24 грудня 1937 року в Україні з'явився на світ В'ячеслав Чорновіл, який став уособленням визвольної боротьби за незалежність країни - Новини Весь Харків.

24 грудня 1937 року в Черкаській області з'явився на світ В'ячеслав Чорновіл — видатний публіцист, політичний діяч, дисидент і жертва комуністичного режиму, який став символом боротьби за незалежність України.

"Якби хтось поцікавився у мене, чи відчуваю я жалкування з приводу свого життя і тих 15 років, які я провів у тюрмі, я б відповів: зовсім ні..., - зазначав В'ячеслав Чорновіл, - і якби мені знову довелося починати все з нуля, я б знову обрав саме те життя, яке вже прожив."

Василь Деревінський у своїй книзі "В'ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика" зазначає, що В'ячеслав Чорновіл почав займатися політичною діяльністю під час навчання на факультеті журналістики в Київському університеті. Вихований на ідеалах дружби між народами та інтернаціоналізму, він був вражений тим, що в українській столиці на його українську мову реагують неприязно. Це зневажливе ставлення до рідної мови викликало у молодого комсомольця відчуття образи та пробудило національну гідність.

У 1960-х роках він вирізнявся як один із провідних діячів дисидентського руху в Україні. Він був засновником і редактором "Українського вісника", де публікувалися матеріали самвидаву та хроніки національного опору. Як член Української гельсінської групи, а згодом і Української гельсінської Спілки, він активно боровся за права людини. Також він очолив партію Народний Рух України і навіть балотувався на пост президента України.

Разом із Василем Стусом та Іваном Дзюбою він взяв участь у прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", що відбулася в вересні 1965 року. Під час цього заходу відбулася акція протесту проти незаконних арештів представників української інтелігенції.

У 1966 році він написав працю під назвою "Правосуддя чи рецидиви терору", яка стала одним із найризикованіших творів української політичної публіцистики того часу. У наступному році він зібрав унікальну антологію "Лихо з розуму" (Портрети двадцяти "злочинців"), в якій були опубліковані матеріали про арешти шістдесятників 1965 року. Цю збірку надрукували за межами Радянського Союзу, після чого вона була заборонена в країні. В'ячеслав Чорновіл отримав міжнародну премію, що відзначає найкращих журналістів, які борються за права людини.

За свою активну журналістську та правозахисну діяльність він тричі потрапляв за грати і провів більше 15 років у таборах. Існує легенда, що під час одного з допитів слідчий запитав у Чорновола, ким би він був у незалежній Україні, про яку так мріє. Чорновіл відповів, що займався б редагуванням опозиційної газети.

"Неугомонний" - під таким прізвиськом значиться Чорновіл у документах КГБ. Його відправили у найвіддаленішу табірну точку Якутії, далі на схід відправляли лише Василя Стуса.

У одному з інтерв'ю В'ячеслав Чорновіл висловлював бажання покинути цей світ "раптово, в один момент". Його слова справдилися.

Загинув у автомобільній аварії 25 березня 1999 році поблизу міста Бориспіль на Київщині. Згідно з висновками кількох експертів, на черепах В'ячеслава Чорновола та його водія Євгенія Павлова є своєрідні тріщини, походження яких незрозуміле - експерти не знайшли елементів автомобіля, які могли спричинити такі ушкодження. Це частково підтверджує версію, що Павлова та Чорновола могли добивати кастетами вже після зіткнення.

Попрощатися з ним прийшло до 200 тис. людей. Труна з тілом стояла в Київському будинку вчителя (колись там засідала Центральна Рада), а черга бажаючих вшанувати загиблого простяглася аж до Хрещатика. Поховали В'ячеслава Максимовича Чорновола на Байковому кладовищі.

Джерело: https://t.me/istoriya_ukrainy/12033