Бізнес в Україні: як боротися з рейдерами
Ще зовсім нещодавно українська громадськість наполягала на тому, що всі існуючі реєстри, які стікається інформація про майно, права та активах населення, повинні бути відкритими. Це анонсувалося як найдієвіший метод запобігання корупції.
Сьогодні, коли проведена велика частина роботи в цьому напрямку, і Міністерство юстиції дало доступ більш ніж до десятки основних реєстрів, українці схаменулися, т. к. побачили в цьому цілий ряд ризиків. ЗМІ вже переповнені повідомленнями про те, що з допомогою «чорних нотаріусів» українців позбавляють власності.
Рекетири 90-х рр., силою і погрозами відбирають у людей гроші і матеріальні цінності, на сьогоднішній день є історичними персонажами. На зміну їм прийшли рейдери. Злочинці XXI століття використовують у своїй діяльності високоінтелектуальні схеми, і як раз вищеописаний курс на відкриття реєстрів виявився для них вельми до речі. І якщо апетити таких злочинців поки не поширилися на майно фізичних осіб, то тільки тому, що є об'єкти серйозніше, а саме великий бізнес.
Зазначимо, що в останні кілька років вимоги законодавства щодо оформлення документів, які необхідно подати для державної реєстрації юридичної особи, а також змін до відомостей про нього, взяли курс на кардинальне спрощення. Наприклад, для полегшення умов ведення бізнесу справжність підписів засновників або уповноважених осіб на установчих документах не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Скасовано і вимога про обов'язкове нотаріальне посвідчення установчого договору; добровільним, а не обов'язковим стало використання суб'єктами господарювання приватного права печаток. Такі зміни, з одного боку, дійсно полегшують ведення бізнесу, але з іншого — створюють зайвий ризик здійснення протиправних дій по відношенню до власників корпоративних прав.
Приміром, сьогодні в законах відсутня вимога про обов'язкове нотаріальне посвідчення правочинів, предметом яких є розпорядження корпоративними правами. Згідно ст. 209 ЦК України, у разі відсутності вимоги в законі угода може бути посвідчена нотаріально тільки за домовленістю сторін. У результаті для того, щоб змінити засновників юрособи, достатньо подати державному реєстратору в простій письмовій формі заяву фізичної особи про вихід із складу засновників або інший документ про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі юридичної особи, або, нарешті, рішення уповноваженого органу про примусове виключення особи зі складу засновників. При цьому держреєстратор не має повноважень перевіряти справжність підписів на таких документах — він лише перевіряє документи на наявність підстав для призупинення їх розгляду або для відмови в держреєстрації. А у разі вчинення протиправних дій власникам корпоративних прав доведеться захищати свої інтереси виключно в судовому порядку витребувати реєстраційна справа; оскаржувати реєстрацію змін; проводити почеркознавчу експертизу, яка дозволить встановити, що їхні підписи є підробленими. Зрозуміло, що така процедура потребує багато часу, людських і фінансових ресурсів і зупинить нормальну діяльність підприємства.
Мабуть для того, щоб подібні випадки не набули масовий характер, зараз розроблений так званий «антирейдерський законопроект». Мова йде про законопроект №4216 від 14 березня 2016 року, який вже розглянутий Комітетом ВР з питань промислової політики і підприємництва і рекомендований до прийняття в першому читанні. Як зазначив заступник міністра юстиції Павло Мороз, на норми даного проекту покладаються великі надії. «Значна частина рейдерських схем реалізується шляхом підроблення документів, а прийняття такого закону значно усуне ризики вчинення протиправних дій по відношенню до власників корпоративних прав. Тому, ми сподіваємося на його швидке прийняття», — сказав він.
