Чи можуть суперечки навколо Бандери перешкодити Україні у її прагненні до вступу в ЄС: коментар посла Польщі.

Він зазначив, що історичні теми, зокрема дискусії про особистість Степана Бандери, наразі не входять до порядку денного переговорів України стосовно євроінтеграції.

Лукашевич зазначив, що Україні вдалося відкрити перший переговорний кластер після завершення угорської блокади. Польська дипломатія, зокрема міністр закордонних справ Радослав Сікорський та прем'єр Дональд Туск, зробила значний внесок у цей процес.

Водночас перший кластер стосується прав людини, свободи слова та фундаментальних цінностей, а не історичних питань.

"У даному кластері відсутня будь-яка інформація про Бандеру", - підкреслив дипломат.

Зараз, за його інформацією, обговорення зосереджені на економічних аспектах, дотриманні правових норм та адаптації українських законів до стандартів Європейського Союзу.

Цей етап Лукасєвіч назвав своєрідною "математикою", оскільки Україна має виконувати конкретні вимоги та поступово ухвалювати необхідне законодавство.

"Отже, на даний момент це вже математика, а не історичні аспекти," - підкреслив він.

Водночас дипломат не виключає, що через кілька років ситуація зміниться. Коли Україна завершить основну частину необхідних реформ, питання її членства в ЄС матиме вже значною мірою політичний характер.

Однак, на думку Лукасєвіча, зараз не варто зосереджуватися на тому, яким буде політичне рішення через шість або вісім років.

"Я сподіваюся, що Україна якомога швидше матиме можливість зіткнутися з рішеннями Польщі, Угорщини, Німеччини, Франції або тих, хто буде формувати Європейський Союз через вісім років", - зазначив він.

Що Україна має робити зараз

За словами польського дипломата, сьогодні перед Україною стоять цілком конкретні завдання. Серед них - реформа податкового законодавства, зміцнення верховенства права, підвищення прозорості та боротьба з корупцією.

Він відзначив прогрес України в цих сферах, проте підкреслив необхідність прискорення темпів реформ.

Лукашевич навів у якості ілюстрації законодавство, що стосується оподаткування посилок. Він зазначив, що навіть у таких справах не завжди очевидно, чи буде достатньо голосів у Верховній Раді для прийняття потрібного рішення.

Тому, на думку дипломата, Україні доцільніше зосередитися на поточних завданнях, які потребують термінового виконання, замість будувати довгострокові прогнози на наступні вісім років.

Чи зможе Україна відкрити всі свої кластери цього року?

Відповідаючи на запитання про шанси на відкриття всіх переговорних кластерів до завершення року, Лукасєвіч утримався від чіткої оцінки ситуації.

"Я не маю певності в цьому," - промовив він.

Водночас дипломат запевнив, що Польща не має наміру блокувати або затримувати процес відкриття переговорних кластерів.

За його словами, при наявності достатньої волі та амбіцій з боку України та її партнерів це може стати реальністю.

Однак саме відкриття кластерів не означає, що основна робота завершена. Навпаки, після цього почнеться тривалий процес переговорів і трансформації країни.

"Відкриття кластера означає не більше ніж просто відкриття кластера", - пояснив Лукасєвіч.

На його думку, символічне відкриття кластерів справді важливе, але набагато складнішим завданням стане практична трансформація України.

Польський досвід і конкуренція в ЄС

Окремо дипломат підкреслив важливість теми польського сільського господарства, що постійно піднімається в обговореннях щодо євроінтеграції України.

За його словами, перелік тем, які порушують у польсько-українських відносинах, досить типовий - це історія, зерно та транспорт. Польща свого часу також проходила через непрості зміни після вступу до ЄС.

Лукасєвіч зазначив, що польські виробники побоювалися конкуренції з іншими європейськими країнами. Одним із символів тих дискусій стала історія про "польського сантехніка".

Він визнan, що подібні трансформації можуть бути важкими, проте їхня суть не в самому стражданні чи обмеженнях, а в прагненні зміцнити державу та підвищити її конкурентоздатність.

На його думку, Україна також має використати процес євроінтеграції для модернізації сільського господарства, транспорту та інших секторів.

На думку дипломата, після вступу до ЄС конкуренція не повинна обмежуватися змаганням між Україною та Польщею, Чехією чи Словаччиною.

"Глибока ідея Європи" полягає в тому, щоб країни-члени разом могли конкурувати на зовнішніх ринках зі США, Азією, Китаєм та Індією.

Вступ України до ЄС

Нещодавно стало відомо, що Україна може отримати чіткий план вступу до ЄС у формі спеціальних дорожніх карт.

Європейський Союз також розробляє відповідні документи для Чорногорії, Молдови та Албанії, щоб чітко окреслити конкретні етапи та орієнтовні строки завершення переговорного процесу.