкращий варіант - поєднання практичного досвіду та кейсів з науковими напрацюваннями викладачів (а не просто ступенями). Викладачі кращих бізнес-шкіл в Україні та за її межами мають публікації, самі пишуть кейси, мають консалтинговий і бізнес-досвід.
Крім того, слід пам'ятати, що Україна наздоганяє розвинені країни за всіма напрямками бізнес-навчання – від менеджменту до public relations. Тому бізнес-школі важливо, крім усього іншого, мати доступ до якісної літературі, періодиці і партнерського досвіду інших освітніх проектів.
Окупність інвестицій в освіту
У нашій країні окупність таких інвестицій нелінійна і відбувається не відразу. Все-таки український ринок розвивається «стрибками» і часто за принципом «крок вперед, два назад».
Але більшість учасників всіх видів програм вибирають їх для інвестування в свій розвиток – як особисте, так і професійна. Окупається це по-різному. Частіше за все у вигляді:
- нових бізнес-ідей та партнерства;
- кар'єрного просування у своїй компанії;
- зміни роботи з підвищенням статусу і компенсації;
- реалізації відповідальних проектів та змін у своїй компанії (розвиток нових функцій і департаментів, вихід на нові ринки тощо);
ідей для клієнтських проектів (учасників-консультантів) і ін.
І це далеко не повний перелік. Важливо розуміти, що бізнес-освіта – це стимул і ресурс для розвитку, а не панацея від всіх кар'єрних негараздів. І до вибору програми потрібно підходити з розумінням свого завдання як професіонала, можливостей застосування отриманих знань і навичок, а також здатності приділити час і зусилля процесу навчання.
