Відвідування вбиральні: необхідність організму чи вимога роботодавця?
Цю тему активно обговорюють у соцмережах не лише звичайні українці, а й лікарі, правники, психологи. Дискусію на цю тему спровокувала Анна Крилова-Тодурова, дитяча стоматологиня, засновниця та головна лікарка приватної клініки MamaDentist у Києві, яка заявила, що її співробітникам на роботі не можна ходити в туалет для випорожнення кишківника. Такі потреби, мовляв, слід справляти лише вдома. Лікарка також назвала відвідування туалету в громадських місцях неповагою до інших людей та відсутністю культури.
Такі її висловлювання викликали хвилю обурення у соцмережах. Одні вважають, що така заборона порушує права людини, юристи вбачають у таких діях порушення трудового законодавства. Заборона відвідувати туалет у робочий час може бути підставою для звернення до Державної служби України з питань праці. Після різкої критики стоматологиня закрила акаунти у соцмережах.
ZAXID.NET вирішив дізнатися думки експертів на цю тему. Чи є правдивими слова стоматолога про те, що здоровий організм виводить вміст кишківника лише вранці? Чи має людина можливість контролювати цей процес? Який вплив на здоров'я може мати затримка з випорожненням? Ось які відповіді надали нам фахівці.
Проктолог і колоректальний хірург Університетської лікарні ЛНМУ, Богдан Стасишин, зазначає, що можна виділити два основних аспекти. Перший з них стосується обмеження фізіологічних потреб людини.
"Ці вимоги можуть порушувати права людини, оскільки частота випорожнень є індивідуальною і залежить від багатьох факторів, таких як вік, особливості організму, раціон харчування, стан кишкової системи та наявність хронічних захворювань травного тракту. Не всі люди мають однаковий і чітко визначений графік відвідування туалету. Для деяких нормально відвідувати вбиральню 1-4 рази на день, тоді як інші роблять це рідше," - зазначає проктолог.
Він зазначив, що особи, які страждають на запальні захворювання кишечника або пережили хірургічні процедури, можуть вимушені відвідувати туалет від 5 до 8 разів протягом доби.
"Це зовсім не означає, що їм слід відчувати провину або піддаватися обмеженням через специфіку їхнього тіла," - підкреслює медичний фахівець.
Друга: етикет користування громадськими туалетами. Кожна особа повинна з повагою ставитися до спільних приміщень: важливо прибрати за собою, підтримувати унітаз у чистоті та не перекладати відповідальність за свої дії на працівників обслуговування.
"Отже, аспекти особистої гігієни і поваги до оточуючих - це одне, тоді як спроби впровадити загальні обмеження для природних фізіологічних процесів, які не беруть до уваги індивідуальні риси особистості, є зовсім іншим питанням," - резюмує експерт.
Софія Кулик, уролог і сексопатолог з Університетської лікарні ЛНМУ (кампус ім. І Огієнка), підкреслює, що з медичної перспективи, регулярне утримання від сечовипускання або дефекації через дискомфорт чи етичні норми є недоцільним. Якщо така поведінка стає звичною, це може призвести до негативних наслідків для здоров'я.
"Зокрема, тривале утримання від сечовипускання може призвести до значного розтягнення сечового міхура, а звичка відкладати дефекацію може сприяти розвитку або загостренню закрепів. У деяких випадках це також може погіршувати існуючі урологічні симптоми. Я вважаю, що можливість вільно відвідувати туалет у відповідь на потреби організму повинна бути загальноприйнятою нормою", - зазначає лікар.
Вона вважає, що робочі правила, етикет чи організаційні процеси не повинні суперечити базовим потребам людини. Адже турбота про здоров'я починається саме з таких, на перший погляд, простих речей.
"Я особливо ціную, що в урологічному відділенні ми приділяємо увагу комфорту пацієнтів. Зокрема, практично кожна палата має власний санвузол. Це, можливо, не найбільш помітна деталь у роботі медичного закладу, але вона багато говорить про ставлення до людини та її гідності", - наголошує лікарка.