Дороге задоволення: скільки коштують бізнесу валютні обмеження НБУ
Валютні обмеження б'ють по всім: бізнесу, банкам і самій державі, але скасовувати їх страшно, а не скасовувати — дорого. Для бізнесу ціна питання доходить до 9,5 млрд грн.
Зняття валютних обмежень — тема, яка набила оскому всім: від бізнесу і населення до регулятора. Національний банк не сперечається з учасниками ринку, коли заходить мова про необхідність "послабити" регуляторну хватку і дати трохи волі руху капіталу. Але тут, як у приказці: "і хочеться, і колеться" — адже ринок вимагає скасувати максимум обмежень, а ми тільки досягли певної стабілізації в економіці, яку регулятор боїться втратити.
І досягалася ця стабілізація, в тому числі, за рахунок обмежень 2014-2015 років, які, разом з декретом про валютне регулювання " від 1993 року (який навіть Валерія Гонтарєва, голова НБУ, називала безнадійно застарілим), остаточно "закрутили гайки" валютного ринку.
Ціна питання
За словами Артема Рафаэляна, проектного менеджера EasyBusiness, виконання норм валютного регулювання щорічно обходиться бізнесу в 500-600 млн грн. Стільки, за його підрахунками, становлять прямі втрати на обов'язкові офіційні платежі, передбачені процедурами валютного регулювання, витрати на отримання дозвільних документів, купівля ліцензії або оплата фіксованих зборів. Ще 40 млн грн бізнес витрачає на оплату праці співробітників, які займаються отриманням потрібних дозволів.
Ну, а недоотриманий в результаті очікування при виконанні всіх дозвільних процедур ВВП він оцінює в 2,8 млрд грн.
"Основним виконавцем всіх складних процедур, передбачених валютним регулюванням, є бізнес. За грубими підрахунками, понад 80% регулювання лягає саме на плечі суб'єктів підприємництва, а не на банки, тому переслідуючи свої макроекономічні цілі, ми породжуємо велике навантаження на підприємців", — резюмував Рафаэлян.
Це відбивається на здатності України конкурувати за приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Як зазначає Олена Білан, головний економіст Dragon Capital, Україна все ще терпить відтік інвестицій. Той приплив, який ми бачимо, найчастіше пов'язаний з докапіталізацією "дочок" іноземних банків (у минулому році вона становила 70% від всіх ПІІ, що надійшли в Україну).
"Ми залишаємося економікою експорту і споживання. За часткою інвестицій у ВВП з 175 країн, дані по яких є в МВФ, Україна займає 15 місце з кінця", — зазначає Білан.
При цьому, більше половини нашого експорту — це сировина, ціни на яку схильні зовнішній кон'юнктурі, на яку ми не можемо вплинути, але від якої дуже залежимо. У той же час, золотовалютних резервів зараз в Україні вистачить на покриття трьох місяців імпорту, але майже все це — гроші МВФ. "Своїх грошей у нас в резервах практично немає. Знайти їх ми зможемо лише з припливом капіталу", — підсумовує Білан.
Банківське "за"
Якщо бізнес хоче скасування паперової тяганини, то банки стурбовані зняттям обмежень для населення. Тамара Савощенко, голова правління UniCredit Bank, вважає, що вже втратило сенс обмеження на купівлю валюти в касі банку.
"Населення давно купує валюту на чорному ринку, а збір у 2% в пенсійний фонд робить банки абсолютно неконкурентоспроможними", — нарікає глава банку.
Ще одне обмеження, яке втратило, за словами банкіра сенс, це обмеження на зняття депозитів. "Це обмеження вже не має сенсу, так як зараз пішло заміщення строковими депозитами вкладів до запитання. Крім того, банки наростили випуск валютних сертифікатів", — вважає Савощенко.
Крім того, за її словами, зараз час скасувати заборону на виплату дивідендів: прибуток за ці два роки, особливо у доларовому еквіваленті, мінімальна з-за кризи, тому висновок дивідендів не зможе надати значного впливу на курс, але зате зможе стати хорошим сигналом для інвесторів.
Дмитро Золотько, член правління "Ощадбанку", у свою чергу, зазначає, що до недавнього часу дохід банкам давали два напрямки — торги на міжбанку і операції по валюті з населенням.
"Зараз обсяг готівкових операцій з населенням впав у 20 разів, а адже раніше він у нас доходив до $7 млрд. Всі розуміють, що доходи на цьому ринку зараз заробляють інші люди. І ці доходи не оподатковуються і не потрапляють до бюджету. Я не бачу перешкод для виведення цих ринків на світло. Варто зняти обмеження, скасувати збір в пенсійний фонд і дозволити змінювати курс протягом дня", — упевнений банкір.
Що стосується міжбанківського валютного ринку, то тут обсяги, за словами Золотько, також значно впали. Як зазначає банкір, ринок настільки обмілів, що Нацбанк своїми інтервенціями повинен його підтримувати. Таким чином, регулятор перетворюється в маркет-мейкера і учасника ринку, тоді як банкам потрібна скасування обмеження купівлі валюти на 0,1% валютної позиції.
"Ми один з найбільших банків, але з таким обмеженням можемо купити не більше $80 тис. Потрібно скасовувати це обмеження. А ринок сам знайде свій еквілібріум", — упевнений Золотько.
Думка регулятора
Нацбанк підтримує лібералізацію, але належить до числа прихильників більш ніж поступового ослаблення "хватки".
"Ми перебуваємо в рамках програми співпраці з МВФ, вона має ряд умов, одне з яких полягає в тому, що ми зобов'язані погоджувати з Фондом всі значні дії на валютному ринку", — нагадав заступник глави НБУ Владислав Рашкован.
За його словами, план лібералізації був напрацьований ще рік тому, але політична нестабільність не дозволила йти в рамках програми МВФ.
"Якщо б були всі перегляди програми, які планувалися і той прихід траншей, який планувався, ми б вже зробили названі кроки, в тому числі за дозволом на висновок дивідендів", — зазначив Рашкован.
Програма з МВФ, нагадаємо, не зрушилася з мертвої точки з вересня минулого року. В таких умовах регулятор не називає точних часових рамок скасування обмежень, посилаючись на залежність від макроекономічних факторів. Але, як підкреслює сам Рашкован, Україна, в рамках угоди з ЄС, взяла на себе зобов'язання до 2019 року імплементувати евродирективу по вільному руху капіталу, і його намір виконати.
Зараз же у НБУ немає готової концепції валютної лібералізації, вона все ще перебуває на обговоренні у робочій групі НБУ.
На першому місці регулятор зараз бачить дебюрократизацію всіх дозвільних процедур.
У регуляторі порахували, що для цього потрібно скасувати 61 регуляторний обмеження, а в результаті витрати бізнесу знизяться на 9-9,5 млрд грн у рік.
Велика частина з цих грошей — витрати на паперову тяганину при підготовці всіх необхідних документів та довідок.
Серед першочергових завдань Нацбанк також бачить скасування валютного контролю за експортом послуг, скасування обмежень по поточному рахунку, що дозволить переорієнтуватися з Росії на європейські ринки. А також, в планах скасування обмежень по переказах і внутрішніми операціями, що було б оптимально зробити на тлі зростання сировинних цін: це дозволило б прискорити дедоларизацію, підвищити ліквідність активів і "добити" чорний ринок.
"Протягом наступних двох місяців ми хочемо відмінити багато обмежень, в рамках дебюрократизації, але є речі, рішення яких ми не знайшли, — поскаржився Рашкован. — Наприклад, велика кількість рішень вимагає паперового обертання між банками, а також банками і Нацбанком, але якщо ми хочемо це змінити, позбавиться від паперових документів, потрібно зрозуміти, в якій формі це буде відбуватися, і от цю форму ми поки не знайшли".
Ще одне питання, на яке поки що не знайшли відповіді, стосується того, чим замінити декрет про валютне регулювання, коли він буде скасований. Нацбанку важливо визначити, як будуть регулюватися боргові та кредитні операції, а останнім йде запитання відносно фізосіб. Як зізнається Рашкован, у НБУ поки не дійшли до вирішення цього питання і ще не вирішили, що конкретно і в якому вигляді буде дозволено фізособам після скасування обмежень.
"Спочатку ми хочемо провести дерегуляцію введення грошей у країну, потім виводу. Спочатку послабимо обмеження руху по поточному рахунку, потім по руху капіталу. Спочатку проведемо дерегуляцію для корпорацій, потім для індивідів", — пояснив план схеми роботи над дерегуляцією заступник голови НБУ.
За його словами, в Нацбанку бачать кінцеву мету і хочуть, щоб в майбутньому валютне регулювання працювало не на заборону, а з точки зору виведення незаконних грошей з країни, і поширювалося тільки на кошти, здобуті злочинним шляхом, спрямовані на фінансування тероризму, і на обмеження незаконного виведення грошей з країни.
