120 мільйонів на вітер: Секретаріат Лубінця ініціював розслідування через недоступні укриття у Львові.
У Львові зареєстровано 5327 офіційних укриттів. Протягом останніх років на їх облаштування було виділено понад 120 мільйонів гривень з бюджету. Однак, як показують численні пости мешканців у соціальних мережах, багато з цих укриттів залишаються закритими, захаращеними або в неналежному стані, що робить їх непридатними для використання під час повітряної тривоги. Як повідомляє Point Lviv, львів'яни активно запитують: якщо на укриття витрачено значні кошти, чому деякі з них досі не відкриті?
Секретаріат Лубінця розпочав провадження
Ситуація перегорнула на новий рівень після події, що сталася на вулиці Сахарова, 40. У цьому місці жителів не пустили до бомбосховища під час оголошення повітряної тривоги. Після того, як інцидент став відомим, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, очолюваний Дмитром Лубінцем, ініціював розслідування стосовно дій відповідальних осіб. Тепер питання доступності укриттів у Львові знаходиться під контролем державних органів.
"Замість сховища — готове кладовище": думки львів'ян.
Після публікацій про стан захисних споруд десятки містян почали ділитися власними історіями. Марія Януш із вулиці Володимира Великого, 113 розповіла, що жителі будинку фактично залишилися без доступного укриття: "У нас гарне місце для сховища є в АТБ, яке прилягає до будинку. Колись нас туди впускали, а тепер -- ні".
Микола Остроушко, мешканець вулиці Петлюри, 34, висловився про ситуацію ще більш суворо: "Підвал, який перетворено на кладовище, більше нагадує могильник, аніж укриття в умовах війни. І таке явище спостерігається повсюди." Наталя Котик додала, що в її підвалі "чисто, є запас води, проте відсутні вікна та запасний вихід, тому під час тривоги ми змушені залишатися в коридорі, за двома стінами."
Історія львів'янки Мар'яни отримала значний резонанс. Вона стверджує, що в будинку за адресою Клепарівська, 24 насправді є укриття площею 150 квадратних метрів, здатне вмістити понад 130 осіб. Проте, насправді цього укриття вже давно немає, оскільки приміщення було продано. "Люди тривалий час поспішали сюди під час тривоги в пошуках безпеки, хоча насправді укриття не існує," – підкреслила Мар'яна.
Зруйноване бомбосховище та затримка у відповідних діях з боку уряду.
Оля Малець, жителька Левандівки, розповіла, що кілька років тому було знищено єдине повноцінне радянське бомбосховище, яке знаходилося на території колишнього молокозаводу. На його місці згодом з’явилися нові житлові будинки. "Тобто не лише не збудували нового укриття, а й знищили старе", -- наголосила вона.
Додаткового розголосу ситуація набула після інспекції укриттів за участі заступника міського голови Львова Андрія Москаленка. Посадовець, зокрема, оглянув захисну споруду на території Львівського автобусного заводу. Утім львів'яни розкритикували такі перевірки, назвавши їх запізнілими. "На п'ятому році війни ви щось зарано взялись за ці укриття. Треба було ще трішки почекати", -- іронічно прокоментував Василь Цоп. Орест Мазур додав: "А чим займалася комісія від початку війни? Минуло чотири з половиною роки. Нарешті виїхали на екскурсію".
За офіційними даними Львівської міської ради, у місті обліковується 5327 укриттів, на які витрачено понад 120 мільйонів гривень. Однак численні звернення свідчать: у багатьох районах люди або взагалі не мають доступу до сховищ, або змушені перечікувати тривоги в сирих, захаращених і технічно непридатних підвалах. Секретаріат Уповноваженого з прав людини вже відкрив провадження -- тепер слово за правоохоронцями.
Раніше портал Знай повідомляв, що для забезпечення безпеки потрібно створити 7894 укриття, але на сьогоднішній день збудовано всього 4. У районах Києва використано лише 3% з виділених на ці цілі фінансів.
Наш портал також повідомляв про те, що школи завершують свою підготовку до нового навчального року, забезпечуючи генераторами, укриттями та гарячими обідами.
