Протягом дев'яти днів російські збройні сили вчинили шість нападів, що суперечать стандартам Женевських конвенцій, повідомило Міністерство оборони.
Російська армія з 2 по 10 листопада здійснила по Україні шість атак, кожна з яких порушує одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права.
Згідно з інформацією, наданою Міністерством оборони України, про це повідомляє Укрінформ.
У Комишувасі, що в Запорізькій області, 2 листопада 2026 року відбувся напад Росії, внаслідок якого були скинуті авіабомби на пункт, де надавалася гуманітарна допомога, а потім завдано удару по укриттю, де ховалися люди. В результаті трагічних подій загинуло не менше 57 осіб. Міністерство оборони зазначило, що такі дії порушують Женевські конвенції, підписані ще за часів СРСР, і Росія залишається зобов'язаною їх дотримуватися.
Як зауважили у відомстві, Комишуваха - не поодинокий випадок. За 2-10 листопада під ударами опинилися рятувальники, лікарня, енергетика дев'яти областей, житловий будинок і магазин.
Кожен з шести ударів, здійснених з 2 по 10 листопада, порушує відразу кілька принципів міжнародного гуманітарного права.
У Міністерстві оборони пояснили, які норми Женевських конвенцій були порушені Росією протягом кількох днів у листопаді.
2 листопада російські військові здійснили атаки на центр гуманітарної допомоги та укриття в Комишувасі.
Гуманітарні вантажі були розподілені в старій гімназії "Джерело". На територію селища скинули дев'ять авіабомб: спочатку ФАБ-500 влучила в школу, а згодом ФАБ-3000 у сховище, куди втекли ті, хто зміг вижити.
Серед загиблих є двоє співробітників ДСНС та четверо представників поліції.
Згідно з інформацією від правоохоронців, на 12 листопада з-під уламків будівель було витягнуто тіла не менше ніж 57 загиблих, і особи 48 з них вже ідентифіковано. Рятувальні роботи продовжуються.
Як зазначили у Міноборони, "місія ООН наголосила, що час і місце роздачі оголосили заздалегідь, а удар, схоже, порушив найосновніші принципи міжнародного гуманітарного права".
"Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу"
Додатковий протокол I, стаття 51(2)
Порушені положення: Додатковий протокол I, статті 48, 51(2), 51(4)-(5), 52, 57; гуманітарна допомога (статті 70-71); цивільна оборона (статті 61-62); Римський статут, стаття 8(2)(b)(i)-(iii).
8 листопада безпілотники з Росії здійснили напад на рятувальні команди в Комишувасі.
Рятувальники ДСНС сьому добу розбирали завали, коли ворожі дрони за день тричі атакували місце робіт, зокрема FPV-дроном. Двоє рятувальників дістали поранення. Була пошкоджена пожежно-рятувальна машина..
"Персонал організацій, що займаються цивільною обороною, користується шаною та охороною."
Додатковий протокол I, пункт 62(1)
Порушення норм: Додатковий протокол I, статті 61-62 (цивільна захист), 51(2)
3 листопада о 03:20 російська авіабомба вразила з'єднання між будівлями міської лікарні в Харкові.
У кардіологічному відділенні знаходилися 236 хворих та 31 співробітник.
Згідно з інформацією, наданою Офісом генерального прокурора, 73 особи отримали травми, а 226 пацієнтів були евакуйовані.
Цивільні медичні заклади, створені для підтримки поранених, хворих, людей з обмеженими можливостями та породіль, не повинні піддаватися атакам за будь-яких умов.
IV Женевська конвенція, пункт 18
Порушені норми: IV Женевська конвенція, пункт 18; Додатковий протокол I, стаття 12; Римський статут, стаття 8(2)(b)(ix)
3 листопада російські війська атакували енергетику в дев'яти областях.
У ніч на 3 листопада армія РФ випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Головною ціллю стали генерація та підстанції у дев'яти областях. Були пошкоджені хоспіс, лікарня та амбулаторія в Дніпрі. За даними ДСНС загинули двоє людей, ще 20 постраждали.
"Навмисне націлювання атак на цивільні об'єкти, які не є військовими цілями."
Римський статут МКС, стаття 8(2)(b)(ii)
Порушення норм: Додатковий протокол I, статті 52, 57. Комісія ООН (26 жовтня 2026 року) заявила, що атаки на енергетичну інфраструктуру є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Згідно зі статтею 8(2)(b)(ii) Римського статуту, свідомі напади на цивільні об'єкти, які не є військовими цілями, є забороненими.
7 листопада в Києві під обстрілом з боку Росії опинилися житлові будинки та дитячий садок.
Протягом однієї ночі агресор здійснив обстріл Києва та його околиць, випустивши 36 ракет і 172 дрони-ударники. Основними мішенями стали підстанції, які з'єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС з Київом. Однак, внаслідок атак також постраждали п'ятиповерховий житловий будинок і споруда на території дитячого садка.
В Києві, згідно з інформацією від місцевої адміністрації, щонайменше п'ятеро осіб отримали травми, включаючи 14-річну дівчинку. В Київській області, як повідомляє обласна військова адміністрація, загинув один чоловік.
У ході військових дій завжди акцентується увага на необхідності захисту цивільного населення, його представників та об'єктів, що не мають військового значення.
Додатковий протокол I, стаття 57(1)
Порушення норм: Додатковий протокол I, статті 52, 57; особливий захист дітей (стаття 77). Комісія ООН зазначає, що атаки на енергетичну інфраструктуру визнаються воєнними злочинами. Відповідно до статті 8(2)(b)(ii) Римського статуту, умисні напади на цивільні об'єкти, які не є військовими цілями, є незаконними.
10 листопада в Кропивницькому під обстріл потрапив торговий заклад.
Вранці стався вибух у магазині однієї з торгових мереж обласного міста. За інформацією ДСНС, дві особи отримали травми.
"Громадські будівлі не можуть стати мішенню для атак чи помсти."
Додатковий протокол I, стаття 52(1)
Порушені норми: Додатковий протокол I, статті 51(2), 52. Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту - умисне спрямування нападів на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, що не є військовими цілями.
Женевські конвенції, ухвалені 12 серпня 1949 року, мають на меті захист жертв війни. Вони забезпечують безпеку для тих, хто не бере участі у військових діях, або вже залишив їх: цивільних осіб, поранених, хворих, а також військовополонених. Додаткові протоколи, прийняті в 1977 році, уточнили та розширили захист, що надається всім цивільним особам та об'єктам. Зокрема, ці протоколи включають спеціальні норми, що гарантують захист для організацій цивільної оборони.
СРСР уклав конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року. Додатковий протокол I, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, був підписаний СРСР 12 грудня 1977 року і ратифікований 29 вересня 1989 року.
Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і досі є стороною цих договорів. У 2019 році вона відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Як пояснили у Міноборони, "саме на цьому ґрунтується міф, нібито Росія вийшла з Женевських конвенцій. Насправді це не так: у МЗС РФ самі наголосили, що на участь у Протоколі I це не впливає, він для Росії чинний".
Росія зобов'язана поважати конвенції та забезпечувати їх дотримання, допускати МКЧХ до військовополонених, не депортувати цивільних, шукати й судити тих, хто вчинив злочини. Конвенції діють у міжнародному збройному конфлікті незалежно від того, як сторона називає війну. Тож псевдоназва "спеціальна воєнна операція" нічого не змінює, підкреслили у Міноборони.
З 1 січня 2025 року Україна стає країною-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Російська Федерація підписала цей документ у 2000 році, але у 2016 році відкликала свій підпис і, відповідно, не є його учасником. Проте, згідно з інформацією від Міністерства оборони, Міжнародний кримінальний суд має юрисдикцію щодо злочинів, вчинених на території України, що поширюється й на дії Росії.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні, яка здійснювала свою діяльність з 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року, зафіксувала 73 451 випадок жертв серед цивільного населення. Серед цих випадків 17 605 людей загинули, а 55 846 отримали поранення. При цьому, як підкреслює місія, реальні цифри можуть бути ще більшими.
У Міністерстві оборони зазначили, що ситуація на фронті стає все більш небезпечною для мирних жителів. Протягом січня-вересня 2026 року загинули 2 570 цивільних осіб, а ще 15 211 отримали поранення. Це на 59% перевищує показники аналогічного періоду 2025 року.
Протягом цих дев'яти місяців кількість загиблих вже перевищила всі втрати 2025 року, коли місія зафіксувала 2 549 смертей.
Удари по захищених об'єктах оцінюють і міжнародні органи. Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні встановила, що атаки на енергетику України є воєнними злочинами і злочинами проти людяності. Доповідь представили Генеральній асамблеї ООН 26 жовтня 2026 року.
Офіційного лічильника порушень конвенцій немає: порушення встановлює суд. Агенції ООН і державні органи рахують зафіксовані атаки на захищені категорії:
* Медичний сектор: більше ніж 3 400 нападів, підтверджених Всесвітньою організацією охорони здоров'я, на 3 листопада 2026 року;
* освіта: 4 706 закладів постраждали від обстрілів, з них 428 зруйновано повністю, за даними Міністерства освіти і науки;
* енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику і 74 на теплопостачання з жовтня 2025 до березня 2026 року, за даними ООН;
* Рятівники: з початку повномасштабного вторгнення, станом на 17 вересня 2026 року, загинуло 130 співробітників ДСНС.
* Згідно з даними INSO на 24 лютого 2026 року, з 2022 року внаслідок бойових дій загинуло 35 гуманітарних працівників і 127 отримали поранення.
Ці лічильники реєструються різними організаціями в різні часові проміжки, тому їх не можна підсумовувати, зазначили у Міністерстві оборони.
"За кожним рядком цих лічильників - епізоди на кшталт Комишувахи, де рятувальники під атаками дронів розбирали завали укриття ще через шість днів після удару", - підкреслили у Міноборони.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня в ООН відбувся захід, присвячений впровадженню механізмів відповідальності Росії за агресію проти України.