Чоловіка у Рівному затримують та відправляють у бус ТЦК: чи відповідає це законодавству. Рівне та область - новини від Рівне Вечірнє.

9 жовтня в районі "Екватора" правоохоронці спільно з представниками ТЦК оточили 25-річного молодика.

Проте, під час перевірки документів, він втік, інформує 4 влада.

Адвокатка Наталія Мезенцова, яка закінчила освітній курс Української Гельсінської спілки з прав людини на тему "Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні", отримала запитання про законність затримань та про те, чи мають право співробітники ТЦК використовувати мікроавтобус.

Коли людина відмовляється пред'являти документи

Пані Мезенцова розповідає, що відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чоловіки віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Також відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати пред'явити військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу.

Отже, це можна розглядати як обов'язок, який було введено у зв'язку з оголошенням воєнного стану, і його мета полягає в перевірці виконання військового обов'язку громадянами. Ясно, що відсутність документів, що підтверджують особу, ускладнює перевірку інформації щодо можливих адміністративних правопорушень і може стати причиною для адміністративного затримання, - зазначає адвокатка.

Наталія Мезенцова підкреслює, що відповідно до статті 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення, можливе адміністративне затримання осіб, які скоїли адміністративні правопорушення. Це стосується, зокрема, осіб, які порушують правила військового обліку, а також законодавство, що регулює питання оборони та мобілізації, зокрема призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Зазначимо, що в цьому випадку адміністративне затримання проводять органи Національної поліції України. Адвокатка підкреслює, що максимальний термін такого затримання не може перевищувати трьох годин. Якщо особу вже ідентифіковано і вона не перебуває в розшуку, то немає підстав для її примусової доставки до ТЦК.

"Стан у розшуку" і його потенційні наслідки.

Адвокат Наталія Мезенцова пояснює, що статус "перебування у розшуку" для цілей мобілізації з’являється тоді, коли особа не виконала свої зобов'язання, визначені статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а також вчинила адміністративне правопорушення, яке регулюється статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

- Фактично, у переважній більшості випадків це нез'явлення громадянина за повісткою, - зазначає адвокатка.

Необхідні дані про правопорушення фіксуються у реєстрі. Після цього територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) подає запит до поліції з проханням провести адміністративне затримання та транспортування особи до ТЦК.

Адвокатка також зауважує, що трапляються випадки, коли після примусового доставлення для притягнення до відповідальності особу можуть в "прискореному режимі" мобілізувати:

У такій ситуації можуть виникати порушення, пов'язані з процедурою проходження ВЛК, або інші правові порушення, такі як порушення права на особисту свободу, а також нехтування наявністю бронювання чи відстрочення.

Недотримання правил затримання з боку державних органів.

Адвокат підкреслює ряд системних порушень, що можуть виникати в процесі адміністративного затримання військовозобов’язаних та їх подальшого транспортування до територіальних центрів комплектування.

Серед найчастіших проблем вона виділяє порушення, пов'язані з документальним оформленням та тривалістю утримання особи. Зокрема, йдеться про неналежне оформлення факту затримання або перевищення допустимої тривалості утримання.

Додатково, трапляються ситуації, коли адміністративне затримання проводиться без належних підстав, або ж реалізується неналежною особою (наприклад, територіальним центром комплектування). Найбільш критичні випадки пов'язані із застосуванням сили щодо громадян без обґрунтованої необхідності або з очевидним перевищенням допустимого рівня у конкретній ситуації.

Хоча українське законодавство передбачає механізми оскарження незаконних дій представників держави, адвокатка зауважує, що громадянам не завжди вдається довести факти порушень. Це може бути спричинено відсутністю належних доказів та/або неналежним розслідуванням цих фактів державою.

- Важливо, що судова практика у справах, що стосуються мобілізації, розвивається таким чином, що наявність певних порушень під час мобілізації не обов'язково призводить до її скасування, - каже Наталія Мезенцова.

Щодо автомобілів та втручання в діяльність правоохоронних органів.

Відповідаючи на питання, чи необхідно викликати поліцейське авто для адміністративного затримання чоловіка, або ж можна скористатися, наприклад, бусом ТЦК, адвокат зазначила, що українське законодавство не надає чітких вказівок з цього приводу.

- Тому треба керуватися загальними нормами щодо здійснення такої процедури. Це належний суб'єкт (поліцейський), законні підстави та належне оформлення, гарантії, а також мета - доставлення до ТЦК для притягнення до відповідальності, - зазначає пані Наталія.

Він зазначає, що у випадку, якщо під час адміністративного затримання поліцейський з групи оповіщення дотримується цих вимог і особисто доставляє правопорушника, то у такій ситуації використання транспорту ТЦК не вважається порушенням.

Адвокатка підкреслює, що в разі, коли поліцейський формально затримує особу та передає її працівникам ТЦК, але сам не супроводжує затриманого до ТЦК, це може свідчити про порушення встановленої процедури.

Наталія Мезенцова зазначає, що правоохоронні органи можуть використовувати силу лише в тих випадках, коли це дійсно необхідно і є законні підстави для цього. Наприклад, якщо особа скоїла злочин і намагається втекти або чинить опір, це виправдовує їх дії. В іншому випадку, це може бути кваліфіковано як перевищення службових повноважень.

Щодо цивільних, які перешкоджають роботі поліцейських, адвокатка пояснює:

- Загалом є правило, що законним діям поліції не можна перешкоджати, інакше це буде вважатися правопорушенням і може дати підстави для застосування відповідних заходів поліцейського примусу до осіб, що перешкоджають законній діяльності.

- Якщо ж люди є свідками можливого перевищення повноважень з боку поліції, то однозначно краще викликати поліцію, а не самостійно "відбивати людину", - додає Наталія Мезенцова.