"Настав момент діяти". Чому Німеччина вирішила закрити "Російський дім" і яким чином функціонує система подібних центрів у різних країнах?

"Ідіть додому! Слава Україні!", "Повертайтеся до Кремля", "Час збиратися" - картонні коробки з такими написами стоять біля будівлі "Російського дому" в Берліні. Українські біженці, активісти та німці від початку великої війни боролися за його закриття. Четвертого вересня вони прийшли символічно "допомогти" представникам центру спакувати речі й наголосити, що вважають правильним рішення Німеччини розірвати угоду щодо діяльності центру.

"Російський дім" у центрі Берліну працював понад 40 років - офіційно як майданчик для популяризації російської культури. Водночас активісти та експерти заявляють, що центр використовували для поширення пропаганди та дезінформації, він міг бути пов'язаний зі шпигунською діяльністю, а його робота могла дозволяти російському агентству "Росспівробітництво", якому він підпорядковується, обходити санкції ЄС.

Чому Німеччина вирішила закрити "Російський дім" лише зараз, скільки таких центрів працює у світі, як під їхньою егідою дітей возять до окупованого Криму та які країни вже припинили роботу аналогічних установ? По це розповідає проєкт Радіо Свобода "Ти як?".

"Це вірний вибір."

4 вересня, біля "Російського дому" в Берліні, організація Vitsche Berlin провела перформанс під назвою "Час пакувати речі". Владислава Воробйова, українка та співзасновниця організації, яка знайшла притулок у Німеччині після початку повномасштабної війни, пояснила, що активісти прагнули символічно "допомогти" установі покинути свої приміщення, оскільки фізично це здійснити неможливо.

Декількома днями раніше . Такого висновку, за словами міністра внутрішніх справ Німеччини Александра Добріндта, дійшли на основі інформації розвідувальних служб та аналізу низки інших гібридних операцій, які почастішали в Європі. Серед заходів у відповідь - закриття генерального консульства Росії в Бонні та розірвання договору щодо діяльності "Російського дому" в Берліні.

Лідер Російської Федерації підкреслив, що це, мовляв, "очевидно суперечить інтересам народу Німеччини". У відповідь Росія закриває філію німецького Культурного центру імені Гете ("Гете-інститут"), як повідомив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

Закриття "Російського дому" є важливим кроком, над яким ми та інші активісти працювали. Ми організовували пресконференції, демонстрації та різноманітні акції, щоб привернути увагу до приміщення в центрі Берліна, яке використовувалося для поширення шкідливих наративів, російської дезінформації та шпигунської діяльності. Крім того, це місце слугувало для просування пропаганди щодо України та війни, що триває в нашій країні.

Vitsche Berlin спільно з Osint for Ukraine провели детальне розслідування російської мережі впливу в Німеччині. Активісти задокументували зустріч організаторів маршів на честь Дня перемоги, під час якої, за словами Воробйової, розповсюджувалися тези про те, що українці є "нацистами" та нібито "розпочали війну". Крім того, було вивчено можливі способи обходження санкцій російським федеральним агентством "Росспівробітництво", яке контролює "Російський дім" у Берліні.

У квітні 2021 року президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти "Росспівробітництва". З липня 2022 року це агентство також знаходиться під санкційним режимом Європейського Союзу.

Усі, хто записується на курси з танців, співу, малювання або вивчення мов, змушені розраховуватися готівкою. Це дозволяє їм певною мірою обходити існуючі санкції. Крім того, кафе продовжує свою роботу, а в його меню можна знайти страви на кшталт борщу, вареників, сирників та інших. Ми спостерігаємо схожу апропріацію нашої культури, яка, в принципі, не є новинкою для Росії.

Як повідомляло видання Die Zeit, у семиповерховій будівлі розташовані бібліотека, кінотеатр та ресторан. Тут організовували мовні курси, творчі майстер-класи та музичні заходи. Офіційно центр ставив за мету ознайомлення з російською культурою та підтримку російськомовних громадян у Німеччині. Проте, згідно з інформацією німецьких журналістів, у кінотеатрі, наприклад, показували фільм телеканалу Russia Today про Голокост, у якому українці зображалися як "нацисти".

Водночас перформанс Vitsche Berlin став і реакцією на акцію на підтримку "Російського дому", каже Владислава. Четвертого вересня біля центру відбувся мітинг, організований берлінським відділенням німецької політичної партії "Союз Сари Вагенкнехт - за розум і справедливість". На своїй сторінці у соцмережі воно зазначало, що виступає проти "спалювання мостів та розривання зв'язків із Москвою" і хочуть "зупинити ескалацію".

Паралельно відбулася й акція російських опозиціонерів, які підтримують закриття центру.

"Відступи звідси," і плюнули.

Протягом більше ніж двох з половиною років Генрі Ліндемайєр, німецький активіст, щодня проводив близько чотирьох годин на протестах біля "Російського дому" в Берліні. Цей чоловік відвідав Україну 18 разів, зокрема в якості волонтера, доставляючи туди зарядні станції, медикаменти та автомобілі для підтримки військових.

Все почалося 9 травня 2023 року, коли Генрі з'явився з українським прапором на святкуванні Дня перемоги — важливого свята в російському календарі та однієї з основних подій, через які Кремль підкреслює значення Радянського Союзу в перемозі над нацистською Німеччиною. Упродовж останніх років парад на Красній площі також став платформою, на якій президент Володимир Путін прославляв війну проти України.

Україна і Росія мають радикально різні погляди на Другу світову війну та її спадщину. У той час як у Росії щороку проводять величезні урочистості на честь перемоги, які деякі критики охрестили "побєдобєсієм", в Україні акцент робиться на вшануванні пам’яті жертв війни та запобіганні повторенню подібних трагедій.

8 травня 2023 року Україна вперше святкувала День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це свято співпадає з Днем перемоги в Європі, який відзначають у багатьох країнах Європи та Північної Америки. Як зазначив один із учасників, під час заходу до нього ставилися недружньо — плювали в його бік і називали "нацистом". Сам Генрі охарактеризував цей захід як "святкування війни проти України".

Після цього Генрі вирішив проводити акції біля "Російського дому", оскільки знав, що його відвідує багато росіян. За його словами, цей центр важливий для Росії "не лише для поширення пропаганди серед німців, а й для того, щоб утримувати російсько-німецьку спільноту в російській орбіті".

Поруч із "Російським домом" він розгорнув український стяг, увімкнув на маленькій колонці гімн України та українські мелодії. Як зазначив чоловік, під час протестів... Також йому довелося оскаржити дії правоохоронців у судовому порядку.

Спершу представники "Російського дому" вигукували: "Іди геть!" і не раз демонстративно плювали в мою сторону. Вони намагалися тричі чи навіть чотири рази напасти на мене, але я залишався байдужим до їхніх провокацій. Вони викликали поліцію, посилаючись на те, що я занадто голосно граю музику і заважаю їм працювати. Бували моменти, коли правоохоронці одягали на мене кайданки і відвозили до відділку на кілька годин для встановлення моєї особи. Я подав до суду, і той визнав дії поліції неправомірними. Я дав зрозуміти російським представникам: "Ні-ні-ні, ви не зможете мене так просто змусити піти. Навпаки, я буду тут кожного дня".

Генрі ділиться, що на початку перехожі сприймали його демонстрації як акції на підтримку України: люди фотографувалися, вигукували "Слава Україні!" з протилежного боку вулиці, а українці підходили до нього, висловлюючи вдячність. За його словами, деякі навіть не здогадувалися, що в Берліні існує "Російський дім", і були здивовані, коли Генрі вказував на цю будівлю.

Я прагнув висловити свою підтримку Україні. Але, розумієте, деякі люди відвідують "Російський дім" і приводять туди своїх дітей: "О, ми тут займаємося танцями, граємо в шахи, вивчаємо російську мову" і подібні речі. Я хотів, щоб вони щодня бачили прапор, нагадуючи про важливість цього. Я усвідомлюю, що Україна бореться за нашу можливість жити в мирі, і за це їй доводиться платити високою ціною — кров'ю та руйнуваннями.

Коли Генрі отримав новину про закриття "Російського дому", він зізнається, що не зміг стримати сліз. З одного боку, його переповнювала радість, а з іншого – гіркота від усвідомлення того, скільки часу він витратив на ці протести, не маючи впевненості в їхній ефективності.

Договори на десятиліття

Радіо Свобода надіслало запити до Міністерства закордонних справ Німеччини, аби дізнатися, на яких угодах базується діяльність установи та яку суму коштів країна виділила на її функціонування під час масштабного військового конфлікту. У відповідь міністерство зазначило, що ця інформація вже була раніше опублікована.

Як писало Deutsche Welle, діяльність центру регулювалася декількома угодами. Одна з них - між урядами Росії та Німеччини щодо розміщення "Російського дому" в Берліні та "Гете-інституту" в Москві. Інша - про співпрацю у сфері культури. Перша угода набула чинності у травні 2013 року терміном на 99 років, друга - ще у 1993-му терміном на п'ять років. Обидві автоматично могли продовжуватися, якщо жодна зі сторін у визначений термін не повідомляла іншу про намір припинити їхню дію.

Відповідно до угоди щодо "Російського дому", Берлін не має права передавати земельну ділянку третім особам без погодження з Москвою, як повідомляє Deutsche Welle. Це також залишиться в силі доти, поки Росія не почне стягувати аналогічний податок за земельні ділянки в Москві, зазначає Fokus.

Співзасновниця організації Vitsche Berlin Владислава Воробйова розповідає, що . За її словами, існує , однак цей процес може тривати близько року. Лише після цього, стверджує Воробйова, Росію можна буде повністю позбавити права користуватися будівлею.

"Ліпше мати справу з відомим злом, ніж з невідомим."

Засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн переконаний, що "Російський дім" в Берліні перебував під наглядом, а співробітники німецької контррозвідки регулярно навідувалися туди й стежили за тим, що відбувається.

За словами експерта, серед причин, чому установу не закривали раніше, могли бути юридичні складнощі, пов'язані з договорами, а також прагнення "не спалювати мости". Такий аргумент, каже він, часто озвучували німецькі соціал-демократи, а також представники радикальних правих і лівих сил.

Ви, напевно, чули цю відому фразу, яка часто звучить у розвідувальних колах: краще мати справу з відомим ворогом, ніж з незнайомцем. Однак варто підкреслити, що вперше Німеччина відкрито вказала на Росію як на свого опонента. Німецький уряд чітко заявив, що ми вступили в нову стадію конфронтації з Росією, на що повинні адекватно реагувати.

Депутат Бундестагу від ХДС і фахівець у сфері безпеки Родеріх Кізеветтер висловлює припущення, що функціонування певної установи могло сприяти "Росспівробітництву", яке їй підпорядковується, в обході санкцій Європейського Союзу. Він також зазначає, що "Російський дім" у Берліні міг виконувати роль "інструменту впливу Путіна" і становити загрозу для безпеки німецьких громадян.

У цьому випадку можна припустити, що ця будівля має потенціал стати центром для шпигунських або секретних дій. Наприклад, існують дані про те, що в її стінах мешкає не менше 100 людей, а рівень споживання електроенергії вражає своєю аномальністю, що може вказувати на використання специфічного технічного обладнання.

Кізеветтер вважає, що Німеччині досі бракувало політичної волі для жорстких і послідовних дій щодо Росії. За його словами, .

Закриття "Гете-інституту" в Росії, за словами експерта, не матиме жодного впливу, оскільки ця установа вже раніше не могла функціонувати ефективно в умовах терористичної держави.

Осередки "російського світу" в глобальному контексті

На вересень цього року в Європейському Союзі, після рішення Німеччини, залишилося лише 15 країн.

, розповідає правозахисниця Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.

Вона зазначає, що через подібні центри Росія прагне, демонструючи нібито піклування про дітей, легітимізувати свої злочини, очистити своє ім'я, створити позитивний образ, зміцнити вплив російської мови на міжнародній арені та протистояти тому, що в Росії охарактеризовано як "кампанія проти русофілії".

Російська Федерація має фінансові ресурси, щоб випустити сотні тисяч примірників [підручників] і розповсюдити їх у всіх країнах, де є російські представництва, посольства чи хоча б одна російська школа. Мені здається, що мета не обмежується лише тим, щоб діти отримали освіту в російськомовних школах за кордоном. Ці особи повинні стати носіями російських ідей і наративів.

Наприклад, учні російської недільної школи в Генті, Бельгія, які здобули перемогу на літературному конкурсі "Живая классика" у 2023 році, згідно з розслідуванням DeMorgen. Інформація про проведення конкурсу була розміщена на веб-сайті "Російського дому" в Брюсселі. Варто зазначити, що на даний момент "Артек" знаходиться під санкціями Європейського Союзу, Сполучених Штатів та України.

Згідно з інформацією бельгійських репортерів, учні також долучилися до "Диктанту Перемоги" – ініціативи, започаткованої партією Володимира Путіна "Єдина Росія". Цей захід проходить не тільки в Росії, але й у культурних центрах та навчальних закладах у дев’яноста інших країнах світу.

Директорка школи під час розмови з журналістом, який під легендою хотів влаштувати туди свою дитину, розповіла про уроки "світового орієнтування та країнознавства" і згадала шкільні підручники географа Віктора Дронова. Як зʼясували автори розслідування, у нових виданнях цих підручників окуповані українські території Донбасу зображені як "російський Донбас", Крим - як частина РФ, а кордони з Вірменією та Естонією позначено як "не остаточно визначені".

Директорка навчального закладу Тетяна Масхелін у коментарі для Радіо Свобода підкреслила, що учні беруть участь у конкурсі, але далі все залежить від батьків: чи вирішать вони використати отриману нагороду та куди саме їхні діти проведуть канікули. Вона також зазначила, що школа не користується підручниками, згаданими в розслідуванні De Morgen, натомість використовує старі видання інших авторів. Щодо поїздок до Криму, освітянка зазначила, що вони є "не рекомендованими, а не забороненими".

"Російський дім у Брюсселі" виступає як офіційний підрозділ російського посольства в Бельгії. У березні 2022 року в країні було оголошено про висилку 21 російського дипломата через підозри у шпигунській діяльності.

Учні з Польщі також відвідували окуповані українські території. У 2023 та 2025 роках у Варшаві, під егідою "Російського дому", організували конкурс на краще читання прозових творів серед школярів. Три переможці отримали безкоштовні путівки до дитячого табору "Артек".

У 2024 році в рамках програми "Люди Артека" до табору завітали діти з 16 країн, серед яких була й Польща. Того ж року близько 200 учнів старших класів з 30 країн світу приїхали до табору, взявши участь у конкурсі "Большая перемена", як повідомлялося на сторінці "Російського дому" у Варшаві.

25 лютого цього року на сторінці центру в соцмережах повідомили, що "Російський дім" тимчасово призупиняє роботу. Причин такого рішення там не зазначили.

Головна речниця Європейської Комісії Паула Піньо, відповідаючи на запитання Радіо Свобода щодо можливих дій ЄС стосовно 15 "Російських домів" в країнах Євросоюзу, підкреслила, що як верховна представниця ЄС у справах зовнішньої політики Кая Каллас, так і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначали про необхідність посилення санкцій проти Росії, зокрема у зв'язку з подією в аеропорту Лейпцига, що сталася у серпні.

"Що ж до національних домів або домів, які представляють у цьому випадку Росію в державах-членах, то, очевидно, . Це повністю належить до їхньої компетенції".

Голова комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, колишня депутатка Бундестагу Марі-Аґнес Штрак-Циммерманн, відповідаючи на запитання Радіо Свобода про те, чому подібні центри залишаються відкритими в інших європейських країнах, зазначила: "Розумієте, у нас є 27 держав, і нам потрібно приймати рішення спільно. Як німкеня, я задоволена, що таке рішення прийнято в Німеччині. Але будьте впевнені: ми уважно слідкуватимемо за розвитком подій".

Не лише Берліном живе світ.

З початком масштабної війни Росії проти України "Російські доми" зупинили свою діяльність у кількох країнах, зокрема в Словенії, Румунії, Хорватії, Північній Македонії, Чорногорії, Данії, Азербайджані та Молдові.

Міністерство закордонних справ Румунії пояснило закриття "Російського дому" в Бухаресті наступним чином: . У тому ж році, у відповідь на "недружні дії", Росія вирішила закрити генеральне консульство Румунії в Ростові-на-Дону.

. У лютому 2025 року речник Росії Дмитро Пєсков назвав ситуацію "непорозумінням". Цього року заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін заявив, що Москва працюватиме над відновленням "Російського дому" в Баку, й це сприятиме "найкращим інтересам обох сторін".

Голова Міністерства закордонних справ невизнаного Придністров'я Віталій Ігнатьєв оголосив про намір заснувати "російський центр" у цьому регіоні. Він зазначив, що таке рішення покликане сприяти "попередженню деструктивних спроб обмежити присутність Російської Федерації".

Водночас представники Бюро реінтеграції Молдови підкреслили, що делегати з Тирасполя не мають законних повноважень для ухвалення подібних рішень. Віцепрем'єр Валеріу Ківер зауважив, що створення такого центру без відповідної двосторонньої угоди між Молдовою та Росією не сприятиме розвитку співпраці між державами. Як зазначив Ківер, саме така угода слугувала основою для функціонування центру в Кишиневі.

В результаті цього, міністерка культури Мартина Шимковичова вирішила скасувати обмеження на культурну співпрацю з Росією та Білоруссю.