Агентура в рясах і без: обмеження проти проросійських медіа в межах УПЦ МП.

Ми розібралися, як функціонувала мережа, яка її структура та ключові особи, що з пропагандистами зараз та які статті їм інкримінують. А також чому, попри важливість цього санкційного пакету, він точно не має стати останнім "церковним".

Операція Служби безпеки України та старт розпаду мережі.

Сучасні санкції стали наслідком подій, що розпочалися весною 2024 року. Тоді Служба безпеки України реалізувала велику спецоперацію проти організованої групи, яка займалася інформаційними диверсіями за завданням російських спецслужб. Правоохоронці виявили більше 15 членів угруповання та затримали чотирьох основних фігур.

Фото: СБУ

За версією слідства, ця організація діяла під егідою УПЦ МП і активно поширювала проросійські наративи. Вона займалася як виправданням російської агресії, так і дискредитацією ПЦУ, а також розпалюванням релігійної ненависті. Служба безпеки України повідомляла, що "негайно після публікації замовних матеріалів їх швидко підхоплювали центральні телеканали та інтернет-ресурси Росії для розповсюдження неправдивих новин про Україну". Організація мала чітко визначену ієрархію та розподіл обов’язків.

Чотирьом затриманим повідомили про підозри за п'ятьма статтями Кримінального кодексу: державна зрада (ст. 111), колабораційна діяльність (ст. 111-1), розпалювання релігійної ворожнечі (ст. 161), виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (ст. 436-2) та створення злочинної організації (ст. 255).

Віктор Вишневецький може бути описаний як видатна особистість, яка залишила помітний слід в історії.: Творець медіа-імперії.

Вугільний магнат Віктор Вишневецький може бути описаний як видатна особистість, яка залишила помітний слід в історії. став об'єктом підозри у зв'язку з організацією та фінансуванням злочинної групи, яка управляла роботою трьох інформаційних платформ.

Згідно зі слідчими матеріалами, в грудні 2020 року Вишневецький, переконаний у перевазі російської нації над іншими народами і прагнучи до знищення Української держави та її символів, зокрема Православної церкви України, організував злочинну групу. Він особисто відібрав учасників цієї мережі, залучивши осіб з відповідним досвідом і контактами в інформаційній галузі.

Віктор Вишневецький може бути описаний як видатна особистість, яка залишила помітний слід в історії.

Згідно з інформацією, отриманою від українських засобів масової інформації та правоохоронних структур, підприємець дав згоду на співпрацю з представниками самопроголошених "ДНР/ЛНР", забезпечуючи фінансові ресурси для територій, які вони контролюють. Його підприємство продовжувало функціонувати на тимчасово окупованих землях, а угоди здійснювались через мережу контрагентських компаній.

Це підтверджується і мотивацією, вказаною в указі про санкції, в якому зазначено, що антиукраїнські медіа-ресурси отримують фінансування коштом прибутків від вугільної промисловості на тимчасово окупованій території Донбасу. На момент публікації санкційного пакету на сайті Офісу Президента Віктор Вишневецький може бути описаний як видатна особистість, яка залишила помітний слід в історії. перебуває за межами України. За даними окремих джерел, він може перебувати на території Польщі.

Три джерела – один керівник.

Окремі опубліковані документи кримінальних справ детально висвітлюють організаційну структуру та призначення кожного з трьох інформаційних джерел, які застосовувалися установою.

"Перший Козацький" являє собою складну інформаційну мережу, яка охоплює платформи YouTube, Telegram, Facebook та Instagram. Примітно, що до початку широкомасштабного вторгнення цей ресурс майже не займався релігійними питаннями, зосереджуючи увагу на суспільно-політичних новинах, пов'язаних з проросійськими політиками та "проблемами російськомовного населення".

Головний редактор, Микола Мойсієнко, є власником подвійного громадянства України та Росії. Згідно з інформацією, отриманою в результаті журналістських розслідувань, він відвідував території, що перебувають під окупацією, після 2014 року. У 2016 році його затримала українська поліція за зв'язки з російським пропагандистським медіа ANNA News. У 2023 році Мойсієнко залишив Україну.

Мойсієнко, виконуючи доручення Віктора Вишневецького, організовував діяльність журналістів "Першого Козацького", визначав теми для статей і забезпечував їх розповсюдження на різних медіа-ресурсах.

Спілка православних журналістів (СПЖ) позиціонує себе як "міжнародний медіапроєкт, який об'єднує православних людей у всьому світі". Проте результати розслідування говорять про інше.

Цей ресурс регулярно поширював спотворену інформацію про церковні справи в Україні. Матеріали СПЖ повторювалися на інших платформах УПЦ МП та РПЦ, включаючи федеральні російські канали. Платформа активно працювала над дискредитацією Православної церкви України та популяризацією ідеї про "переслідування вірян УПЦ МП".

Наприклад, СПЖ офіційно веде свою діяльність через юридичну особу "О.М.С.В.П. ГРУП", яка зареєстрована в Одесі. Однак реальне управління здійснюється через мережу афілійованих організацій, що знаходяться під контролем Віктора Вишневецького.

Фактичними лідерами СПЖ виступають Андрій Овчаренко та Валерій Ступницький. Саме вони, виконуючи доручення Вишневецького, організовували діяльність підпорядкованих журналістів, формували редакційну стратегію та займалися фінансуванням авторів.

Фото: https://spzh.eu/ Андрій Овчаренко

Важливу роль у структурі СПЖ займав священник УПЦ МП Олексій Зощук. Він безпосередньо керував редакційною політикою цього ресурсу та відповідав за фінансовий розподіл, необхідний для підтримки роботи медійного блоку. За даними ЗМІ, наразі Зощук може знаходитись на Кіпрі, а раніше відвідував Москву для зустрічей з представниками російських спецслужб.

"Миряни" – це YouTube-канал і громадська організація, засновані за шість місяців до початку повномасштабного вторгнення. Цей ресурс активно розповсюджував наративи про уявні утиски православної церкви в Україні та "порушення прав віруючих".

Відповідно до розслідування, проведеного журналістами з Bihus.info, "Миряни" виступають не лише як медійний ресурс, але й як активістська структура Української Православної Церкви Московського Патріархату. Ця організація організовувала акції протесту під стінами Верховної Ради та Офісу Президента, намагаючись вплинути на законодавчі процеси та затримати ухвалення закону, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з Російською Православною Церквою.

Головним редактором видання "Миряни" виступає протоієрей Сергій Чертилін. Згідно з даними розслідування, у його внутрішній кореспонденції він надавав звіти Віктору Вишневецькому щодо роботи ресурсу, проведених заходів та відгуків аудиторії.

"Журналісти" в інтересах Кремля

Крім вище згаданих ключових керівників, до санкційного списку увійшли ще кілька журналістів та редакторів, які готували та публікували пропагандистські матеріали.

Катерина Жарких -- донька проросійського пропагандиста Дениса Жарких, колишня журналістка "Першого козацького" та підсанкційного телеканалу "112 Україна". Роками поширювала проросійські меседжі, називала українців "нациками", виправдовувала агресію РФ. Покинула Україну у 2022 році.

Руслан Калинчук -- самоназваний "православний місіонер", який виїхав до Російської Федерації й тепер регулярно з'являється в ефірах кремлівських ЗМІ, веде програми на радіо "Радонеж". У травні 2024 року давав інтерв'ю російському пропагандистському ресурсу, де звинувачував Володимира Зеленського у "варварстві" та відкрито бажав окупації Києва російськими військами.

Тарас Забудько — протодиякон Української православної церкви Московського патріархату, який розміщував пропагандистські матеріали на платформі СПЖ, використовуючи псевдоніми "Мирослав Горський", "Ієронім Босх" та "Єлєна Константінова". На момент проведення операції Служби безпеки України він знаходився за межами країни, ймовірно, на Кіпрі.

Лев Клименко — проросійський пропагандист, який в ефірі "Першого Козацького" відмовився визнати Росію агресором у конфлікті з Україною та натякнув на можливість капітуляції.

До переліку також потрапили Володимир Бобечко, Ірина Овчаренко, а також дві громадянки Російської Федерації — Таїсія Степанова та Олена Тюлькіна. Вони є журналістами, які під псевдонімами створювали контент для всіх трьох медійних платформ.

Особливо показовий випадок Олени Тюлькіної. На момент розслідування вона проживала в Москві, на власному YouTube-каналі публікувала інтерв'ю з вагнерівцями та організовувала збори коштів на потреби російських військових, які воюють проти України.

Географія втечі

Велика кількість осіб, залучених до цієї справи, на момент введення санкцій виїхала за межі України. Серед них, крім Віктора Вишневецького, були також Тарас Забудько, Микола Мойсієнко та Катерина Жарких.

За даними з відкритих джерел та матеріалів розслідування, Тарас Забудько може перебувати на Кіпрі, як і Олексій Зощук. На території Російської Федерації також перебувають Руслан Калинчук та Олена Тюлькіна.

Станом на жовтень 2025 року двоє осіб, які входили до злочинного угруповання, були звільнені під заставу – це Володимир Бобечко та Сергій Чертилін. У той же час, Андрій Овчаренко та Валерій Ступницький продовжують залишатися в слідчому ізоляторі. Нагадаємо, що ще у вересні 2024 року Служба безпеки України передала до суду обвинувальний акт стосовно цих чотирьох осіб, в той час як інші десять учасників все ще перебувають у розшуку.

Фото: https://spzh.eu/ Сергій Чертілін

В цілому, учасники санкційного списку підпадають під 19 різних обмежень. Серед них: заборона на розповсюдження медіа в Україні, повне припинення надання послуг електронних комунікацій і використання електронних мереж, а також зупинка культурних обмінів, наукової співпраці, освітніх та спортивних взаємодій, а також розважальних програм з іноземними державами та юридичними особами з інших країн.

Відповідь з боку держави: обмеження доступу до ресурсів та судові процеси.

Після затримань у березні 2024 року уряд розпочав комплексні заходи для нейтралізації інфраструктури пропагандистської мережі. Цей процес реалізовувався поступово – від технічного блокування веб-ресурсів до ініціювання судових розглядів проти окремих індивідуумів.

Обмеження доступу до ресурсів

У вересні 2024 року Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України ухвалила рішення про заборону хостингу ресурсів СПЖ та "Першого козацького" в межах країни. Це призвело до того, що українські провайдери хостингу більше не мали можливості надавати свої послуги цим платформам.

Міністерство цифрової трансформації розпочало діалог із міжнародними платформами -- YouTube, Facebook (Meta), Telegram -- щодо блокування або обмеження діяльності цих ресурсів у соціальних мережах. Процес виявився складним через юридичні особливості роботи глобальних платформ та їхні внутрішні правила модерації контенту.

Проте, незважаючи на заборони, ресурси залишалися доступними завдяки VPN-сервісам і дзеркальним сайтам. Деякий контент перенісся в соціальні мережі, де контроль за інформацією виявився менш строгим.

Судові процеси

У вересні 2024 року СБУ завершила досудове розслідування щодо чотирьох фігурантів справи та скерувала обвинувальний акт до суду. Це були особи, які перебували на території України на момент операції та були затримані правоохоронцями.

Цікаво, що саме перебування значної частини учасників злочинної організації, включно з її керівником та засновником Віктором Вишневецьким, поза межами території України могло стати однією з ключових підстав для підготовки окремого санкційного пакету у жовтні 2025 року.

Мережа Вишневецького як прояв більшої проблеми.

Тематика функціонування УПЦ МП та асоційованих з нею медіа-структур охоплює декілька важливих аспектів — свободу віросповідання, національну безпеку та інформаційну чистоту.

Критики санкцій і обмежувальних заходів заявляють, що влада порушує права на свободу совісті та релігії, які закріплені в Конституції. Українська православна церква Московського патріархату активно експлуатує цю позицію на міжнародній арені, звертаючись до західних правозахисників. Однак з державної перспективи це питання стосується національної безпеки.

Фінансування, що здійснюється через вугільні активи, деякі з яких функціонують на територіях, що знаходяться під контролем окупантів за узгодженням з "адміністрацією ДНР", чітко вказує на економічні зв'язки між мережею Вишневецького та окупаційними структурами. Крім того, регулярне поширення російської пропаганди через медіа під релігійним прикриттям є серйозною загрозою для інформаційної безпеки нашої держави.

Це вже четвертий "церковний" пакет, який було представлено з моменту початку повномасштабного вторгнення. Перші два пакети з'явилися в грудні 2022 року, а третій — в січні 2023 року. До цього пакету, який досі залишається актуальним, увійшов також Вадим Новинський, відомий як основний спонсор УПЦ МП. Однак, очевидно, що Новинський і Вишневецький — не єдині, хто своїми фінансами, контактами та впливом сприяв поширенню російської церкви в Україні.

Image source: facebook.com/MitropolitAntoniy

Хрест на МП: як його нарешті поставити?

На фоні судових процесів, що стосуються закриття Київської митрополії УПЦ МП в Україні, в медіапейзажі з'явилося більше інформації про меценатів і лобістів РПЦ. Наприклад, згідно з розслідуванням InformNapalm, серед активних спонсорів Московського патріархату можна виділити президента компанії VS Energy Миколу Лавренка, банкіра та забудовника Олексія Омельяненка, колишнього члена наглядової ради "Укргазбанку", а також власницю агрокомпанії "Світанок" Тетяну Засуху. Навіть Геннадій Труханов, на фоні позбавлення українського громадянства, знову згадувався в ЗМІ та соцмережах через його давні зв'язки і підтримку УПЦ.

Санкції -- це не лише покарання для конкретних осіб, а й спроба держави заблокувати довготривалі канали впливу Кремля на українське інформаційне поле через церковні структури.

Отже, санкції, запроваджені в жовтні 2025 року проти медіахолдингу Вишневецького, слід розглядати не як завершальний етап, а як ще один крок у затяжному конфлікті між державою та підприємствами й особами, пов'язаними з російською церквою.