Росія прагне зайняти позиції в організації ООН, яка займається розглядом скарг на втручання в роботу супутникових систем, повідомляє Reuters.
Росія прагне отримати посади в Міжнародному союзі електрозв'язку (МСЕ), щоб послабити міжнародну ізоляцію, спричинену війною проти України та отримати більший контроль у сфері цифрових технологій.
Про це Reuters повідомили дипломати ООН на умовах анонімності, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників агентства, в ООН поступово зростає небажання публічно виступати проти Росії, а деякі країни на тлі затягування війни прагнуть відновити торговельні та безпекові відносини з Москвою. Дипломати зазначили, що Росія використовує втому від війни, щоб домогтися посад, які посилили би її вплив в ООН.
Одночасно західні дипломати висловлюють тривогу з приводу потенційного призначення представників Російської Федерації на ключові посади, оскільки вважають, що це могло б сприяти формуванню позитивного іміджу для країни та зміцнити її позиції у політичних питаннях, пов'язаних з телекомунікаціями.
"Їхнє обрання продемонструвало би, що Росія повернулася до багатосторонньої системи. Система ООН відчуває "втому від України", -- зазначив західний дипломат.
Вибори заплановані на засіданні організації, яке відбудеться в понеділок у столиці Катару, місті Доха. Рішення буде прийматися 194 країнами — членами союзу. Росія претендує на одну з посад у Раді з питань радіорегламенту, що займається відповідними скаргами. Згідно з інформацією, Москва змагається за одне з двох місць, призначених для цього органу в регіоні, проти Грузії, Азербайджану, Казахстану та Узбекистану.
Альтернативна позиція — це участь у раді МСЕ, що складається з 48 учасників і має значний вплив на фінансове планування, стратегічний розвиток та адміністративне управління організації.
Посол України при ООН у Женеві Євген Цимбалюк заявив, що російські атаки завдали телекомунікаційній галузі України збитків на понад 2,5 млрд доларів, не враховуючи кібератак.
"Ця поведінка не може бути прощена," -- заявив він журналістам Reuters.
У четвер на засіданні в Досі генеральним секретарем МСЕ на новий термін переобрали американку Дорін Богдан-Мартін.
МСЕ раніше визнавав скарги на російське втручання в супутникові сигнали. Наразі організація розглядає пропозицію, яку ініціювала Литва, щодо посилення заходів для протидії цим атакам.
Міжнародний союз електрозв'язку -- одна з найстаріших організацій ООН. Заснований у 1865 році для гармонізації телеграфного зв'язку, нині він розподіляє глобальний радіочастотний спектр і допомагає встановлювати стандарти для штучного інтелекту та інших нових технологій. Країни активно змагаються за посади в МСЕ, оскільки вони дають змогу впливати на важливі рішення, зокрема щодо стандартів штучного інтелекту та розподілу радіочастотного спектра.
Інформагенція нагадує, що минулого року Росія не змогла отримати місце в раді Всесвітньої організації охорони здоров'я, а у 2023 році не набрала достатньої кількості голосів, щоб повернутися до Ради ООН з прав людини. Однак нині шанси Москви на здобуття посад вищі, оскільки деякі держави прагнуть нормалізувати торговельні та безпекові відносини з Росією, і тому не хочуть відкрито виступати проти неї в ООН, зазначив один дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році Україна не допустила російських кандидатів на керівні посади в дослідницьких групах Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) на період 2025-2028 років.