Чи буде Іспанія висилати українських чоловіків?
Враховуючи недавнє рішення Євросоюзу, українцям, які підлягають військовій службі в Іспанії, буде важче отримати статус біженців. Це стосується чоловіків, які підпадають під мобілізацію. DW досліджує питання, чи може Мадрид їх депортувати?
На початку серпня 2026 року в Іспанії вступило в силу нове положення Європейського Союзу, яке стосується надання притулку для військовозобов'язаних українців — чоловіків віком від 23 до 60 років. Тепер, звертаючись до іспанських органів влади з проханням про притулок, ці особи зобов'язані надавати документи, що підтверджують їх легальність виїзду з України, стан звільнення від військової служби та відсутність ухилення від неї. Це нововведення не торкнеться тих, хто вже отримав статус біженця раніше.
Нове рішення Європейського Союзу спричинило бурхливі обговорення серед українців та в російськомовних медіа. Зокрема, вживаються терміни на кшталт "ЄвроТЦК", а також йдеться про "масштабні" або навіть "тотальні" поліцейські перевірки українців у містах Іспанії, що, за їхніми словами, призведе до неминучого відправлення на фронт в Україні. Відзначається, що Іспанія стала "першою країною Європи, яка відмовляє в в'їзді ухилянтам від призову".
Олії у вогонь додають деякі блогери, і з їхніх повідомлень у читача, який не знає контексту, може скластися враження, що іспанці ось-ось відправлять українців проти їхньої волі на війну. DW розбиралася, чи це так?
Статистика міграції українців до Іспанії
За даними іспанського міністерства інклюзії, соціального забезпечення та міграції, станом на кінець червня 2026 року в Іспанії на законних підставах, тобто з офіційним дозволом на проживання та працю, перебували 353 009 українців. З них 262 782, або 74 відсотки всіх громадян України, які проживають тут, користуються так званим "тимчасовим захистом", тобто мають статус біженців через воєнні дії на своїй батьківщині. Решта є мігрантами з відповідною посвідкою на проживання, як і мільйони вихідців з інших країн Східної Європи, Африки та Латинської Америки.
На веб-сайті міністерства повідомляється, що Іспанія займає четверту позицію в Європі за кількістю українських біженців, поступаючись лише Німеччині, Польщі та Чехії. Серед прибулих 58% становлять жінки, а 30% - діти. Більшість біженців приїхала в країну в 2022 році, а нині їхній приплив, за інформацією іспанської влади, оцінюється як "невеликий". Щодо зайнятості, українці в основному працюють у будівельному секторі та сфері обслуговування. Серед них є чимало професіоналів, таких як програмісти. Біженці з України переважно проживають на сході та півдні країни, а також у Мадриді та інших великих містах.
Правоохоронці не мають жодної інформації щодо "глобальних перевірок" громадян України.
У поліції Іспанії кореспонденту DW підтвердили, що правоохоронці не проводять "перевірку", і тим більше "тотальну", українських громадян. "Ніхто не ставив завдання виявляти, затримувати чи депортувати військовозобов'язаних українців", - зазначено у відповіді. Документи українців не підлягають перевірці навіть під час перетворення кордону. Біженці, які прямують до Іспанії, використовують автобуси та автомобілі для перетину з Франції, де немає прикордонного контролю між цими країнами.
Таким чином, у поліції зазначили, що "документи українців стають доступними для правоохоронних органів виключно під час процесу отримання статусу біженця". При цьому підкреслили, що "ніхто не змушує людей звертатися за цим статусом" — він видається на основі заяви особи. Організацією прийому та розміщення українців, які прагнуть отримати цей статус, займаються працівники міністерства інклюзії, соціального забезпечення та міграції. Поліція виконує лише роль оформлення документів, що дозволяють легально проживати в країні.
Кореспондент DW нещодавно відвідав провінцію Аліканте, яка, подібно до Мадрида, активно обговорюється в медіа як один із центрів "полювання на українців". Члени місцевих українських спільнот запевняють, що ніяких перевірок, та й тим більше "масштабних" операцій, не відбувалося. Також кореспондент DW не зафіксував жодних підозрілих дій під час свого візиту.
Залишити не можна вислати?
Поки що немає ніякої інформації про ймовірні "облави" на українців та мадридського правозахисника, адвоката Херардо Наварро. У бесіді з DW він зазначив, що це, на його думку, є "зловмисними чутками, які компрометують Іспанію як правову демократичну державу", адже "масові поліцейські перевірки на основі національної приналежності є характерними для тоталітарних режимів". Однак юрист також визнав, що "внаслідок рішення Євросоюзу українським ухилянтам дійсно стане важче отримати статус біженця", а отже, і можливість легально жити в Іспанії та отримувати фінансову допомогу від держави.
Проте адвокат зазначив, що відмова у наданні притулку "не означає автоматичного примусового видворення особи, яка подала таке прохання". Згідно з іспанським законодавством, для видворення іноземця необхідно рішення суду. Як показує практика мільйонів іноземців, які перебувають в Іспанії, за нелегальне проживання, як правило, до суду не звертаються.
Наразі, в рамках чинного процесу легалізації мігрантів, було подано більш ніж 1,2 мільйона заяв від осіб, які перебувають в Іспанії без документів. Багато з цих людей прожили в країні в такому статусі протягом тривалого часу. "Виселення відбувається тільки у випадках грубих правопорушень законодавства або якщо надходить офіційний запит з країни походження у зв'язку з раніше скоєними злочинами", - зазначає Наварро. Процеси щодо видворення розглядаються в судових інстанціях від шести місяців до півтора року.
Не втрачати віру та спокій.
"Звичайно, особа, яка обрала жити в Іспанії без легального статусу та не планує повертатися на батьківщину, зіткнеться з низкою викликів," - підкреслив Херардо Наварро. Серед цих труднощів можуть бути проблеми з пошуком роботи, житлом, можливістю перевезти родину до Іспанії, а також питаннями виїзду з країни та повторного в'їзду. "Я можу тільки висловити співчуття і порадити не втрачати надії та терпіння," - зазначив адвокат. На його думку, варто звернутися до неурядових організацій, які займаються захистом прав людини та пропонують юридичну допомогу.
За інформацією, наданою співрозмовником DW, "в деяких випадках, за активної підтримки правозахисників, можливо оскаржити відмову у наданні притулку, представивши переконливі доводи на користь заявника": пояснюючи, чому особа не бажає або не має можливості повернутися на свою батьківщину. Українська діаспора також активно надає підтримку своїм співвітчизникам у цій ситуації.
