Юридичний портал

Чому все більше держав вводять обмеження на використання соціальних мереж дітьми? -- The Economist

У недавньому дослідженні, опублікованому в The Economist, розглядається, як соціальні мережі трансформують дитинство, що таке "розлад використання соцмереж" і чи можуть державні регуляції випередити алгоритми з штучним інтелектом, які змінюються швидше, ніж науковці встигають їх проаналізувати. Texty.org.ua пропонує скорочений переклад цього матеріалу.

"Ти бездумно пролистуєш стрічку й втрачаєш відчуття часу", -- зізнається Рамон, 15-річний підліток з Іспанії, говорячи про свої звички в соціальних мережах. "Там є дівчата, які демонструють себе в сексуальному світлі, аварії, а також справді жорстокі сцени", -- продовжує він. "Всі мої знайомі стикаються з таким контентом". Він вважає, що особливо у школі, використання соцмереж "серйозно спотворює свідомість і увагу".

Та план іспанського уряду заборонити дітям до 16 років соцмережі, оголошений цього місяця, залишає Рамона байдужим. Його ровесники легко знайдуть способи обійти заборону, переконаний він. Мати погоджується. І якщо діти все одно будуть у соцмережах, вона воліла б, щоб уряд намагався обмежити найшкідливіші ефекти через регулювання: "Загальна заборона звучить суворо, але насправді штовхає підлітків до ризикованішого, потайного користування".

Не лише уряд Іспанії стурбований впливом соціальних мереж на дітей. У грудні Австралія ввела заборону на акаунти для осіб молодше 16 років. У січні друга палата британського парламенту підтримала схожі обмеження, а аналогічні заходи також розглядає нижня палата Франції. Крім того, Австрія, Чехія, Данія, Греція, Індонезія, Малайзія та Норвегія також задумуються про запровадження подібних заборон. У Бразилії з наступного місяця буде обов'язковим підтвердження віку для користувачів соціальних мереж.

Китай, який раніше запровадив комендантську годину для гравців, у 2019 році також ввів необов'язкові обмеження на час використання соціальних мереж для дітей. У кількох штатах США вже вжили заходів для обмеження доступу молодших підлітків до певних ресурсів; в інших регіонах підходи різняться. Наприклад, Каліфорнія незабаром планує обмежити алгоритмічні стрічки виключно для неповнолітніх. Тим часом, 9 лютого в американських судах розпочалися слухання у двох важливих справах — проти Meta та YouTube через ймовірну залежність користувачів від їхніх додатків, а також проти Meta з приводу того, чи достатньо її платформа захищає дітей від онлайн-хижаків.

"Покоління тривоги"

Ці нові юридичні обмеження можуть суттєво змінити життя підлітків, які в США витрачають близько п'яти годин щодня на соціальні мережі, використовуючи їх для різних цілей — від встановлення зв’язків до виконання домашніх завдань. Крім того, це може серйозно вплинути на індустрію, що щорічно приносить сотні мільярдів доларів завдяки рекламі. Проте, як вважають Рамон і його мати, реалізація нових правил може виявитися складнішою, ніж очікують їхні прихильники. Вже можна спостерігати деякі непередбачувані наслідки.

Протягом багатьох років мінімальний вік для використання більшості платформ встановлювався на рівні 13 років. Це правило стало загальноприйнятим після ухвалення закону COPPA у США в 1998 році, що було спрямоване на захист особистої інформації дітей в інтернеті. Проте, користувачі часто ігнорують цю вимогу, а компанії, в свою чергу, майже не здійснюють належного контролю, обмежуючись простим запитанням до нових користувачів про їхній вік та вірячи їхнім відповідям. Хоча платформи стверджують, що вони вживають заходів для виключення неповнолітніх, фактична реалізація цих заходів залишає бажати кращого. Дослідження британського регулятора Ofcom вказують на те, що серед дітей віком 10-12 років більше половини користуються Snapchat, понад 60% – TikTok, а понад 70% – WhatsApp. Усі три додатки мають формальну мінімальну вікову межу в 13 років.

Уряди, які раніше заплющували очі на такі практики, тепер вирішили, що соцмережі "завдають соціальної шкоди нашим дітям", як каже прем'єр Австралії Ентоні Албаніз. Найнагальніше занепокоєння -- що соцмережі провокують депресію й дають доступ хижакам, у крайніх випадках призводячи до самогубств чи насильства. Книжки на кшталт "Покоління тривоги" Джонатана Гайдта переконали багатьох, що смартфони й соцмережі шкідливо перепрограмовують дитинство. Якщо не брати до уваги інше, соцмережі забирають у дітей величезну кількість часу, який багато батьків хотіли б бачити використаним інакше.

Деякі науковці навіть пропонують ввести новий медичний діагноз — "розлад використання соціальних мереж", який базується на вже відомих діагнозах залежності від відеоігор або азартних ігор. Серед ознак цього розладу можна виділити втрату контролю над бажанням використовувати додатки, постійний дискомфорт від їх використання, а також ігнорування основних потреб (сон, самопіклування, спілкування з друзями та родичами) і обов'язків (навчання, зустрічі). Дослідження, проведене серед підлітків віком 11-15 років у 27 європейських країнах і Канаді на основі даних за 2017-18 роки, виявило, що середній рівень проблемної залежності складає 7%, варіюючи від 3% у Нідерландах до 14% в Іспанії.

Дослідження свідчать, що соцмережі погіршують стан тих дітей, які й так більш уразливі. Більшість дітей, яких цькують онлайн, зазнають булінгу й у реальному житті; кривдники часто ті самі. Одне дослідження 17-25-річних із проблемами психічного здоров'я показало, що відмова від соцмереж на три тижні трохи покращила їхнє самопочуття.

Чи можуть соціальні мережі завдати шкоди звичайній дитині – питання, на яке немає однозначної відповіді. Аналіз під керівництвом Емі Орбен з Кембриджського університету виявив стійкі свідчення про невелику кореляцію між проведеним у соцмережах часом і проблемами психічного здоров'я, такими як депресія чи асоціальна поведінка. Проте велика частина досліджень базується на самозвітах, які часто виявляються недостовірними (більш ефективним було б використовувати автоматичні трекери на пристроях). Тому багато вчених ставлять під сумнів результати цих досліджень.

Насамперед вони вважають, що кількість часу у соцмережах може бути не такою вже й важливою для психічного здоров'я. Ймовірно, значно більше має значення те, що саме діти роблять у застосунках (чи здебільшого спілкуються з друзями?), контекст (чи гортають серед ночі?) і який контент показують алгоритми. Розплутати цю складність можна лише маючи доступ до детальних даних на рівні окремих користувачів, які технологічні компанії рідко розкривають.

Соціальні мережі постійно еволюціонують, впроваджуючи нові функції та алгоритми з використанням штучного інтелекту, через що дослідникам важко встигати за змінами. Отримання фінансування для детального дослідження та його реалізація може зайняти кілька років. "TikTok став надзвичайно популярним серед підлітків всього за останні два-три роки," – зазначає Вікторія Гудʼєр з Бірмінгемського університету. "Наукова спільнота тільки починає адаптуватися до цієї нової реальності".

Труднощі обмежень

Хай якими б були недоліки досліджень, виборці, схоже, переконані. Торік компанія Ipsos опитала людей у 30 країнах, чи слід виключити дітей до 14 років із соцмереж. У кожній країні більшість висловилася "за". Політика має підтримку серед різних демографічних і політичних груп, як мало яка інша тема. Навіть у надзвичайно поляризованій Америці і республіканці, і демократи схвально ставляться до цієї ідеї. Політики фактично "штовхають відчинені двері".

Перетворити цю підтримку на закон не так просто. Перша складність -- вирішити, що саме забороняти. Австралія виключила месенджери на кшталт iMessage та WhatsApp, чим викликала скарги від Snapchat, який заявляє, що три чверті часу його австралійські користувачі проводять саме у повідомленнях чи дзвінках. (Проте він потрапив під заборону через додаткові функції, як-от відеострічка.)

Деякі батьки вже лобіюють включення відеоігор, адже онлайн-ігри на кшталт Roblox дозволяють соціальні взаємодії з друзями й незнайомцями. YouTube, який спершу сподівався уникнути заборони завдяки освітньому контенту, зрештою теж потрапив до списку. Деякі застосунки, формально не охоплені забороною, запровадили вікові перевірки. Наприклад, Substack почав обмежувати доступ до певних функцій в Австралії та Британії, посилаючись на нові закони щодо контенту.

BlockFace

Наступний виклик -- визначення віку користувачів. Щоб не перевіряти кожного дорослого клієнта, австралійські компанії почали блокувати тих, кого вважають молодшими за 16. Дехто був ідентифікований за датою народження, інші -- за аналізом поведінки: кого вони читають, із яким контентом взаємодіють. Meta застосувала штучний інтелект, щоб виявляти користувачів, які видають себе за старших. Але з огляду на те, що у Британії понад третина дітей 10-12 років заявляють, що користуються Instagram, порушуючи правила, система далека від бездоганності.

Тим, кого підозрюють у надто юному віці, дають шанс довести протилежне. Один із методів -- сканування обличчя. Тут теж допомагає ШІ: компанія Yoti, яка надає оцінки віку для Meta та інших, стверджує, що алгоритм краще вгадує вік, ніж пересічна людина. Але ШІ успадкував людські упередження з навчальних даних: Yoti може визначити вік білого підлітка-хлопця з точністю до десяти місяців, а темношкірої дівчини -- із похибкою півтора року. Австралійські підлітки, втім, знаходять способи обдурити "роботів": показують камері старшого друга чи морщать обличчя, щоб виглядати зморшкуватими. "Бажання дотримуватися правил низьке", визнає втомлений технічний директор.

Якщо інші методи не спрацьовують, користувачі можуть довести свій вік, завантаживши особисті документи. Це має ризики. У жовтні платформа Discord оголосила, що один із її партнерів із клієнтської підтримки був зламаний, і зловмисники отримали доступ до фото посвідчень, імен користувачів, електронних адрес та платіжної інформації. Малайзія розглядає плани вимагати ID при реєстрації акаунта. Уряд пояснює це захистом дітей і боротьбою з шахрайством, але правозахисники підозрюють інші мотиви -- бажання знати, хто стоїть за анонімними постами.

Технічні компанії ведуть дебати щодо того, хто повинен нести відповідальність за перевірку віку користувачів. Деякі соціальні мережі вважають, що цю функцію слід реалізувати на рівні пристрою — операційні системи Apple, Google або Microsoft повинні перевіряти вік власника та анонімно підтверджувати його право доступу до соціальних мереж, сайтів для дорослих або азартних платформ. Водночас ці компанії вказують на те, що відповідальність за регулювання покладається на тих, хто розробляє потенційно небезпечні сервіси, і зазначають, що комп'ютерами користуються особи різного віку. У той же час на ринку з'являються нові рішення, такі як AgeKey, який використовується Meta та іншими. Цей продукт перевіряє вік користувача за допомогою сканування обличчя або документів, після чого підтверджує доступ до вікових сервісів.

Ще рано робити висновки про ефективність заборони, введеної урядом Австралії. Відомо, що всього через кілька днів після її впровадження було деактивовано 4,7 мільйона акаунтів, що є значною цифрою, враховуючи, що в країні проживає лише 2,5 мільйона дітей віком від 8 до 15 років. Проте деякі експерти вважають, що багато акаунтів залишилися непоміченими. Раніше дослідження показало, що 95% підлітків старшого віку використовують хоча б один соціальний сайт. Багато з них мають кілька акаунтів на одній платформі (один для спілкування з батьками, інший для друзів). Крім того, деякі з видалених акаунтів були неактивними. Таким чином, незважаючи на 4,7 мільйона видалень, багато молодих людей, здається, продовжують користуватися соціальними мережами. "Всі, кого я знаю, напевно знайшли спосіб обійти заборону, і це нічого не змінило", — ділиться думкою 14-річна дівчина з Мельбурна.

Деякі висловлювали побоювання, що підлітки знайдуть способи обійти заборони за допомогою VPN — програм, які приховують країну користувача. У Великій Британії популярність таких сервісів стрімко зросла після введення закону про вікові перевірки на порносайтах. Однак компанія Apptopia зазначила, що до кінця січня використання десяти найпопулярніших VPN в Австралії залишалося лише на 10% вище, ніж до введення заборони. Крім того, здається, що діти не почали масово переходити на менш популярні соціальні мережі. У перші дні після заборони застосунки Lemon8 і Coverstar зафіксували різкий підйом у завантаженнях, але незабаром їхні показники повернулися на попередній рівень. Ефект "мережевих зв’язків" може ускладнити австралійським підліткам переселення своїх соціальних коло в інші платформи.

Деякі діти можуть перейти на інші платформи, які не підпадають під заборони, такі як месенджери або ігрові сервіси. Проблема полягає в тому, що найбільші онлайн-загрози слідуватимуть за ними. "Злочинність та небезпеки не зникнуть, вони просто перемістяться туди, де є діти", -- прогнозує Енді Берроуз, директор фонду Molly Rose Foundation, заснованого в пам'ять про 14-річну британку, яка, як вважається, наклала на себе руки частково через депресивний контент в Instagram. Берроуз, який раніше працював у сфері протидії сексуальному насильству над дітьми, підкреслює, що найнебезпечнішими платформами для дітей є зашифровані месенджери, ігрові сервіси та інші онлайн-спільноти, які зазвичай не підлягають обмеженням, як соціальні мережі. "Як людина, яка стикалася з найжахливішими речами, ця загроза не дає мені спати вночі", -- додає він.

Одна з причин, чому багато організацій, що захищають права дітей, несподівано виступають проти загальних заборон, полягає в тому, що вони вважають такі заходи неефективними. Molly Rose Foundation є однією з 42 організацій, які підписали відкритий лист у Великобританії, разом із Національним товариством із запобігання жорстокому поводженню з дітьми, що також виступає проти заборон. Вони стверджують, що подібні ініціативи створюють ілюзію безпеки, але водночас можуть стати "обривом" для підлітків, які раптово потрапляють у світ "чистих" застосунків без жодної підготовки до використання соціальних мереж. "Чи варто навчати дітей плавати, або ж кидати їх у глибину, коли їм виповнюється 16?" – запитує Кетрін Модекі з Kids Research Institute Australia.

Замість виключення дітей, правозахисні групи наполягають: технологічні компанії слід змусити робити складнішу роботу -- робити свої платформи більш дружніми до дітей. Instagram, TikTok та YouTube, серед інших, запровадили "підліткові акаунти" з функціями безпеки -- відфільтрованим контентом і попередженнями про надмірне користування. Австралійська заборона не враховує такі продукти й тим самим знижує стимул їх розробляти та вдосконалювати. Навіть платформи без спеціальних дитячих версій зазвичай підлаштовують контент під користувача, тож підлітки можуть бачити інший матеріал, ніж дорослі. Але це працює лише тоді, коли користувач заходить у свій акаунт. Дітям в Австралії тепер заборонено мати акаунти, проте вони й далі можуть користуватися соцмережами без входу. Це означає, що вони бачать нефільтровану стрічку.

Читайте також