У Теннессі планують виконати страту першої жінки за останні двісті років. Адвокати стверджують, що вона також є жертвою обставин.

Ешлі Селларс востаннє отримувала звістку від своєї подруги Крісти Пайк на початку цього тижня - Пайк написала їй з камери смертників, готуючись до страти шляхом смертельної ін'єкції, яку має здійснити американський штат Теннессі.

Пайк повідомила Селларс, що не бажає, аби хтось із її рідних знаходився поруч у середу, коли їй винесуть смертний вирок.

"Вона не бажає, щоб ми переживали це," - зазначає Селларс.

Селларс важко поєднати образ цієї жінки, яку вона знає як добру й турботливу, з людиною, яка 31 рік тому скоїла жахливий злочин.

Пайк, якій нині 50 років, була лише 18, коли разом зі своїм хлопцем Тадарилом Шиппом вчинила жорстокий злочин. Вони катували та вбили 19-річну Коллін Слеммер, з якою познайомилися в таборі для підлітків, що мали проблеми з поведінкою.

У 1995 році в Ноксвіллі, штат Теннессі, це вбивство викликало великий резонанс у ЗМІ: Колліна виявили з пентаграмою, вирізаною на його грудях, що вказувало на можливий зв'язок із сатанинським ритуалом.

Пайк дорікала Коллін, стверджуючи, що вона принижувала її та намагалася завоювати її хлопця.

Двоє інших жителів табору згодом свідчили, що Пайк похвалялася своїм злочином як до, так і після його вчинення, демонструючи їм фрагмент черепа Колліна.

Через рік їй винесли вирок — смертна кара, тоді як Шиппа, якому на момент вироку виповнилося 17 років, отримав довічний термін з можливістю дострокового звільнення.

Тепер, після численних невдалих спроб оскарження, виконання вироку Пайку запланували на середу.

Якщо вона відбудеться, Пайк стане першою жінкою, страченою в Теннессі за понад 200 років.

З 1970-х років у США було виконано смертні вироки лише щодо 18 жінок, тоді як число страчених чоловіків становить 1 663.

Мати Коллін висловила бажання, щоб Пайк отримав смертний вирок, щоб її донька "нарешті змогла знайти спокій".

Адвокати Пайка, які підготували детальне клопотання на 226 сторінок щодо помилування, все ще вірять у можливість отримання відстрочки в найостанніший момент. Крім того, експерти ООН з прав людини також виступили із закликом призупинити виконання смертного вироку.

Існують документальні свідчення, що свідчать про те, що в дитячі роки Пайк стала жертвою сексуального насильства та зневажливого ставлення.

Її адвокати вважають, що якби сьогодні її, як підлітка, визнали винною в такому самому злочині, смертного вироку вона б не отримала.

Протягом років після ухвалення рішення, команда захисту провела розслідування, яке виявило деталі її дитячих років, що, на думку адвокатів, не були доступні для розгляду присяжним.

"Очевидно, що жодних доказів стосовно пережитого нею насильства та зґвалтування не було надано, хоча вони були про це поінформовані", – зазначає Сандра Бебкок, експертка з гендерних питань і смертної кари в юридичній школі Корнельського університету, яка брала участь у команді захисту Пайк.

"Її свідчення вражає не тільки завдяки шокуючій історії сексуального насильства, а й через те, що воно переплітається з її молодим віком та психічними розладами," - зазначає Бебкок.

У 1995 році судова психологиня докторка Діана Маккой, яку найняла команда захисту Пайк, встановила, що обоє батьків серйозно нехтували нею.

У звіті Маккой зазначалося, що Пайк стала жертвою фізичного та сексуального насильства з боку кількох чоловіків, включаючи партнерів її матері. В документі також йдеться про те, що її неодноразово ґвалтували: перший випадок стався, коли їй було 11 років, а другий — у 17.

Згодом стало відомо, що в її ранньому дитинстві вона зазнавала насильства з боку хлопця її бабусі.

Маккой стверджує, що мати Пайк не вважала її слова правдивими, вважаючи, що зґвалтування справді не мали місця.

Проте адвокат Пайк не викликав Маккой на судове засідання і не запросив багатьох свідків, яких вона пропонувала.

Ці деталі були розкриті лише через понад десять років під час судового розгляду, який стосувався перегляду її справи. Нова команда юристів стверджувала, що раніше вона отримала неякісну правову підтримку. Однак суддя відкинув це зауваження.

У 2021 році в тюрмі Пайк виявили біполярний розлад, і з того часу вона проходить курс медикаментозної терапії.

Згодом інша судова психологиня, що представляла інтереси Пайк, докторка Бетані Бренд, яка провела оцінювання Пайк у 2023 році, зазначила, що її ситуація є вкрай унікальною, адже вона стала жертвою насильства з боку численних осіб, які мали б її оберігати.

"Її дитинство було сповнене фізичного, сексуального та емоційного насильства. Сексуального насильства вона зазнавала з боку кількох чоловіків, починаючи ще до того, як вона досягла шкільного віку", - каже вона.

Бренд повідомляє, що Пайк страждала від біполярного розладу, через що у неї виникали маніакальні епізоди, які не отримували лікування, а також вона мала нелікований посттравматичний стресовий розлад.

"Ці два фактори, безсумнівно, визначали ступінь загрози, яку вона відчувала від дівчини, яку зрештою вбила, а також її здатність справлятися з емоціями в цій критичній ситуації", - зазначає психолог.

"Якщо вони дозволять її стратити, це означатиме, що смертна кара в цій країні - просто жарт. Її застосовують не до найгірших із найгірших. Її застосовують до людей, які отримують найгірший юридичний захист і які є найбільш травмованими та вразливими", - каже Сандра Бебкок.

Минулого року Верховний суд Теннессі постановив, що Пайк не продемонструвала доказів, які б виправдовували заміну її покарання.

Процес оскарження вироку був вичерпаний, і їй призначили дату страти.

Раніше федеральний апеляційний суд постановив, що присяжні вже чули про її важке дитинство зі свідчень її матері, батька й тітки під час судового процесу.

Суд також підкреслив, що нові свідчення щодо біполярного розладу, посттравматичного стресового розладу та ушкоджень мозку в основному повторювали вже відомі факти для присяжних і не вплинули б на рішення.

Ця суперечка має певні паралелі з резонансною справою вбивці Лізи Монтгомері, адвокати якої також стверджували, що вона була психічно хворою жертвою насильства, яка заслуговувала на милосердя.

Юридичні спроби Монтгомері домогтися заміни покарання зазнали невдачі, і у 2021 році її стратили шляхом смертельної ін'єкції в Індіані.

Якщо губернатор Теннессі Білл Лі не помилує Пайк, її стратять 30 вересня.

Вірогідність оголошення рішення до самого останнього моменту є дуже низькою, а Лі ще жодного разу не скористався правом помилування стосовно засуджених до страти.

Цього тижня Верховний суд Теннессі відхилив прохання Пайк зупинити страту.

Адвокати жінки зазначають, що наразі ведуть дискусії щодо наступних дій.

Пайк висловила прохання, щоб у день виконання вироку до складу команди входили лише жінки.

Вона каже, що якщо її утримуватиме група чоловіків, це посилить її травму.

Влада штату Теннессі заявила, що прагне забезпечити, аби Пайк до в'язниці, де її стратять, перевозили жінки-охоронці, але не гарантувала цього.

Мати Коллін Мей Мартінес підтримує страту Крісти Пайк.

"Вона скоїла злочин. Я вважаю, що вона має за це заплатити", - сказала вона телеканалу WBIR у Ноксвіллі у 2021 році, а цього тижня повідомила BBC, що й досі дотримується цих слів.

Мартінес повідомила WBIR, що Пайк повинен відчути страждання перед своєю смертю.

"Мені б значно полегшало, якби вона пережила ту саму біль, яку відчувала Коллін."

"Моє серце розривається щодня, тому що я знову й знову це переживаю, і більше не можу, і я хочу, щоб це сталося до моєї смерті", - додала вона.

"Жоден день не обходиться без думок про Коллін, про обставини її смерті та той нестерпний біль, який вона пережила. Я щиро бажаю, щоб Крісти більше не було, щоб я могла покласти цьому кінець, відпустити свою дочку, щоб вона змогла знайти спокій," - говорить Мартінес.

Justice Coalition, правозахисна організація, яка бореться за права жертв, організувала збір коштів, щоб забезпечити Мартінес поїздку до Теннессі для участі у страті.

Виконавчий директор організації Роберт Брейсвелл заявив, що цей вирок був ухвалений присяжними, і саме цього очікує родина Коллін.

"Ми твердо підтримуємо родину в тому, що 30 вересня її страта має відбутися", - зазначив він.

Ешлі Селларс намагається примирити два, на перший погляд, суперечливі переконання: що мати Коллін має право відчувати, що справедливість нарешті звершиться, і що кожна людина, зокрема її подруга Кріста, заслуговує на шанс на спокуту.

"Коли я намагаюся поєднати образ людини, яку ви бачите по телевізору, або жахливу трагедію, що сталася з Коллін, єдине пояснення, яке має для мене сенс, пов'язане з психічним здоров'ям і травмою та з тим, як люди переживають те, що відбувається в певний момент, коли вони не мають того, що їм потрібно", - каже Селларс.

"У юності відбуваються жахливі події, які залишають слід у вашій душі, і зрештою ці рани можуть призвести до того, що ви шкодите іншим," - зазначає вона.

Селларс познайомилася з Пайк у в'язниці, коли відбувала 25-річний термін за свою участь у пограбуванні, під час якого було скоєно вбивство.

Вони розмовляли одна з одною через отвори для передачі їжі у дверях своїх камер у блоці суворого режиму.

Тепер Селларс працює активісткою за реформу системи правосуддя та захищає інтереси жертв злочинів.

"Люди хочуть знати, що життя кожного має значення, правда? Вони хочуть знати, що життя Коллін мало значення", - каже вона.

"На мою думку, Кріста нині більше зосереджена на тому, щоб її існування мало сенс, аніж на справжньому житті."